У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





використанням коштів, що інвестуються; об'єднання власних та залучених коштів із коштами інших інвесторів для здійснення спільного інвестування.

Інший суб'єкт інвестиційної діяльності — замовник. Замовниками можуть бути інвестори (уповноважені посередники), які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів, не втручаючись при цьому в підприємницьку та іншу діяльність інших суб'єктів інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено договором між ними.

Підрядниками є фізичні та юридичні особи, які виконують роботи за договором підряду або за державним контрактом, що укладаються із замовниками.

Власниками об'єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), державні органи і органи місцевої влади, міжнародні об'єднання та організації, для яких створюються об'єкти інвестиційної діяльності.

Практична реалізація фінансових вкладень суб'єктами інвестиційної діяльності відбувається за такими напрямами:

• капітальне будівництво, де відбувається вкладення інвестицій в основні засоби виробничого та невиробничого призначення. Воно об'єднує діяльність замовників, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання тощо;

• інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

• фондовий ринок: акції, облігації, похідні інструменти.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання виступають фінансові ресурси (див. рис. 9.3):

Як видно з вищенаведеної схеми, в залежності від того, які джерела фінансових ресурсів залучає суб'єкт господарювання для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне фінансування; змішане фінансування.

Самофінансування під час здійснення інвестиційної діяльності — це фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів із невисокою нормою рентабельності.

Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації короткострокових інвестиційних проектів із високою нормою рентабельності інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого боку, кредитор не претендує на участь у доходах від реалізації інвестицій.

Змішане фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. Це найбільш поширена форма фінансування інвестиційної діяльності, вона може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.

При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання повинно вирішуватися підприємством із врахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової незалежності; ризику, що виникає при використанні того або іншого джерела фінансування, а також економічних інтересів інвесторів.

Таким чином, банки беруть участь у інвестиційній діяльності суспільства як власне інвестор або кредитор. У будь-якому випадку управління інвестиціями здійснюється на загальних методологічних засадах, які викладені нижче.

Література

1. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие. — М.: Федеративная Книготорговая Компания, 1998. — 352 с.

2. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 768 с.

3. Ковалёв В.В. Управление финансами: Учеб. пособие. — М.: ФБК — ПРЕСС, 1998. — 160 с.

4. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с.

5. Ковалева А.М., Лапуга М.Г., Скамай И.Г. Финансы фирмы. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 416 с.

6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: «Знання», КОО 2000. — 378 с.

7. Мелкумов Я.С. Организация и финансирование инвестиций: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА—М, 2000. — 248 с.

8. Нікбахт Е, Гроппеллі А.А. Фінанси. — К.: «Основи», 1993. — 382 с.

9. Финансовый бизнес-план: Учеб. пособие / Под ред. д.е.н., проф. В. М. Попова . — М.: Финансы и статистика, 2000. — 480 с.

10. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посібник / А.М. Под- дєрьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 294 с.

Фінансовий менеджмент: Навч. посібник: Курс лекцій / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 432 с.


Сторінки: 1 2