9 — отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.

В інкасовому дорученні можуть бути такі види інструкцій, які стосуються видачі документів:

1) платнику проти платежу;

2) платнику проти акцепту (тратт);

3) документи без оплати.

Розрахунок за інкасо, як правило, передбачає видачу документів проти платежу. Другий вид інструкцій використовується при розрахунках по комерційному кредиту. Тут імпортер отримує документи після акцепту пе- реказного векселя (тратти), направленого при інкасовому дорученні.

Банк імпортера здійснює переказ на кореспондуючий рахунок і інформує про це банк експортера. Банк експортера здійснює зарахування на рахунок українського експортера валютної виручки. Організацію документообігу по акцепту або надходження грошових коштів бере на себе банк експортера. Банк імпортера (банк-емітент) контролює сплату суми імпортером. При відмові імпортера про акцепт банк-емітент перевіряє обґрунтованість відмови і повідомляє про це банк-ремітент (банк експортера). При цьому банк-ремітент приймає заходи зі стягнення платежу.

Завдяки акцепту імпортер бере на себе обов'язок здійснити платіж у визначений термін. У тих випадках, коли наданий імпортеру короткостроковий комерційний кредит (як правило, на термін до трьох місяців) не оформляється векселем, банки на підставі інструкцій довіреної особи видають документи платнику без оплати. При цьому експортер, як правило, добивається від імпортера виставлення банківської гарантії в забезпечення платежів за контрактом. Документи можуть бути видані без оплати також під письмове зобов'язання платника здійснити платіж у визначений строк.

Банки, які беруть участь у розрахунках по інкасо, виступають у ролі посередників і не несуть ніякої відповідальності за несплату або неакцепт документів (тратт). їх обов'язки обмежуються тим, що вони повинні надати імпортеру документи або тратти до сплати (до акцепту) або направити документи (тратти) іншому банку для представлення до сплати (акцепту).

У разі неплатежу або неакцепту банк імпортер сповіщає про це довірену особу або його банк.

Інкасова форма розрахунків певною мірою вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів або акцепту тратт (якщо, звичайно, експортер не дав інструкцій про видачу документів без оплати). Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі документи, у володіння яким він вступає після його оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам інструкцій про видачу документів без оплати.

Документи, отримані імпортером для перевірки, залишаються в розпорядженні банку до моменту їх оплати (акцепту тратт) і у разі неоплати повертаються банку з вказаними причинами неоплати (неакцепту). Однак імпортер може отримати товар (наприклад, по одному із оригіналів коносаменту, який надано експортером капітанською поштою) до моменту представлення йому документів. Тоді збільшується ризик необгрунтованої затримки платежу покупцем, відмова від оплати товару тощо.

Інкасова форма розрахунків також вигідна імпортерам, оскільки вона передбачає оплату дійсно поставленого товару, а витрати з проведення інкасової операції відносно невеликі. Розрахунки у формі інкасо дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю отримання платежу, однак банки, як правило, не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення оплати (акцепту) документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість обігу документів через банки і, відповідно, періоду їх оплати (акцепту), який може займати від декількох тижнів до місяця і більше. Крім того, імпортер має право відмовитися від оплати представлених документів або не мати дозволу на переказ валюти за кордон; в останньому випадку експортер понесе витрати, що пов'язані із зберіганням вантажу, його продажу третій особі або транспортуванням назад у свою країну, значний розрив у часі між відвантаженням товару і отриманням валютної виручки, особливо при довготривалому транспортуванні вантажів.

У розрахунках за комерційним кредитом інкасо документів і векселів зазвичай супроводжуються виставленням за дорученням імпортера банківської платіжної гарантії на користь експортера, що забезпечує платіж у випадку несплати імпортером документів (векселів) в обумовлені строки. Банківські гарантії можуть виставлятися і в забезпеченні акцепту тратт, що направляються на інкасо.

Література

1. Банківська енциклопедія / За ред. д.е.н. проф. А.М. Мороза. — К.: Фірма «Ельтон», 1993. — 336 с.

2. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. — Сумы: Фирма «Реал». Издательство «Орион», 1994. — 464 с.

3. Гроші та кредит / За ред. д.е.н. М.І. Савлука. — К.: «Либідь», 1992. — 331 с.

4. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.96. № 185/94 ВР.

5. Лавров С.Н., Фролов Б.А. Валютно-финансовые отношения предприятий и организаций с зарубежными партнерами. — М.: «Менатеп — Ин- форм», 1994. — 248 с.

6. Максимова Л.М., Носкова И.Я. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 152 с.

7. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги / Пер. с англ. — К.: Торгово-изд. бюро BHV, 1994. — 480 с.

8. Международные правила расчетов: Сборник нормативных актов. — К.: НБУ, РПО «Полиграфкнига», 1993. — 128 с.

9. Международные расчеты по коммерческим операциям. Ч. 1: Акк- редетив / Серия «Международный банковский бизнес». — М.: «Консалт- банкир», 1994. — 120 с.

10. Международные расчеты по коммерческим операциям. Ч. 1: Определение оптимальных форм и условий расчетов. Типовые условия платежей по экспорту и импорту. Гарантии / Серия «Международный банковский бизнес». — М.: «Консалтбанкир», 1994.— 96 с.

11. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные отношения: Учеб. пособие. — М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1995. — 208 с.

12. Носкова И.Я. Финансовые и валютные операции. — М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1996. — 175 с.

13. Перар Ж. Управление международными денежными потоками. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 208 с.

14. Покровская В.В. Международные коммерческие операции и их регламентация: Внешнеторговый практикум. — М.: «ИНФРА», 1996. — 326 с.

15. Положення про форму зовнішньоекономічних контрактів від 05.10.95 р. № 75.

16. Расчеты по документарным внешнеторговым сделкам. Аккредитивы. Документарные инкассо. Банковские гарантии: Практическое пособие / Перевод и обработка Г.А. Титовой. — М.: Банкцентр, 1995. — 112 с.

17. Рид Эдвард, Котер Ричард, Гилл Эдвард, Смит Ричард. Коммерческие банки / Пер. с англ. — М: СП «Космополис», «Молодая гвардия», 1991.

— 480 с.

18. Унифицированые правила по инкассо. Комментарий. Публикация № 550 (Е). — М.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. — 96 с.

19. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За ред. А.І. Кредісова. — К.: 1997. — 448 с.

20. Хэррис, Дж. Мэнвилл. Международные финансы / Перевод с англ.

— М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1996. — 296 с.