Кредитні операції банків

План

1. Поняття та класифікація кредитів

2. Принциїи та їравила кредитування

Поняття та класифікація кредитів

Кредит — це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, стро- ковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно кредитні операції банків полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян.

Сучасний стан кредитних операцій вітчизняних банків характеризується даними, наведеними у табл. 7.1:

З таблиці видно, що кредитний портфель банківської системи України за минулий рік збільшився на 45,6 % (за 2001 р. — на 35,8 %) і на 01.01.2003 р. становив 46735,6 млн грн Зокрема, чистий кредитний портфель (загальний кредитний портфель, скоригований на суму сформованих резервів під кредитні ризики) дорівнював 43160,8 млн грн Збільшення відбулося, в основному, за рахунок зростання обсягу кредитів, наданих суб'єктам господарювання, — на 11625,3 млн грн, іншим банкам — на 1133,9 млн грн, фізичним особам — на 1881,4 млн грн.

Випереджаючими темпами продовжували зростати обсяги довгострокових кредитів та позичок в інвестиційну діяльність. Обсяги довгострокових кредитів збільшились на 88,1 % і на 01.01.2003 р. становили 10689,7 млн грн або 22,9 % від загального обсягу кредитного портфеля. Обсяги кредитів в інвестиційну діяльність збільшилися на 83,7%.

Протягом 2002 року найвищими темпами зростали обсяги кредитів, наданих фізичним особам, — порівняно з початком року вони збільшилися у 2,4 разу (за 2001 рік — на 45,9%) і на 01.01.2003 р. дорівнювали 3 254,8 млн грн.

Зростанню обсягів кредитування сприяло зниження процентних ставок за кредитами банків, внаслідок чого позички стали доступнішими для суб'єктів господарювання та населення. Якщо у 2001 році середньозважена ставка за кредитами дорівнювала 26,1 %, то у 2002 році — 20,8 %.

Завдяки позитивним змінам у динаміці активів та кредитного портфеля прогресивні зрушення відбулись і в їх структурі. Збільшилась частка кредитного портфеля в загальних активах — з 63,2 до 68,9 %, довгострокових кредитів у кредитному портфелі — з 17,7 до 22,9 %, кредитів у інвестиційну діяльність — з 3,4 до 4,2%, кредитів, наданих фізичним особам, — з 4,3 до 7,0%. Водночас знизилась частка кредитів, наданих іншим банкам, — з 12,3 до 10,9 %. Покращалась якість кредитного портфеля. Зокрема частка проблемних (прострочених та сумнівних) позичок скоротилася з 5,8 до 4,5%.

У структурі кредитів, наданих суб'єктам господарювання, частка позичок для фінансування поточної діяльності становить 62,3 %, кредити за експортно-імпортними операціями — 15,9 %; за внутрішніми торговельними операціями — 10,5 %; позички в інвестиційну діяльність — 5,2 %; враховані векселі — 3,2 %; овердрафт — 2,3 %; РЕПО — 0,2 %; факторинг - 0,2 %; інші кредити — 0,3 %. Тобто, основна частина позичок спрямовується у поточну діяльність.

За видами діяльності кредити, надані суб'єктам підприємницької діяльності, розподіляються таким чином: позички, спрямовані в оптову торгівлю та посередництво у торгівлі, — 34,1 %; сільське господарство, мисливство і пов'язані з ними послуги — 6,7 %; харчову промисловість — 8,6 %; металургію — 5,4 %; виробництво машин та устаткування — 2,7 %; виробництво електроенергії, газу і води — 3,9 %; хімічне виробництво — 2,4 %; будівництво — 2,3 %; торгівлю транспортними засобами та їх ремонт — 3,0 %; роздрібну торгівлю побутовими товарами та їх ремонт — 2,9 %; в інші види діяльності — 28,0 %.

Незважаючи на перерозподіл кредитних ресурсів зі сфери обслуговування у виробничу сферу, значна частина кредитних коштів, як і раніше, спрямовується у невиробничі галузі, в основному, в торгівлю та посередництво у торгівлі.

Важливе практичне значення має класифікація кредитів. Кредити, які надаються банками, класифікуються за такими ознаками:

За строками користування:

а) короткострокові — до 1 року,

б) середньострокові — до 3 років,

в) довгострокові — понад 3 роки.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками підприємствам у разі їх тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись суб'єктам господарювання на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Для формування основних фондів можуть надаватись довгострокові кредити. Об'єктами такого кредитування, як правило, є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачене умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. Надання кредиту відбувається переважно, шляхом зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунка позичальника.

За забезпеченням:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові).

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевірений авторитет у банківських колах.

За ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

За строками погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г) з регресією платежів;

ґ) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

В економічній літературі немає єдиної думки щодо кількості ознак класифікації видів кредиту. Наведені вище ознаки є найбільш поширеними. Інколи в літературі та нормативних актах має місце ототожнення понять «види кредиту» та «форми кредиту», що є спірним.

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі фор-ми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи — споживчий кредит.

Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини та можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін у певному місці.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інших угод про надання кредиту можна не укладати.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

• сплати боржником за векселем;

• передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

• переоформлення комерційного кредиту на банківський.

У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя, погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

Лізинговий кредит — це інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яке полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодер- жувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або на- бувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Майно, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.

Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки.

Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Споживчий кредит — кредит, який надається переважно в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України для придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачене умовами кредитного договору.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються, виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом