Мета і завдання аудиту безготівкових розрахунків

План

1. Особливості нормативної бази безготівкових розрахунків

2. Предметна область аудиторського дослідження

3. Характеристика рахунків зо відображенням вексельних операцій

4. Характеристика рахунків зо відображенням вексельних операцій

У процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання виникають і погашаються взаємні зобов'язання. Стан поточних зобов'язань і розрахунків найбільш точно відображає рівень організації у суб'єкта господарювання виробничої і торговельної діяльності, а також бухгалтерського обліку.

Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, а в цілому — покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання.

У ринкових умовах господарювання фінансовий стан кожного суб'єкта господарювання залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, і тому всі вони потребують достовірної інформації про своїх контрагентів, включаючи й інформацію про платоспроможність, про дотримання останніми договірних відносин, платіжної дисципліни тощо.

Аудитор, видаючи позитивний висновок, стає гарантом добропорядних відносин між контрагентами.

Мета

Метою аудиту безготівкових розрахунків є підтвердження аудиторським висновком інформації щодо повноти, достовірності, законності та об'єктивності здійснених і відображених у бухгалтерському обліку й звітності безготівково-розрахункових операцій та дебіторської і кредиторської заборгованості.

Завдання.

Основним завданням аудиту безготівкових розрахункових операцій є встановлення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції, дебіторську і кредиторську заборгованість, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Практичні завдання:

¦ у разі встановлення помилок, фактів обману або інших відхилень від норми в безготівкових розрахунках на прохання клієнта надати консультацію щодо їх виправлення;

¦ внести пропозиції щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю безготівкових розрахунків;

¦ у процесі перевірки аудитор може вказати на шляхи покращання системи розрахунків, запропонувати оптимальніші рішення. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудитором безготівково-розрахункових операцій, аудитор повинен перевірити:

¦ правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені матеріальні цінності;

¦ наявність виправдовувальних документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;

¦ повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;

¦ наявність на рахунках простроченої заборгованості та зобов'язань зі строком позовної давності, який минув;

¦ стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, правильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;

¦ правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахунків Головної книги на наступний обліковий період;

¦ стан дебіторської заборгованості та зобов'язань за встановленими критеріями;

¦ правильність розрахунків по дебіторській заборгованості та зобов'язаннях (оплата грошовими коштами, векселями, іншими матеріальними цінностями, застосування бартерних операцій);

¦ правильність оцінки зобов'язань та дебіторської заборгованості, розрахунок величини резерву сумнівних боргів;

¦ правильність класифікації дебіторської заборгованості та зобов'язань, наявність відповідних необхідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

¦ зіставлення показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) щодо дебіторської заборгованості та зобов'язань.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого рекомендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні за відповідними документами залишків, ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. Самі підприємства в більшості випадків проводять інвентаризацію розрахунків із низькою якістю (або взагалі не проводять), тому аудитор повинен встановити строки виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, її реальність та осіб, винних у пропущенні строків позовної давності.

Трапляються випадки, коли необхідно провести звірку розрахунків із дебіторами та кредиторами зі складанням актів звірок. До проведення таких перевірок аудитор може залучати працівників бухгалтерії перевірюваного підприємства

Особливості нормативної бази безготівкових розрахунків

Для здійснення безготівкових грошових розрахунків суб'єкти господарювання відкривають рахунки в банках у національній та іноземній валюті. Порядок відкриття банками рахунків для суб'єктів господарювання визначений Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527, зі змінами і доповненнями.

Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Між суб'єктом господарювання і банком укладається договір про надання банківських послуг, де обумовлюється предмет договору, обов'язки та відповідальність сторін.

Розрахунки між юридичними особами, пов'язані з провадженням ними підприємницької діяльності, регулюються цивільним правом (розділ 74 "Розрахунки"), нормативними документами НБУ та іншими нормативними документами.

Порядок проведення розрахунків у національній валюті встановлений Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.01 р. № 135, зі змінами і доповненнями.

Форми розрахунків, передбачені Інструкцією, наведені на рис. 10.1. При проведенні аудиторського дослідження безготівкових розрахункових операцій аудитор повинен знати, що:

¦ у разі відсутності (недостатності) коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника, не сплаченої вчасно, та не веде реєстру розрахункових і виконавчих документів (4.11);

¦ якщо до банку надійшло одразу кілька розрахункових документів, то при їх виконанні дотримується такий пріоритет (п. 18):—

платіжні вимоги за рішенням суду;—

платежі до бюджету;—

платежі за іншими виконавчими документами;—

всі інші у порядку послідовного надходження.

Згідно з Інструкцією, ніхто не має права примусового списання коштів з рахунків у банку, в т. ч. податкові органи без виконавчих документів за рішенням суду.

Рис. 10.1. Класифікація розрахунків у національній валюті

Порядок проведення розрахунків у іноземній валюті регулюється Законом України від 19.02.93 p., зі змінами і доповненнями. При проведенні перевірки необхідно враховувати такі вимоги до розрахунків в іноземній валюті.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на її валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, визначені в контрактах, але не пізніше ніж через 90 календарних днів віддати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Виручка резидентів у іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01 — 30.06) підлягає зарахуванню на її валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше ніж через 180 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) експортованої фармацевтичної продукції. Перевищення зазначеного строку вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів від моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції (робіт, послуг), вимагають індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документального акредитиву термін, передбачений частиною першої цієї статті, діє від моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, повинні здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів від моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом або арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього закону, призупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) справи чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені статтями 1 і 2 закону, поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було призупинено.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

У разі порушення резидентами термінів, передбачених статтею 3 цього закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, постачання складних технічних виробів і