Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Види кредитних ризиків у банку

Види кредитних ризиків у банку

План

1. Кількісний аналіз кредитного ризику у банку та методи його зниження

2. Порядок розрахунку резервів під кредитні ризики

У рамках найбільш простого уявлення про кредитний ризик він являє собою ризик невиконання позичальником своїх зобов'язань перед банком, тобто ризик виникнення дефолту позичальника. У рамках даного визначення носіями кредитного ризику є, насамперед, угоди прямого і не прямого кредитування (прямий ризик) і угод купівлі/продажу активів без передоплати з боку контрагента і гарантій розрахунків із боку третіх осіб (розрахунковий ризик).

Більш широке уявлення про кредитний ризик визначає його, як ризик втрат, пов'язаних з погіршенням стану дебітора, контрагента за угодою, емітента цінних паперів. Під погіршенням стану (рейтингу) розуміється, як погіршення фінансового стану дебітора, так і погіршення ділової репутації, позицій з-поміж конкурентів у регіоні, галузі, зниження здатності успішно завершити деякий конкретний проект тощо, тобто всі чинники, здатні вплинути на платоспроможність дебітора. Втрати в даному випадку можуть бути також як прямі — неповернення кредиту, непоставка коштів, так і непрямі — зниження вартості цінних паперів емітента (наприклад, векселів), необхідність збільшити обсяг резервів під кредит тощо.

Слід зазначити, що хоча джерелом кредитного ризику є дебітор, контрагент або емітент, даний ризик пов'язаний, передусім, з конкретною операцією, що проводиться банком. Так той самий дебітор у силу внутрішніх причин може відмовитися вчасно погашати кредит, але справно проводити виплати по векселях.

Відповідно, при більш широкому трактуванні кредитного ризику носіями кредитного ризику є зокрема і корпоративні цінні папери (акції, облігації, векселі).

Таким чином, поняття кредитного ризику асоціюється не лише з процесом кредитування. Кредитний ризик має відношення до всіх фінансових угод, для яких характерним є виникнення пари "кредиторська вимога — боргове зобов'язання". Це стосується кореспондентських рахунків даного комерційного банку в інших банках, ринкових фінансових інструментів (свопи, форварди, ф'ючерси, опціони), операцій із цінними паперами, а також лізингових та факторингових операцій.

Оперуючи поняттям кредитного ризику комерційного банку потрібно розрізняти такі терміни:

кредитний ризик щодо позичальника — ймовірність того, що позичальник (боржник) не зможе виконати свої зобов'язання перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами договору (угоди);

кредитний ризик щодо способу забезпечення позик — ймовірність того, що банку не вдається своєчасно та в повному обсязі скористатись забезпеченням позик для покриття можливих втрат;

кредитний ризик щодо кредитної угоди—ймовірність того, що позичальник (боржник) не зможе виконати своїх зобов'язань перед банком щодо повернення боргу згідно з угодами договору (угоди), і при цьому банку не вдається своєчасно і в повному обсязі скористатись забезпеченням позики для покриття можливих втрат. Отже, кредитний ризик щодо кредитної угоди — це добуток кредитного ризику щодо позичальника на кредитний ризик щодо способу забезпечення позики;

зважений кредитний ризик щодо кредитної угоди — добуток кредитного ризику щодо кредитної угоди на суму позики, що зафіксована в кредитній угоді;

портфельний кредитний ризик—середньозважена величина ризиків щодо всіх угод кредитного портфеля, де вагами виступають частки сум угод у загальній сумі кредитного портфеля.

Кількісний аналіз кредитного ризику комерційного банку

В основі процедур оцінки кредитних ризиків лежать такі поняття: ¦ Імовірність дефолту—імовірність, з якою дебітор протягом деякого терміну може виявитися в стані неплатоспроможності.

¦ Кредитний рейтинг — класифікація дебіторів організації, контрагентів емітентів цінних паперів або операцій з погляду їхньої кредитної надійності.

¦ Кредитна міграція — міна кредитного рейтингу дебітора, контрагента, емітента, операції.

¦ Сума, піддана кредитному ризику—агальний обсяг зобов'зань дебітора, контрагента перед організацією, сума вкладень у цінні папери емітента тощо.

¦ Рівень втрат у випадку дефолту — астка від суми, підданої кредитному ризику, що може бути втрачена у випадку дефолту.

Власне оцінка кредитного ризику може робитись з двох позицій - оцінка кредитного ризику окремої операції і портфеля операцій.

Базова оцінка (без урахування кредитної міграції) кредитного ризику окремої операції може робитись з різним рівнем деталізації:

¦ оцінка суми, підданої ризику;

¦ оцінка імовірності дефолту;

¦ оцінка рівня втрат у випадку дефолту;

¦ оцінка очікуваних і несподіваних втрат.

На практиці найбільш проста в одержанні сума, піддана ризику. Більш складно, але також реально кількісно оцінити рівень втрат у випадку дефолту. Строга кількісна оцінка імовірності дефолту в сучасній українській практиці ускладнена через відсутність надійної статистики неповернень і банкрутств. Однак імовірність дефолту на практиці при прийнятті рішень може бути оцінена експертним методом. Оцінка очікуваних і несподіваних втрат є похідною оцінкою від трьох попередніх.

Кількісні значення кредитного ризику обчислюють як в абсолютних, так і у відносних величинах, що виражають міру невизначеності під час реалізації прийнятого рішення.

В абсолютному виразі кредитний ризик може визначатися системою показників, що застосовуються для оцінки економічного ризику.

Так, визначальним показником кредитного ризику щодо певної угоди є ймовірність виникнення несприятливих подій за цією угодою. В цьому випадку:

В абсолютному виразі ступінь (міра) кредитного ризику щодо кредитної угоди може визначатися також як добуток імовірності виникнення збитків на величину цих збитків (суму позики). Цей показник можна назвати зваженим кредитним ризиком щодо кредитної угоди:

де W— величина ризику;

p(c) — імовірність виникнення збитків за кредитною угодою;

S — сума позики, що зафіксована в кредитній угоді. Показники кредитного ризику, визначені за формулами (6.1) та (6.2), використовуються для кількісної оцінки ступеня кредитного ризику щодо кредитної угоди.

Для оцінки ступеня ризикованості кредитного портфеля комерційного банку застосовуються такі абсолютні показники.

3. Дисперсія (варіація) кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

1. Можлива (сподівана) величина збитків за кредитним портфелем:

де s. — сума і-тої кредитної угоди, і = 1,2,..., n; p(c) — кредитний ризик щодо і-тої кредитної угоди. 2. Середньозважений кредитний портфельний ризик:

4. Середньоквадратичне відхилення кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

5.1. Позитивна семіваріація кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

6.1. Позитивне середнє семіквадратичне відхилення кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

де n — обсяг кредитного портфеля (кількість угод); t.—від'ємні відхилення кредитних ризиків щодо угод кредитного портфеля від середньозваженого кредитного ризику, тобто:

5.2. Негативна семіваріація кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

де n — обсяг кредитного портфеля (кількість угод); /.—додатні відхилення кредитних ризиків щодо угод кредитного портфеля від середньозваженого кредитного портфельного ризику, тобто:

6.2. Негативне середнє семіквадратичне відхилення кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

7. Коефіцієнт асиметрії кредитних ризиків щодо угод, які складають кредитний портфель банку:

Завдання визначення міри, яка підходила б для оцінки ризикованості портфеля боргових зобов'язань, і яка, водночас, мала б достатньо зрозумілий економічний зміст і була здатна якомога повніше врахувати специфіку кредитного ризику, є нагальним. Для ефективного управління портфельним кредитним ризиком необхідно знати не тільки оцінки середнього очікуваного збитку портфеля, але і значення довірчого інтервалу щодо середнього значення, позаяк реальний рівень збитків портфеля може сильно варіюватися щодо середнього значення. Якраз під величиною мінливості вартості портфеля боргових зобов'язань, звичайно, і слід розуміти "справжню" міру портфельного кредитного ризику, яку прийнято називати мірою Credit — at — Risk, CAR.

По суті основне завдання побудови моделі портфельного кредитного ризику полягає в оцінці функції розподілу збитків портфеля боргових зобов'язань. На мал. 3.5 наведений приклад щільності розподілу збитків портфеля боргових зобов'язань. Хоча визначення зон "кредитного збитку" може варіюватися для кожного інвестора, ризиковий портфель — це портфель, щільність розподілу якого має відносно "довгий, важкий правий хвіст", тобто той, для якого відносно висока ймовірність того, що реальні збитки будуть значно вищі, ніж очікувані (середні) втрати.

Для цілей фінансового аналізу банки зазвичай приводять функцію розподілу кредитних збитків до однієї метричної величини, яка називається "економічним капіталом" під кредитний ризик. Економічний капітал визначається так, аби імовірність того, що непередбачувані збитки перевищать економічний капітал (що дорівнює площі під графіком справа від Х), була не більшою деякої (порогової) величини. Наприклад, розмір економічного капіталу може встановлюватися таким чином, щоб непередбачувані збитки портфеля боргових зобов'язань не перевищували рівень економічного капіталу в 0,01% випадків на однорічному часовому інтервалі. Величина порогової ймовірності, як правило, обирається відповідно до кредитного рейтингу інвестора за своїми зобов'язаннями — якщо бажаним є кредитний рейтинг АА, то ймовірність може бути прирівняна до історичної однорічної ймовірності дефолту за АА-корпоративними облігаціями.

При визначенні вартості кредитного зобов'язання банк спочатку розраховує величину відсоткової ставки, яка покриває очікувані кредитні збитки, а потім маржу, яку визначають так, аби ставка прибутковості по капіталу, який зарезервований під кредит, задовольняла запити банку.

Проаналізуємо деякі підходи щодо оцінювання портфельного кредитного ризику.

Метод 1. Розрахунок очікуваного збитку

Розглянемо портфель боргових зобов'язань, який складається з деякої кількості боргових інструментів в умовній множині рейтингових категорій, які варіюються від 1 до 6 (або від А до F). Припустимо, що особа, яка керує портфелем, визначила, що 3-я категорія еквівалентна кредитній якості облігації, яка має рейтинг ВВВ із стандартної множини категорій


Сторінки: 1 2 3