поділу валютної позиції банку на дві частини для її розрахунку і контролю: перша частина - виключається з розрахунку обсягу валютної позиції і відкривається з метою хеджування капіталу банку (конвертація частини або повної суми оплаченого і зареєстрованого статутного фонду у валюту), а також для виплати витрат і одержання прибутків в іноземній валюті з урахуванням нарахованих процентів; друга частина - позиція, що відкривається в усіх інших випадках;*

розміщення валютних коштів, отриманих у результаті конвертації частини або повної суми оплаченого і зареєстрованого статутного фонду, в іноземних банках країн групи "А" (перелік цих банків визначається НБУ);

підвищення частки відкритої валютної позиції в загальній позиції (Н17) до 50% капіталу, довгої позиції в конвертованій валюті (Н18) до 45%;

розробка документів, що забезпечують захист інформації про Інсайдерів і акціонерів (як найбільш платоспроможних клієнтів).

3. На рівні банківської системи:

вироблення загальних позицій з питань збереження капіталу банків з повідомленням цих позицій депутатському корпусу з метою внесення відповідних змін до чинного законодавства;

здійснення методичної підтримки найбільш актуальних напрямів банківської діяльності;*

створення в ранках ЛУБ групи висококваліфікованих експертів для швидкого реагування на проблемні ситуації конкретного банку, які завтра можуть виникнути в іншого банку.

4. На рівні комерційного банку:

вжиття комплексних заходів щодо активного збільшення економічного потенціалу банку шляхом нарощування власного капіталу, звільнення його балансу від проблемних активів;

планування розміру і структури капіталу, проведення систематичного моніторингу його реального стану;

забезпечення зростання прибутку банку, його раціонального використання з метою подальшої капіталізації.

Список літератури

1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Економіка України. - 1995. - № 2. - С. 59-63.

2. Ассонов Г.Ф., Хуторненко С.А., Шаблий Е.И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.

3. Бабич В.П., Сало И.В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. - К.: Акад. информатики* 1994. - 97 с.

4. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995. - 320 с.

5. Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. - 1995. - К" 1. - С. 25^30.

6. Браунинг П. Современные экономические теории. - М.: Экономика, 1986. - 160 с.

7. Гальчинський А.С Сучасна валютна система. - К.: Лібра, 1993. - 96 с.

8. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України. - К.: Наукова думка, 1997. - 122 с.

9. Д'яконова 1.1. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності. - Суми: Слобожанщина, 1998. - 68 с.

10. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресе, 1990. - 736 с.

11. Кредитна система України і банківські технологи: У 3 кн. // За ред. І.В. Сало. - Львів: Банківський інститут, 2002. - 1350 с.