Касові операції' банків і організація готівкового обігу

Готівкові розрахунки в народному господарстві України.

• раціонально використовувати тимчасово вільні кошти на банківських рахунках для надання кредитів суб'єктам господарювання, які потребують цього;

• істотно прискорити розрахунки внаслідок запровадження найновіших засобів електронного зв'язку;

• посилити контроль за виконанням договірних зобов'язань як одержувачами грошей, так і платниками.

Водночас у загальній грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати значну роль, пов'язану, в основному, з обслуговуванням населення в процесі формування і розподілу його грошових доходів. Економіку України в період ринкових перетворень характеризує різке зростання питомої ваги готівки в загальній грошовій масі (до 40—50 %)'. Це пояснюється передусім різким збільшенням кількості суб'єктів господарювання, особливо в сфері торгівлі і наданні послуг, і, відповідно, зростанням кількості розрахунків готівкою між ними і населенням. Крім того, зростання потреби в готівці пов'язане також з кризовими явищами в економіці в цей період, загостренням інфляційних процесів, намаганням багатьох суб'єктів господарювання зменшувати наявні доходи і ухилятися від сплати податків, а також певною недовірою населення до банківських установ та безготівкових платежів, породженою знеціненням заощаджень громадян.

Наприкінці 1997 р. всім суб'єктам господарювання було надано право здійснювати розрахунки між собою готівкою, що також вплинуло на збільшення її потреби.

Здійснення операцій з готівкою на підприємствах і в організаціях всіх форм власності і видів діяльності, а також в установах банків регламентується прийнятим НБУ «Порядком ведення касових операцій у національній валюті України» та низкою положень «Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України». Вони визначають єдині підходи до ведення касових операцій, порядок приймання і видачі готівки з кас підприємств та організацій із застосуванням необхідних касових документів для оформлення цих операцій, передбачають забезпечення збереження цінностей, здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, встановлюють відповідальність суб'єктів господарювання за її порушення тощо.

Вказані документи регламентують також основні принципи організації обігу готівки суб'єктами господарювання:

• обов'язковість для всіх підприємств і організацій зберігання власних грошових коштів у банківських установах;

• вільне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання обґрунтовуючих документів;

• здійснення розрахунків як у безготівковому порядку, так і в готівковій формі;

• обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах підприємств, через встановлення лімітів залишку готівки в касі;

• можливість використання касового виторгу (поточних надходжень).

При організації готівкового обігу установи банків вирішують такі завдання (рис. 5.1):

Територіальні управління НБУ:*

здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу у відповідному регіоні. На підставі прогнозів касових оборотів визначають потрібний обсяг готівки для нормального та безперебійного функціонування економіки регіону;

• контролюють роботу установ комерційних банків з питань дотримання вимог нормативно-правових актів НБУ;

• беруть участь у опрацюванні пропозицій щодо скорочення готівкового обігу в позабанківській сфері, розвитку та розширення безготівкових розрахунків, у тому числі в сфері обслуговування населення;

• інформують місцеві органи виконавчої влади про стан готівкового обігу в регіоні.

Установи комерційних банків:

задовольняють потреби підприємств, підприємців і фізичних осіб - своїх клієнтів — у готівці;

систематично аналізують стан надходжень і видачі готівки;

сприяють залученню вільних коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги;

встановлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання готівкової виручки.

Порядок розрахунків готівкою. Підприємства можуть здійснювати розрахунки готівкою як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок заповнення якої встановлені Державною податковою адміністрацією України.

Сума готівкового платежу одного підприємства іншому не повинна перевищувати десять тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків понад встановлену граничну суму кошти в розмірі перевищення додаються до фактичних залишків готівки в касі платника на кінець дня з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу товарів, надання послуг, отримання коштів, а також рахунків-фактур, договорів, актів закупівлі товарів тощо.

Розрахунки готівкою підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюються із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО).

Усі підприємства та підприємці, які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на них свої кошти на договірних умовах.

Готівкова виручка, що надійшла до кас підприємств, має здаватися ними до установ банків для зарахування на їх поточні рахунки. Здавання готівкової виручки здійснюється підприємствами (підприємцями) у денні та вечірні каси установ банків самостійно або через інкасаторів, Державну службу охорони при МВС України та пошту для переказу на поточні рахунки в банках. Здавання готівкової виручки може здійснюватися на будь- який поточний рахунок господарюючого суб'єкта за його вибором.

Відокремлені підрозділи, що входять до складу підприємств — юридичних осіб, можуть здавати готівкову виручку до будь-якої установи банку на користь юридичних осіб для зарахування на їх поточні рахунки.

Установи банків, виходячи з потреби в прискоренні обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків, встановлюють підприємствам такі строки здавання готівкової виручки, що відображаються в за- явці-розрахунку для встановлення лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки:

• для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є установи банку і готівкова виручка здається до установ банків (пошту), — щодня в день надходження до кас;

• для підприємств, які через специфіку діяльності чи режим роботи не можуть щодня здавати готівкову виручку, — наступного дня;

• для підприємств, що знаходяться в населених пунктах, де немає банків чи пошти, — не рідше ніж один раз за п'ять робочих днів.

Певні особливості встановлені для страхових організацій, які самостійно визначають строки здавання готівки страховими агентами-фізич- ними особами до кас страховиків або переказами на рахунок страхової організації в установі банку.

Підприємства, що самостійно встановлюють ліміти готівки в касі, мають здавати готівку до установ банків у зазначені вище строки.

З метою забезпечення максимального і своєчасного здавання виручки підприємствами до установ банків та дотримання ними лімітів залишку готівки в касі установи банків можуть створювати вечірні каси для приймання готівкової виручки в робочі, вихідні та святкові дні.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні та не мають змоги через відсутність відповідної домовленості з установою банку на інкасацію чи здавання виручки до вечірньої каси банку, то ця виручка має здаватися до каси банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то воно може в ці дні не здавати в установлені строки готівкову виручку до кас установ банків.

Всі підприємства, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та мають поточні рахунки в банках, можуть тримати в своїй касі на кінець дня готівку в межах установлених їм банками лімітів каси.

При укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство-юридична особа має подати до банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відокремлених підрозділів), строків та порядку здавання готівкової виручки, яка є невід'ємною частиною цього договору і оформляється як додаток до цього договору, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підписом уповноваженого працівника та відбитком печатки установи банку, що встановила ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений підприємством ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід'ємною умовою цього договору (таблиця 5.1). Відповідальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерського обліку несе підприємство-юридична особа.

У разі звернення підприємства (за наявності обґрунтованих причин) або з ініціативи банку, який установив загальний ліміт каси, він може переглядатися. Для цього підприємство подає до банку заявку-розрахунок, яка і є підставою для перегляду діючого ліміту каси та оформляється додатковою угодою до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Керівники підприємств-юридичних осіб наказом повідомляють розмір установленого ліміту каси, порядок і строки здавання готівкової виручки своїм відокремленим підрозділам, враховуючи при цьому забезпечення своєчасного надходження готівки від відокремлених підрозділів до кас таких підприємств-юридичних осіб і установ банків.

Відповідальність за невстановлення лімітів каси підприємствам згідно з чинним законодавством покладається на банки лише в тому разі, якщо за наявності поданої підприємством заявки-розрахунку ліміт каси не був встановлений. Банки не несуть відповідальності за неповідомлення підприємством своїм відокремленим підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку і