Банківська звітність. Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

Форми фінансової та статистичної звітності, яку подають комерційні банки до Національного банку, та інструкції про порядок їх заповнення розробляє і затверджує Правління НБУ за погодженням із Державним комітетом статистики України. Заборонено вимагати звітність за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами.

Комерційні банки - юридичні особи, які мають філії, складають зведену фінансову звітність по банку в цілому у розрізі областей і надають Національному банку України. Регіональні управління НБУ на основі отриманих від установ комерційних банків звітів складають зведену за регіоном звітність.

Порядок цієї роботи, періодичність, терміни і способи подання комерційними банками та підрозділами Національного банку фінансової та статистичної звітності регламентують правила, затверджені Правлінням НБУ.

Існують певні вимоги й щодо державної статистичної звітності - їх зазначено в табелі форм державної статистичної звітності, що надається Державному комітету статистики України.

Звітність складається в грошовому вираженні в одиницях, встановлених для кожної форми окремо, з округленням сум до одиниць таким чином, щоб не втрачалася точність підсумків та були зібрані повні дані.

Датою подання банківської звітності вважається день фактичної її передачі, якщо подання здійснюється електронною поштою, а в разі надсилання її поштою з повідомленням про вручення адресату - дата його одержання зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата. Якщо припадає вихідний, то термін подання звітності переноситься на перший робочий день.

Зміни до даних фінансової та статистичної звітності після виявленого їх перекручення вносяться в тому звітному періоді, в якому бути виявлені помилки. Виправлення у звітності мають бути завірені підписами посадових осіб банку із зазначенням дати виправлення. Якщо перекручення у звіті виявлено після його відправлення, банк надсилає до НБУ виправлені файли чи форми.

Річна фінансова звітність банків про підсумки фінансово-господарської діяльності, майновий і фінансовий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством. Достовірність і повнота опублікованої звітності підтверджується аудиторською організацією у випадках, визначених чинним законодавством.

Прикладом звітності може служити статистична звітність за формою № 2-НВУ "Звіт про прибутки та збитки", яка складається установами і регіональними управліннями НБУ, які розміщені на території України і мають

Вказана звітність подається установами і регіональними управліннями НБУ за місцем їх розміщення статистичним органам і Національному банку щоквартально за звітний період і зростаючим підсумком з початку року, а також за звітний рік у термін, встановлений для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Національний банк узагальнює звітні дані форми № 2-НБУ в цілому по системі НБУ і зведені дані подає Міністерству статистики.

Звіт про прибутки та збитки є основним звітом, який характеризує фінансовий стан банку і складається з доходних статей, які розміщені в лівій частині форми, та витратних, які розміщені справа. Усі доходи і витрати групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі притоку, або зростання активів, або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення, яке пов'язане з внесками акціонерів.

Витрати - це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відтоку, або зменшення активів, або збільшення заборгованості, які ведуть до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов'язані з розподілом частки доходу між власниками капіталу.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на підставі безпосереднього зв'язку між понесеними витратами і надходженнями за визначеними статтями доходу. Цей процес, який називається відповідністю витрат і доходів, тягне за собою одночасне визнання доходів та витрат, які є безпосереднім і спільним результатом одних і тих же подій. Наприклад, витрати за обслуговування депозиту визнаються у тому ж звітному періоді, в якому очікується надходження доходів від наданого кредиту за рахунок цих же депозитних коштів.

Доходи та витрати повинні бути показані за принципом нарахування, згідно з яким наслідки фактів господарської діяльності відображаються тоді, коли вони мали місце (а не тоді, коли банк одержує або виплачує грошові кошти або їх еквіваленти). Тобто банк за звітний період розраховує проценти, які йому належить виплатити за депозитною угодою, і відносить їх на витрати - з одного боку, та нараховує проценти, які йому належать за звітний період за кредитною угодою, відносить їх на дохід - з іншого боку, незалежно від того, сплачені чи не сплачені, отримані чи неотримані ці проценти насправді.

У тих випадках, коли очікується, що економічні вигоди виникатимуть протягом декількох звітних періодів і зв'язок з доходом може бути визначений посередньо, витрати визнаються у звіті про прибутки і збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. Це часто необхідно при визнанні витрат, пов'язаних з використанням активів, таких, як нерухомість і устаткування, гудвіл, патенти і торгові марки. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація. Ці процедури поступового розподілу створені для того, щоб визнати витрати у звітні періоди, протягом яких економічні вигоди, пов'язані з цими статтями, витрачаються.

Витрати визнаються у звітному періоді про прибутки і збитки і у випадках, коли витрати не приносять майбутніх економічних вигод або коли майбутні економічні вигоди не відповідають чи перестають відповідати вимогам для визнання їх в балансі як активу.

Витрати також визнаються у тих випадках, коли зобов'язання виникає без визнання активу, наприклад, коли виникають додаткові зобов'язання за послугами, наданими клієнтам.

Нараховані проценти визнаються доходом тільки тоді, коли існує вірогідність того, що економічна вигода, пов'язана з угодою, надійде підприємству. Незважаючи на невизначеність відносно отримання суми, яка вже включена в дохід, неповернена сума або сума, відносно якої зменшується вірогідність отримання, визнається як витрати, а не як коригування вже визнаної суми доходу.

Усі доходи чи витрати банку включають як частину банківського сукупного доходу чи витрат, так і дохід чи витрати від неосновної діяльності. Дохід - це частина сукупного доходу, який виникає в процесі звичайної діяльності банку і включає в себе процентний доход, комісійний доход, прибуток від торгових операцій, інші операційні доходи, непередбачені доходи та інші доходи.

Процентний дохід відповідно є платнею за використання грошових коштів або їх еквівалентів за визначений період часу та складається з:

процентів за кредитами, депозитами та іншими фінансовими інструментами, у тому числі за боргові цінні папери з фіксованим доходом, який так чи інакше можна розрахувати;

доходів у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

комісійних доходів, які за своїм характером належать до процентного, тобто доходи, які можуть бути розраховані на підставі суми заборгованості за певний проміжок часу.

Процентний дохід за розміщеними вкладами та депозитами і процентні витрати за залученими коштами відображаються під відповідними символами.

Процентний дохід за розміщеними вкладами та депозитами складається з процентного доходу за кореспондентськими рахунками та депозитами до запитання; процентного доходу за строковими депозитами; процентного доходу за рахунками в МВФ. При цьому узагальнюючий символ має дорівнювати сумі символів процентного доходу.

Процентні витрати за залученими коштами складаються з процентних витрат за кореспондентськими рахунками та депозитами до запитання; процентних витрат за строковими депозитами; процентних витрат за коштами на рахунках клієнтів.

Процентний дохід за цінними паперами складається з процентного доходу за інвестиційними цінними паперами.

Процентний дохід за наданими кредитами складається з процентного доходу за кредитами, наданими Центральному Уряду; процентного доходу за короткостроковими кредитами, наданими комерційним банкам; процентного доходу за довгостроковими кредитами, наданими комерційним банкам; процентного доходу за кредитами, наданими іншим позичальникам.

Процентні витрати за отриманими кредитами складаються з процентних витрат за строковими кредитами, які отримані Національним банком, та процентних витрат за строковими кредитами, які отримані Національним банком за міжурядовими угодами.

Комісійний дохід за кредитами, який безпосередньо не компенсує витрати банку на надання та обслуговування кредиту, розглядається як процентний дохід. Наприклад, комісійні, які безпосередньо не пов'язані з операційними витратами по обліку кредиту, або ті виплати за послуги, які залежать від строку - комісія за зобов'язання, яка визначається у відсотках від невикористаної частини кредитної лінії.

Комісійні доходи являють собою доходи за всіма послугами, наданими третіми сторонами і складаються з комісійних за наданими гарантіями і за операціями з цінними паперами; комісійних доходів за операціями та платежами, обслуговування кредитних депозитних рахунків, за збереження цінностей і проведення операцій з цінними паперами; комісійних за проведеними операціями з іноземною валютою і за купівлю-продаж монет та дорогоцінних металів для третіх сторін; інших комісійних доходів.

Комісійні доходи у цьому звіті підрозділяються на комісійні доходи за операціями; з банками; з клієнтами; з цінними паперами; на валютному ринку; інші комісійні доходи.

Слід мати на увазі, що для банку, який надає послуги, комісійні приносять дохід, а для тих, які їх отримують, це витрати по їх оплаті.

Результат від торгових операцій - це чистий результат діяльності від торгових операцій з різними фінансовими інструментами,