У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

План

1. Національна система масових електронних платежів 248

2. Напрями розвитку ринку пластикових карток в Україні

Метою створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) є розробка та впровадження на Україні відносно дешевої, надійно захищеної, автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка переважно розрахована на роботу в режимі „off-line" і повинна стати прибутковою як для банків, так і держави загалом, а при належній підтримці держави — і для торговців та населення також.

Запровадження НСМЕП надає мешканцям регіону, міста або працівникам підприємства можливість сплачувати за товарі і послуги в безготівковій формі, а також зберігати і накопичувати заощадження в банках на поточних та карткових рахунках.

Застосування карток, а також гроші громадян, що розміщені на банківських рахунках, забезпечать не лише надходження „живих" грошей у банківську систему України, що значно збільшить її можливості, а й створить додаткові прибутки громадянам за рахунок відсотків по залишках на їх банківських рахунках.

Створення внутрішньодержавної багатоемітентної платіжної системи, заснованої на використані платіжних старт-карток НСМЕП, розпочалася 1997 року, коли Національний банк України прийняв рішення про впровадження її в Україні. НБУ взяв на себе розв'язання всіх питань із проектування і фінансування робіт із створення Національної системи масових електронних платежів (розрахунки фізичних осіб в сферах торгівлі, послуг тощо). Це рішення було підтримане і узгоджене з комерційними банками.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. Національна система масових електронних платежів за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і введення в експлуатацію значно перевищує існуючу СЕП. Тому НБУ розробив нову політику для створення цієї системи. Основні положення цієї політики полягають в тому, що:

1) створення і функціонування НСМЕП засноване на залученні як державних, так і недержавних джерел фінансування;

2) НБУ координує виконання всіх робіт із створення НСМЕП, а фінансує виконання тільки їх частини;

3) у створенні НСМЕП бере участь багато фірм на конкурсній основі;

4) власниками елементів НСМЕП можуть бути різні суб'єкти господарської діяльності.

Реалізація цих положень полягає в тому, що НБУ розробляє загальну концепцію НСМЕП, силами своїх фахівців розробляє програмно- технічні рішення для верхнього рівня системи (розрахункового банку, процесингових центрів, системи безпеки), нормативну базу, фінансує роботи із створення програмного забезпечення смарт-карт, розробляє вимоги для інших елементів системи.

Реалізація програмно-технічних комплексів банківського рівня, програмного забезпечення терміналів, банкоматів, взаємодії торгових терміналів із торговими системами виконується іншими фірмами. При цьому за ними залишається право власності, НБУ тільки контролює виконання вимог специфікацій і дає право на використання цих рішень у НСМЕП.

До організаційної структури НСМЕП входять платіжна організація, члени та учасники платіжної системи. На етапі пілотного проекту НСМЕП Національний банк в одній особі є платіжною організацією і розрахунковим банком, процесинговим центром і банком-членом НСМЕП.

У НСМЕП використовуються платіжні картки, які є носіями двох платіжних інструментів — електронного чека та електронного гаманця. Вони можуть виконувати функції як одного так і обох платіжних інструментів одночасно.

НСМЕП дає можливість здійснювати операції за платіжною карткою в режимі реального часу (он-лайн — операції), але перевага цієї системи полягає в тому, що держатель платіжної картки може здійснювати операції, які не потребують під час їх виконання зв'язку з банком-емітентом (офф-лайн — операції). При цьому структура захисту картки та системи загалом дає змогу безпечно виконувати платіжні операції в режимі оффлайн.

Контроль інформації в НСМЕП повністю автоматизований і не потребує втручання людини, що гарантує високу надійність її роботи.

Авторитет і популярність картки НСМЕП у населення зростають з кожним днем. Про це свідчить зростання кількості карток і термінального обладнання НСМЕП. Так, за період з січня по жовтень 2002 р. динаміка зростання кількості карток становила в середньому 10 тис. штук за місяць, із листопада по березень 2003 р. інтенсивність зростання емісії карток сягнула 20-25 тис. штук за місяць, а в квітні, травні 2003 року збільшилась до 30-40 тисяч. У травні 2003 емісія карток становила від 1 до 3 тис. штук на день, загальна кількість діючих карток переважувала 254 тисячі. Середня динаміка збільшення кількості терміналів НСМЕП у період з січня 2002 р. по квітень 2003 р. сягала 50-55 одиниць за місяць. Загалом нині налічується 682 діючих терміналів та понад 80 банкоматів. За місяць за картками НСМЕП в Україні виконується операцій на суму 40-60 млн грн[17,64 ].

Більшість користувачів НСМЕП розуміє, що платіжна картка — це сучасний технологічний засіб для спрямування банківської інфраструктури на обслуговування приватних осіб.

У результаті запровадження Національної системи масових електронних платежів в Україні буде створена сучасна інфраструктура (процесин- гові центри, сервісні центри для обслуговування елементів системи, виробництво основних її компонентів). Провідні комерційні банки стануть емітентами карток, більшість підприємств торгівлі й сфери послуг—учасниками системи, що прийматимуть платежі за допомогою пластикових карток.

У лютому2001 року була розроблена програма впровадження НСМЕП в УДППЗ "Укрпошта". Оплата послуг, що надаються "Укрпоштою", виконуватиметься із застосуванням платіжних інструментів НСМЕП, що в свою чергу, має сприяти подальшому розвитку послуг за такими напрямами:

— видача готівки і приймання готівки;

— грошові перекази;

— виплата пенсій та грошової допомоги;

— приймання комунальних та інших платежів.

Участь даного підприємства, що має понад 15000 відділень на всій території України, зробить НСМЕП доступнішою для широких верств населення. До складу НСМЕП (додаток В) входять три процесингових центри—головний та регіональний процесингові центри київського регіону (працюють у Центральній розрахунковій палаті НБУ) та РПЦ харківського регіону в Управлінні Національного банку України в Харківській області. Підготовлено до роботи РПЦ донецького та кримського регіонів.

Двадцять чотири банки-учасники охоплюють інфраструктурою НСМЕП уже 52 міста України. Дев'ятнадцять банків працюють у міжбан- ківському режимі. Функції розрахункового банку Національної системи масових електронних платежів нині виконує ОПЕРУ НБУ, а в подальшому — з готовністю автоматизованого робочого місця розрахункового банку системи автоматизації банку ЦРП НБУ, згідно з відповідною постано- вою Національного банку, функції розрахункового банку виконуватиме Центральна розрахункова палата НБУ.

Важливим показником роботи НСМЕП є кількість трансакцій та обсяги обігів за міжбанківськими операціями. Вони характеризують розвиток інфраструктури системи і, що найголовніше, рівень довіри населення до неї та стабільне зростання обсягів міжбанківських операцій (додаток Г) за картками НСМЕП. З додатку видно, що із січня по середину травня 2003 р. у ГПЦ та РПЦ було оброблено більш як 30 тис. міжбанківських трансакцій на загальну суму близько 9 млн грн. Середня сума однієї трансакції постійно зменшується і нині становить близько 215 грн. Абсолютні значення сум трансакцій коливались від 5 до 1 500 грн. Обсяги більшості операцій за картками НСМЕП (майже 80%) коливаються від 10 до 500 грн [17,66].

Останнім часом у НСМЕП зафіксовано постійне зростання обсягу офф-лайн-операцій, що також є показником довіри населення до надійних криптографічно захищених карткових операцій, виконуваних без прямого телекомунікаційного зв'язку з банком. Нині офф-лайн-операції становлять у середньому близько 20% від загального обсягу операцій за картками НСМЕП, причому є банки, у котрих цей відсоток сягає 35-85% [17,66]. Офф-лайн-обслуговування зручне для торговельних підприємств, сервісних пунктів та у сферах транспортних і соціальних послуг.

Важлива риса НСМЕП — децентралізована структура з багаторівневим процесингом. Така побудова платіжної системи дає змогу значно зменшити витрати на центри обробки інформації та ефективно обслуговувати досить розгалужену еквайрингову мережу.

Планується налагодженя взаємодії НСМЕП із СЕП та основними зарубіжними платіжними системами. Підраховано, що економічний ефект від впровадження Національної системи масових платежів населення за товари і послуги за допомогою карток може бути грандіозним: щорічна економія коштів становитиме суму, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

Враховуючи масштаби поставлених завдань і велике державне значення проекту, а також потребу у великих коштах для його здійснення і необхідність залучення до цієї справи не лише банківських установ і підприємств торгівлі та сфери послуг, але й промислових підприємств, державних організацій та органів центральної влади й місцевого самоврядування, Національна система масових електронних платежів запроваджуватиметься поетапно.

Перехід до масових безготівкових розрахунків за допомогою пласти- кових карток дасть змогу суттєво зменшити витрати на підтримку готівкового обігу, стане додатковим джерелом залучення коштів населення у сферу діяльності банків, а також і в нашу економіку, скоротить обсяг випуску паперових грошей, поліпшить культуру обслуговування населення.

Напрями розвитку ринку пластикових карток в Україні

Ринок платіжних карток України є складовою міжнародного ринку, тому природно, що світові тенденції розвитку мають місце і для місцевого ринку з урахуванням деяких особливостей.

Однією з таких особливостей є ненасиченість ринку карткових послуг. Хоча дедалі більше банків започатковують власні карткові проекти, загальний обсяг емісії карток залишається все ще дуже незначним у порівнянні з розвинутими країнами.

Проте тенденції минулих років свідчать про стійке зростання обсягів емісії, переважно за


Сторінки: 1 2