Аудит необоротних активів і капітальних інвестицій

План

1. Аудит основних засобів

2. Ознайомчий етап

3. Аудиторський ризик

4. Програма аудиту

5. Головний етап аудиту основних засобів

6. Перевірка правильності віднесення активів суб'єкта господарюванні до основиних засобів і наявності прийнятих до обліку об'єктів основних засобів

7. Фактична перевірка

8. Перевірка відповідності даних синтетичного й аналітичного обліку

9. Перевірка правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних із рухом основних засобів

10. Перевірка оцінки основних засобів

11. Аудит надходження обладнанні, яке потребує монтажу

12. Аудит списання основних засобів

13. Аудит оренди

14. Аудит витрат на ремонт

15. Аудит амортизаційних відрахувань

16. Перевірка правильності відображенні в обліку результаті і переоцінки основних засобів.

17. Аудит нематеріальних активів

18. Аудит інших необоротних матеріальних активів

19. Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів

За П(с)БО 2 "Баланс", необоротні активи — це всі активи, що не є оборотними. До них відносять нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Значну частку в структурі необоротних активів посідають основні засоби.

Аудитору при проведенні аудиту основних засобів необхідно пам'ятати, шо основні засоби — це матеріальна основа (база) будь-якої підприємницької діяльності. Без основних засобів (власних чи орендованих) не може здійснюватися ні один господарський процес. Природно, що порядок обліку основних засобів, як для цілей фінансової звітності, так і для оподаткування, є серйозною методологічною проблемою. Надто сильно впливають встановлені державою і самим підприємством "правила гри" на суму податків, ціноутворення, капітальні інвестиції, фінансовий результат господарювання і в цілому на економічну політику підприємства.

Аудит основних засобів

Основними методами, які використовуються при аудиті основних засобів, є опитування, фактична перевірка, порівняння, перерахунок, документальна перевірка, вибіркове дослідження.

Опитування керівництва підприємства-клієнта може спонукати аудитора до проведення додаткових аудиторських процедур і застосування інших методів, для отримання даних щодо прогнозованих угод, планів продажу основних засобів, наявності застав або претензій, судових позовів. Для забезпечення повноти одержання інформації аудитору необхідно в окремому листі надати керівництву підприємства-клієнта перелік питань і документів, які йому треба отримати для об'єктивної перевірки обліку основних засобів за звітний період.

У процесі опитування або документальної перевірки аудитору важливо з'ясувати облікову політику відносно основних засобів, методи нарахування амортизації і постійність їх застосування; чи були зміни облікової політики і методів нарахування амортизації; дослідити присутність необхідних пояснень у примітках до звітності Слід також отримати дані про основні засоби, передані й отримані в оренду, вивчити умови орендних угод; з'ясувати, чи відповідає облік орендованих об'єктів цим угодам (операційна або фінансова оренда); проконтролювати правильність визначення орендної плати за основні засоби і відповідне її віднесення на доходи або витрати у орендодавця чи орендаря.

Оскільки перевірка аудитором обліку основних засобів є процесом досить трудомістким і потребує обробки великої кількості інформації, аудитор може застосувати вибіркове дослідження основних засобів при прийнятному рівні аудиторського ризику.

На підготовчому етапі аудиторської перевірки при загальному ознайомлені з суб'єктом господарювання аудитор з'ясовує склад основних засобів, їх види,, рівень забезпеченості підприємства основними засобами, ступінь їх зносу, місцезнаходження, матеріальну відповідальність за них, їхні технічні характеристики.

Ознайомчий етап

Починаючи перевірку обліку основних засобів, аудитор повинен: 4 ознайомитися з обліковою політикою підприємства в частині організації обліку основних засобів у ревізованому звітному періоді, її змінами в порівнянні з попереднім;

¦ виявити дату проведення останньої інвентаризації основних засобів, її результати;

¦ перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії зі списання основних засобів, про осіб, відповідальних за збереження основних засобів у місцях їх експлуатації, а також виявити, чи укладено з ними договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

¦ ознайомитись із договорами на оренду основних засобів, укладеними з юридичними і фізичними особами, як зареєстрованими, так і не зареєстрованими підприємцями;

¦ упевнитися, що бухгалтерія веде картотеку основних засобів (картки форм 03-6 і 03-8) та інвентарні списки форми № 03-9 за конкретними матеріально відповідальними особами в комп'ютерному чи ручному варіантах;

¦ отримати інформацію (накази, список осіб) про звільнених матеріально відповідальних осіб;

¦ установити, якою мірою бухгалтерія суб'єкта господарювання забезпечена чинними нормативними документами, які визначають правила ведення обліку основних засобів, зразками форм уніфікованої первинної документації з обліку основних засобів.

Отримана таким чином інформація на початку перевірки дасть змогу аудитору отримати загальне уявлення про організацію обліку основних засобів на даному підприємстві й допоможе визначити питання, яким із них необхідно приділяти особливу увагу.

Важливим завданням є оцінка надійності внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту (якщо такий є) основних засобів у клієнта.

Оцінка внутрішнього контролю основних засобів може здійснюватися зовнішнім незалежним аудитором за такими напрямами:

¦ перевірка наявності первинної документації на всі господарські операції з основними засобами;

¦ розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, наділених функціями санкціонування і які відповідають за стан і рух основних засобів;

¦ забезпечення належних умов зберігання й експлуатації основних засобів на підприємстві;

¦ наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій з основними засобами;

¦ періодичне проведення інвентаризації основних засобів;

¦ належне ведення інвентарного пооб'єктного обліку основних засобів;

¦ контроль записів у регістрах обліку руху основних засобів та інші напрями перевірки.

Оцінивши ступінь довіри до системи внутрішнього контролю основних засобів і можливості використання результатів роботи внутрішнього аудитора, зовнішній аудитор повинен оцінити загальний аудиторський ризик перевірки. Нижче подано зразок тесту внутрішнього контролю необоротних активів.

Зразок

Аудиторська фірма____________________________________

Підприємство__________________________________________

Період перевірки_______________________________________

Термін перевірки_______________________________________

ТЕСТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

№ з/п | Зміст питання | Варіант відповіді | Примітки

так | ні | інф. відсутня

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | б

1 | Чи класифіковані основні засоби за групами, передбаченими п. 5 П(с)БО 7?

2 | Чи перевіряється відповідність даних регістрів обліку основних засобів із даними Головної книги та ким:—

головним бухгалтером;—

заступником головного бухгалтера;—

іншими особами?

3 | Доступ до записів про облік та рух основних засобів мають лише відповідальні особи?

4 | Чи ведуться регістри аналітичного обліку для різноманітних об'єктів основних засобів:—

картки;—

відомості?

5 | Чи закріплені основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи за матеріально відповідальною особою у місцях їх експлуатації?

6 | Чи укладено договори з матеріально відповідальними особами?

7 | Чи проводиться інвентаризація основних засо бів, інших необоротних матеріальних активи та нематеріальних активів у разі:

- зміни матеріально відповідальних осіб;

- крадіжок, пограбування, стихійного лиха;

- зміни керівника підприємства?

8 | Чи є на підприємстві основні засоби, які не використовуються в його господарській?

9 | Чи затверджує керівник документи на при дбання основних засобів та інших необоротних нематеріальних активів?

10 | Хто дає дозвіл на списання основних засобів:—

керівник;—

уповноважений Статутом орган;—

керівник із подальшим схваленням уповноваженого органу?

11 | Чи головний бухгалтер підписує а керівник затверджує акти приймання-передачі й ліквідації основних засобів?

12 | Чи перевіряють нарахування амортизації внутрішні аудитори або інші відповідальні особи?

13 | Чи проводяться експертна оцінка, демонтаж та оприбуткування запчастин і матеріалів у разі списання неостаточно амортизованих основних засобів?

14 | Чи розділено функціональні обов'язки посадових осіб: санкціонування і здійснення господарських операцій із необоротними активами?

15 | Чи визначається на звітні дати справжня вартість основних засобів?

16 | Хто встановлює справжню вартість основних засобів:

а) комісія, призначена керівником;

б) головний інженер;

в) головний бухгалтер;

г) інвентаризаційна комісія;

д) інші?

17 | Чи були випадки переоцінки основних засобів?

18 | Чи є в наявності технічна документація на сновні засоби?

19 | Чи були випадки поліпшення основних засобів:

а) добудова;

б) дообладнання:

в) модернізація;

г) реконструкція?

20 | Чи визначені в обліковій політиці умови віднесення витрат, пов'язаних із ремонтами та поліпшенням основних засобів?

21 | У разі виконання робіт господарським способом вартість активу визначається:—

виходячи з державно-будівельних норм;—

за фактичними витратами?

22 | Чи відображаються в обліку основні засоби на дату затвердження акта приймання-здавання (чи іншого прибуткового документа)?

23 | Чи відображається в обліку факт здавання основних засобів у фінансову оренду?

24 | Чи ведуться регістри по основних засобах, які були передані чи отримані в оренду?

Виконав______________Перевірив _____________ Ознайомився____________

Аудиторський ризик

Як відомо, кожній аудиторській перевірці за будь-яких умов притаманний аудиторський ризик, який полягає в тому, що аудитор може скласти аудиторський висновок, який не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства. Це означає, що суттєві помилки, які містяться у фінансовій бухгалтерській звітності, можуть залишитися не виявленими аудитором, унаслідок чого перекручуються показники бухгалтерської звітності.

Аудиторський ризик визначають за формулою:

АР = РК * РО * РВ,

де РК — ризик внутрішнього контролю;

РО — ризик системи бухгалтерського обліку;

РВ — ризик виявлення, який залежить безпосередньо від самого аудитора.

Допустима величина аудиторського ризику перебуває в межах 1...5% від загального підсумку балансу або фінансового результату за звітний період (на вибір аудитора).

Відносно основних засобів аудитор повинен оцінити кожну складову аудиторського ризику і з'ясувати факти, які на них впливають. Вище нами був наведений тест системи внутрішнього контролю. Що стосується оцінки системи бухгалтерського обліку, то аудитор повинен встановити правильність застосування відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку основних засобів;