зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.
Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають містити конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:
— складання та виконання бізнес-плану або програми розвитку капітальної бази банку;
— складання та виконання графіків формування в повному обсязі резервних фондів і спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені чинним законодавством;
— розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;
— зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;
— прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;
— прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;
— прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;
— тимчасове припинення виплати дивідендів;
— прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;
— реорганізація банку.
Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.
Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди, то в разі потреби її укладення для усунення встановлених порушень відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) направляє банку лист за підписом заступника голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду), або директора Генерального департаменту банківського нагляду або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, що містить обов'язкові вимоги та умови, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди, та термін подання проекту письмової угоди Національному банку.
У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.
Письмова угода від імені Національного банку підписується заступником голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду) або директором Генерального департаменту банківського нагляду чи іншими уповноваженими особами відповідно до вимог чинного законодавства або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку та засвідчується печаткою Національного банку (територіального управління Національного банку).
Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.
Література
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.
2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С.11.
3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положення про кредитування. — К.: Банк "Україна", 1998.
4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. - №9. - С. 54.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384с.
6. Банковское дело/Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464с.
7. Банковское дело/Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576с.
8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344с.
9. Болгарін І. Обов'язкові резервні вимоги до банків // Вісник НБУ. — 2000. - №10. — С.10.
10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. — 243с.
11. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финасы. Право. — 1999. - №10. — С. 8.
12. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. - №1. — С. 13.
13. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. - №9. — С. 61.
14. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344с.
15. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. - №8. — С. 15.
16. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. - №2. — С. 56.
17. Гроші та кредит: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76с.