¦ кредити під короткострокові проекти, що передбачають досить високий рівень прибутковості. У цьому разі ризик пов'язаний з харак-тером самого проекту, оскільки рівень прибутковості обернено про-порційний до рівня ризику: чим більший очікуваний прибуток від пев-ної господарської операції, тим вищий ризик втрат щодо неї;

¦ кредити під довгострокові проекти. У цьому разі існують і на-бувають сили ризики зовсім іншого характеру, пов'язані з можливі-стю інфляційного знецінення коштів у процесі здійснення кредитуван-ня, а також з поступовим моральним старінням об'єктів довгостроко-вого кредитування. Крім того, виникає ще й специфічний ризик, суть якого полягає в тому, що в результаті неправильного обчислення суми необхідних для інвестування коштів їх може не вистачити, на-приклад, тоді, коли до 90% інвестицій уже здійснено. Тоді перед кре-дитором постає альтернатива: або не погоджуватися на додаткове кредитування й ризикувати всією сумою вкладених коштів (чи про-сто втратити її), або погоджуватися, збільшуючи цим самим суму бор-гу й зазнаючи досить високого ризику;

• кредити, надані за злочинною змовою шляхом підкупу групи службовців банку, відповідальних за прийняття рішення про кредиту-вання. Вони надаються, як правило, взагалі без попереднього вивчен-ня економіко-фінансового стану позичальника, з недостатнім забез-печенням або й без нього. Такий кредит може серйозно підірвати фінансову стійкість банку або й спричинитися до його банкрутства. Тому важливо, щоб вивчення питання кредитоспроможності потенційних позичальників покладалося на людей, особисто не зацікавлених у наданні кредиту.

У процесі багаторічного вивчення кредитоспроможності клієнтів банку не лише опрацьовано систему коефіцієнтів і показників, а й виз-начено ряд граничних значень для певних показників. До граничних показників належать такі:

• перевищення критичного рівня простроченої заборгованості;

• перевищення граничного рівня використання короткострокових позичкових коштів для фінансування довгострокових і капітальних вкладень;

• гранично низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

• частка позичкових коштів у загальній сумі капіталу підприємства;

• гранична частка позичкових коштів у загальній сумі оборотних коштів підприємства;

• граничний рівень ділової активності;

• низький рівень ліквідності та прибутковості та ін.

Система показників кредитоспроможності позичальника містить такі показники:

• ліквідність — властивість власного капіталу підприємства в короткі терміни і з найменшими втратами перетворюватися на кошти й покривати суму фінансових зобов'язань підприємства;

¦ оборотність коштів — швидкість обороту основних і оборот-них коштів підприємства у днях, а також тривалість повного циклу обороту капіталу підприємства. Що коротший термін обороту та вища швидкість, то менше оборотних коштів необхідно підприємству для операційної діяльності. Тому показник оборотності дуже важли-вий для обґрунтування суми кредиту, на яку претендує позичальник;

¦ платоспроможність — здатність підприємства вчасно розра-ховуватись за своїми зобов'язаннями. Показник платоспроможності похідний від ліквідності. Очевидно, що підприємство не може бути платоспроможним, якщо воно неліквідне або низьколіквідне. Виня-ток з цього правила становлять показники короткострокового періо-ду. У довгостроковому ж періоді (а саме він розглядається під час визначення кредитоспроможності позичальника) між цими двома по-казниками існує пряма залежність;

¦ рівень ділової активності — ступінь ефективності та прибут-ковості використання підприємством власного основного та оборот-ного капіталу;

показує, наскільки підприємство забезпечене оборотними коштами в цілому; сюди входять також залучені оборотні кошти.

¦ інтегральним показником прибутковості та ефективності є рен-табельність, розрахована відносно різних знаменників (загальної суми капіталу підприємства, суми власних коштів, суми позичкового капіталу та ін.).

ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ 1. Достатність власних оборотних коштів для погашення коротко-строкових зобов'язань

Якщо Л1 > 2, існує надмірна кількість власних оборотних коштів, що використовуються неефективно; Л1 = 1 свідчить про достатню кількість власних оборотних коштів підприємства для виконання своїх зобов'язань; при Л1 < 1 підприємство недостатньо забезпечене влас-ними оборотними коштами.

2. Ліквідність за рахунок загальної суми оборотних коштів

3. Ліквідність підприємства за рахунок найбільш ліквідної частини оборотних активів, до яких належать кошти в касі та на розрахунко-вому рахунку, певні види високоліквідних цінних паперів (наприклад, облігації державної позички та ін.), дебіторська заборгованість (не- прострочена й така, що буде, безсумнівно, погашена, застрахована або гарантована):

Високий рівень цього показника свідчить про переважання висо- коліквідних активів у загальній сумі активів підприємства.

4. Частка матеріальних виробничих запасів і ресурсів у загальній сумі короткострокових зобов'язань. Економічний зміст цього показ-ника полягає в тому, що він визначає, наскільки короткострокові зо-бов'язання підприємства можуть бути покриті за рахунок активів дещо нижчої ліквідності, ніж кошти в касі та на розрахунковому ра-хунку, певні види високоліквідних цінних паперів, високоякісна дебі-торська заборгованість. Цей показник розраховується як частка від ділення обсягу матеріальних виробничих запасів і ресурсів на обсяг короткострокових зобов'язань підприємства:

Досить велике значення Л4 свідчить про дещо нераціональну структуру оборотних коштів у плані зменшення частки її найбільш ліквідної частини, що може негативно впливати у разі необхідності швидкого погашення короткострокових зобов'язань. Проте гранич-не значення цього показника не нормується, оскільки для виробни-чих підприємств існує поняття достатності матеріальних виробничих запасів, і в цьому разі їх недостатність може спричинити не-рівномірність функціонування виробничого циклу й невиконання ви-робничої програми підприємства. А це може, у свою чергу, підірвати економічний потенціал підприємства і зменшити його кредитоспро-можність.

5. Період у днях, протягом якого підприємство може здійснювати операційні витрати за рахунок найбільш ліквідної частини власних оборотних коштів, розраховують так:

Даний показник використовують для аналізу ліквідності під час ви-рішення питання про кредитування поточних (операційних) витрат підприємства. Якщо значення Л5 невелике, але фінансовий стан до-статньо стійкий (що визначається за допомогою інших показників), приймається рішення про надання кредиту для фінансування поточ-них витрат, у тому числі закупівлі матеріальних виробничих ресурсів.

ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНОСТІ Показники оборотності також використовують під час вирішення питання про кредитування, оскільки в разі підвищення швидкості обо-роту власних оборотних коштів потреба в них для обслуговування операційної діяльності підприємства зменшується, і навпаки. То ж коли прогнозується тенденція збільшення швидкості, суму кредиту, яку бажає одержати підприємство, можна зменшити до мінімально необ-хідного рівня. Те саме стосується й тривалості обороту в днях. Коли тривалість повного обороту власних оборотних коштів знижується, термін кредитування також повинен зменшитись для поповнення оборотних коштів лише на період, протягом якого спостерігається нестача власних оборотних коштів підприємства.*

Час обертання оборотних коштів підприємства, або тривалість од-ного обороту (одиниця вимірювання — дні, Д — кількість днів у періоді):*

Швидкість оборотності власних оборотних коштів визначаєть-ся коефіцієнтом оборотності як відношення загальної суми, або ви-ручки від реалізації продукції, до середньорічної вартості оборотних коштів (одиниця вимірювання — кількість оборотів):

ПОКАЗНИКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ Для оцінювання платоспроможності позичальника використовують систему показників, що дає можливість визначити забезпеченість підприємства певними видами ресурсів для покриття своїх зобов'я-зань.

1. Рівень забезпеченості власними коштами суми всіх зобов'язань підприємства (перед засновниками та різними кредиторами) визнача-ють за формулою

Розраховують також часткові коефіцієнти, якими визначається за-безпеченість окремих видів пасивів власними коштами підприємства.

2. Питому вагу залучених коштів у загальній сумі капіталу підпри-ємства визначають так:

Якщо розрахувати відношення суми залучених коштів до суми лише власного капіталу банку, отримаємо ступінь залежності підприєм-ства від зовнішніх джерел фінансування. Що більше значення цього показника, то більше дане підприємство залежить від кредитних та інших залучених ресурсів і тим нижчий рівень його господарської са-мостійності, адже неодмінною умовою надання великого кредиту або надання кредиту в ситуації, коли підприємство вже має значну креди-торську заборгованість, є здійснення контролю за його фінансово-гос-подарською діяльністю.

3. Частку основних засобів у загальному обсязі капіталу підприєм-ства розраховують за формулою

Величина цього показника дуже важлива для вирішення питання про напрямки кредитування. Коли сума основних засобів дорівнює сумі власного капіталу, такому підприємству потрібні кредити, спрямо-вані на формування або поповнення оборотних коштів. Коли цей показник менший від одиниці, то це свідчить про те, що основні за-соби сформовані частково за рахунок довгострокових кредитів. Що менший цей коефіцієнт, то нижчий показник фінансової стійкості підприємства.

4. Вартість залучення позичок визначають так:

Аналогічний показник розраховують і для банку. Крім того, для визначення фінансової стійкості банку визначають коефіцієнт спів-відношення вартості залучення коштів і надання кредитів (аналогіч-ний показник можна розраховувати також для підприємства, беручи до уваги лише дебіторську заборгованість, яка надається на платній основі):

Беззаперечною умовою фінансової стабільності підприємства є ситуація, коли кошти залучаються на більш вигідних умовах, ніж нада-ються. Якщо значення вказаного показника перевищує одиницю, то це свідчить про позитивну тенденцію фінансової політики підприєм-ства або банку.

ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ Показники ділової активності загалом належать до сфери визна-чення ефективності й інтенсивності використання інвестованого ка-піталу. Але на відміну від показників структури вони містять елемент вимірювання швидкості та прискорення обороту капіталу. Загальна формула руху капіталу має такий вигляд:

Початковий капітал, інвестований в основні та оборотні кошти, є за-собом процесу виробництва, у результаті якого з'являється товар Т'. Після продажу він знову переходить у грошову стадію, а потім капі-талізується або йде на споживання чи нагромадження. У такий спосіб відбувається кругообіг капіталу.

Такий безперервний процес можна спостерігати в межах як еко-номіки в цілому, так