Щоб забезпечити належне відображення фінансових операцій та їх результатів, необхідно формувати нову фінансову звітність та відповідно адаптувати план рахунків бухгалтерського обліку, усвідомлюючи, що за будь-яких систем результатом обліку є звітність.

Формування нової системи обліку передбачає структуризацію економічної інформації (зокрема, бухгалтерської) за напрямами і за призначенням. Ідеться про розмежування бухгалтерського (фінансового), управлінського (внутрішньогосподарського) та податкового видів обліку. Прискорив перебіг подій Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким водночас було започатковано й податковий облік. Звичайно, серед бухгалтерів це викликало нерозуміння, особливо на початковому етапі його впровадження.

У світі практикують три основні підходи щодо цього питання:

Бухгалтерський і податковий облік є абсолютно незалежними і ведуться окремо.

Бухгалтерський і податковий облік наближені один до одного, використовують тотожну первинну базу та ведуться окремо.

Бухгалтерський облік цілковито підпорядковано потребам податкового.

Україна протягом десятиріч ішла саме третім шляхом, тому виокремлення податкового обліку в самостійний вид складно сприймалось, але податковий облік в Україні реально існує. Своєрідним планом рахунків, його аналітичним обліком є не що інше, як сама декларація. Його формування тепер є більше технічною проблемою. Інакше не могло й бути, адже прибуток до оподаткування, обрахований у декларації, не є економічним прибутком, результатом роботи підприємства, навіть якщо припустити, що його обчислено за старою методою. Це не що інше, як певна розрахункова база для визначення однієї зі статей витрат підприємства. Кожна установа нині має реальну можливість порівняти цифри в декларації і в балансі - вони ніколи не збігаються. Адже прибуток до оподаткування формується частково з доходів і витрат, із оборотів за окремими операціями, за окремими розрахунками, які не передбачають застосування бухгалтерських проводок і які по-різному вносились у базу оподаткування і в бухгалтерський облік. Зміну економічного трактування цього виду податку прискорила побудова нової бухгалтерської моделі, яке сприяє її ефективності.

До формування фінансового обліку в Україні спонукають також часті зміни у податковому законодавстві. Чітко визначені принципи обліку всіх операцій стають основою для формування стабільного фінансового обліку. І будь-які зміни в оподаткуванні не повинні впливати на нього, вони впливатимуть лише на базу оподаткування та вибір показників (рядків) у декларації. Зрештою в Україні існує багато видів податків, кожен із яких має свою базу для нарахування та входить до складу витрат. Один із них - податок на прибуток. База його обчислення, як було зазначено вище, надзвичайно складна. Тому актуальними є пропозиції щодо її спрощення, а не вимоги узгодити норми фінансового та податкового обліку. Ці види обліку мають різне спрямування: мета першого - накопичення достовірної інформації про фінансовий стан установи; другий становить інструмент для визначення бази оподаткування.

Формування в Україні управлінського (або внутрішньогосподарського) обліку не є великою проблемою, оскільки він існував і раніше. Але його варто певною мірою вдосконалити. Зважаючи на те, що практичне ведення управлінського обліку не завжди відповідає вимогам, тоді як методологічне забезпечення обліку в Україні централізовано, доцільно було б у ході розробки нового плану рахунків та форм звітності на рівні ведення синтетичних рахунків бухобліку передбачити такий облік, який би забезпечував необхідний аналіз роботи підприємства. Для детального аналізу слід скористатися аналітичними рахунками, а в разі потреби застосувати додаткові облікові прийоми.

Ідеться про один із класів нового плану рахунків та принципово новий підхід, який надає широкий простір для організації аналітичного обліку - про обов'язкові та необов'язкові параметри до синтетичних рахунків. За допомогою обов'язкових параметрів формують всю фінансову і статистичну звітність, а використовуючи необов'язкові - складають управлінську звітність.

Під час впровадження змін ставок оподаткування надаються практичні рекомендації щодо окремого ведення податкового обліку, відбувається його організаційне становлення і технічне забезпечення. Аби упередити критичні зауваження щодо збільшення витрат на організацію податкового обліку, зазначимо, що йдеться про ті ж обсяги коштів і роботи, які б знадобилися, якби податковий облік було організовано в рамках одного бухгалтерського балансу шляхом введення додаткових рахунків для обліку валових доходів і валових витрат та аналітичного обліку до них.

Зважаючи на досвід застосування міжнародних норм бухобліку, можемо констатувати, що за умов чіткого визначення мети реформування обліку, грамотного економічного моделювання цього процесу, нормативного і методологічного його забезпечення, використання переваг діючої системи в Україні сформовано систему обліку, гармонізовану з МСБО. Відтак поліпшується якість управління всією економікою і кожною структурою зокрема.

Правила ведення бухгалтерського обліку, як відомо, покликані вирішити ряд найбільш актуальних проблем бухгалтерського обліку. До них передусім належать;*

підвищення інформативності основного виду звітності (балансу) за рахунок більш глибокої деталізації аналітичних рахунків, збільшення кількості балансових рахунків та їх структурної перебудови;*

стандартизація і скорочення основної фінансової звітності.

Правила бухгалтерського обліку базуються на таких основних принципах:*

безперервність діяльності - установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому, тобто не має наміру та потреби в ліквідації або зменшенні масштабів своєї діяльності;*

стабільність правил бухгалтерського обліку - усі структури повинні у своїй роботі постійно керуватися одними й тими ж правилами бухгалтерського обліку, крім випадків, коли сталися істотні зміни в діяльності або в правовій базі;

передбачливість - активи і зобов'язання можуть бути оцінені і відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності, щоб не перенести існуючі ризики на наступні звітні періоди;

нарахування прибутків і витрат - статті прибутків і витрат враховуються і оцінюються в період здійснення економічних операцій, незалежно від того, коли були отримані або виплачені кошти;

дата операції - операції відбиваються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів по них;

роздільне відображення активів і пасивів - усі рахунки активів і пасивів оцінюються роздільно і відбиваються в розгорненому вигляді;

прийнятність вхідного балансу - залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду;

перевага змісту над формою - операції відбиваються відносно їх економічної суті, а не юридичної форми;

оцінка - активи і пасиви враховуються за вартістю їх придбання або виникнення;

відвертість - фінансові звіти повинні бути досить якісними і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями щодо правил оцінки активів і пасивів;

консолідація - необхідно складати зведену фінансову звітність загалом;

значущість - у фінансових звітах повинна відбиватися вся істотна інформація, важлива для прийняття управлінських рішень.

Виходячи з даних принципів, сьогодні перед фірмами стоять складні завдання адаптації прийомів і методів роботи, технологій, апаратного і програмного забезпечення під нові правила здійснення основних облікових операцій.

Список літератури

1. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения.- М.: Прогресс-Универс, 1994. - 496 с.

2. Петрик О.І., Половньов Ю.О. Прогнозування інфляції // Вісник НБУ. - 2000.- К" 12.

3. Петрик О.І. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки //Вісник НБУ. - 2001. - № 9.

4. Петров В., Глебова О. Об оценке инвестиционных качеств акций // Экономика и жизнь. - 1993. - № 17. - С. 14.

5. Покритан А., Звержов М. Сучасна криза і практика реформ // Економіка України. - 1994. - № 7. - С. 14-25.

6. Рапопорт В.Ш. Системная модель управления инфляцией. - К.: Скарбниця, 1994.-80 с.

7. Саблук П.Т., Малік М.Й., Валентинов В.Л. Формування міжгалузевих відносин:проблеми теорії та методології. - К.: ІАЕ, 2002. - 294 с.

8. Савлук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан // Економіка України. -1994. - № 2. - С. 9-18.

9. Савлук М., Огарін В. Теорія ринкової економіки і практики переходу України до ринку // Економіка України. - 1992. - № 2. - С. 65-74.

10. Сало І.В. Фінансово-кредитна система України та перспективи її розвитку. -К.: Наукова думка, 1995. - 178 с.

11. Сало І.В., Д'мконова 1.1., Соколенко Т.І. Формування і розвиток державності, економіки та науки України. - Суми: Козацький вал, 2003. - 544 с.