Сукупний рейтинг є загальною оцінкою і розраховується так. Бали за кожним із п'ятьох компонентів підсумовуються і діляться на 5. Результат округляється до цілого числа:

— 0-1,4 — до 1 — рейтинг сильний;

— 1,6-2,4— до 2— задовільний;

— 2,6-3,4— до 3— посередній;

— 3,6-4,4 — до 4 — граничний;

— 4,6-5,0 — до 5 — незадовільний.

Банки, що одержали рейтинг сильний, мають такі характеристики:

— фінансовий стан надійний за всіма аспектами;

— виявлені проблеми можна вирішити в процесі звичайної роботи;

— фінансовий стан стійкий до змін і проблем, що відбуваються в економіці або банківському секторі;

— фінансовий стан не викликає в органів нагляду підстав для занепокоєння.

Банкам, що мають рейтинг 2 (або задовільний), властиві такі характеристики:

— переважно у всіх аспектах фінансовий стан надійний;

— виявлені проблеми, які може вирішити керівництво банку;

— фінансовий стан здебільшого стабільний, отже, банк може пристосуватися до умов економічної кон'юнктури, що змінюється;

— занепокоєність органів нагляду обмежується фіксуванням виявлених у ході перевірки або аналізу звітності проблем, які може вирішити керівництво банку.

Банки, що одержали рейтинг 3 (або посередній), мають такі характеристики:

— банк ослаблений у фінансовому й операційному відношенні, допущені порушення законів і нормативних актів;

— фінансовий стан має тенденцію до погіршення, якщо умови в економіці або банківському секторі будуть розвиватися несприятливо;

— фінансовий стан, мабуть, погіршиться, якщо не будуть вжиті негайні заходи для виправлення ситуації або вжиті заходи не будуть досить ефективними;

— фінансовий стан викликає особливе занепокоєння в органів нагляду.

Банки, що одержали рейтинг 4 (або граничний), мають такі характеристики:

— виявлена велика кількість недоліків у фінансовій діяльності;

— ознаки нестабільного становища, що не усуваються належним чином;

— якщо не будуть вжиті заходи для виправлення ситуації, становище банку може погіршитися до такого ступеня, що поставить під сумнів можливість його існування;

— є ознаки, що свідчать про небезпеку потенційного банкрутства;

— банк потребує пильного нагляду і контролю з боку органів нагляду, а також потрібен докладний план дій щодо вирішення наявних проблем і усунення недоліків.

Банки, що одержали сукупний рейтинг 5 (або незадовільний), мають такі характеристики:

— існує високий ступінь імовірності банкрутства в найближчому майбутньому;

— є ряд серйозних недоліків;

— стан настільки критичний, що потрібна негайна фінансова допомога власників банку або інших фінансових джерел;

— якщо не вжити оперативних заходів для виправлення ситуації або надання фінансової підтримки, мабуть, буде потрібно здійснити злиття банку з іншою банківською установою, його продаж або почати процедуру його ліквідації.

У разі порушення банками чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу.

До них належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

д) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

е) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

є) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

ж) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

з) розпорядження щодо накладання штрафів на:

— керівників банків у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— банки в розмірі не більше 1% від суми зареєстрованого статутного фонду;

и) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

ї) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

й) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

к) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення з метою їх усунення та конкретні заходи, яких йому необхідно вжити з метою уникнення ризикової або неправильної банківської практики, запобігання порушенням нормативно-правових актів із банківської діяльності, встановлює терміни їх усунення, зокрема щодо:

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

б) усунення конкретних порушень, що не пов'язані з рівнем достатності капіталу та призвели до отримання банком за результатами інспекційної перевірки загальної рейтингової оцінки "3" за системою CAMEL (якщо немає потреби вимагати від банку укладення письмової угоди);

в) усунення порушень банком економічних нормативів;

г) зменшення невиправданих витрат банку;

д) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

е) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

є) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

ж) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність";

з) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року.

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10-15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку загалом.

Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

Банк повинен протягом п'яти робочих днів із часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням терміну, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені терміни відповідне територіальне управління Національного банку протягом 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

Письмова угода як захід впливу укладається з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, та за умови, що банк має прийнятний план заходів для вирішення виявлених проблем.

У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням термінів їх виконання.

Терміни виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Генерального департаменту банківського нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності термінів, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану.

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку.

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними