Як уже зазначалось, до 40 % готівкових коштів знаходиться поза банків. Тобто вони вилучені із загального економічного процесу відтворення. Аби змусити ці гроші повернутись в економіку, банки намагатимуться диверсифікувати коло своїх клієнтів. Вже зараз пропонуються карткові проекти, націлені на далеко не заможні прошарки суспільства— пенсіонерів та студентів. Переведення пенсійних виплат на карткові рахунки, крім зрозумілого збільшення пасивів банків, дозволить поліпшити обслуговування населення, наприклад, за рахунок зменшення черг у дні виплат. Відомо про урядові плани перевести на картки працівників бюджетної сфери. Таким чином вже зараз зарплату отримують працівники Кабміну, Верховної Ради, ДПАУ, Держмитслужби.

Досі не відомо, який банк отримає замовлення на обслуговування працівників бюджетної сфери пластиковими картками (найімовірніше, це буде група банків). Невідомо також, якій платіжній системі віддаватимуть перевагу. Більшість емітованих карток належать до міжнародних платіжних систем VISA та Europay. І близько 30 банків, що їх випускають, лобіюватимуть в уряді рішення, згідно з яким бюджетників обслуговуватимуть саме міжнародними картками. Більше того, державних службовців вже почали обслуговувати два банки — Правекс-банк і АППБ "Аваль", вони видають картки урядовцям і парламентаріям.

Перший Український Міжнародний Банк випустив зарплатні картки для працівників Державної податкової адміністрації України. Водночас, у НБУ обіцяють ініціювати залучення до бюджетного зарплатного проекту 14 банків, які входять до НСМЕП. Причому аргументом на користь національної платіжної системи є технічно досконаліший і дешевший пластик-картка на чіпі, яка дозволяє зберігати великий масив інформації, включаючи паспортні дані. Крім того, картки НСМЕП не потрібно пере- випускати щороку, ними користуватимуться не менше чотирьох років. Натомість банки-члени НСМЕП не мають такої розгалуженої мережі терміналів і банкоматів як фінансові установи, які емітують міжнародні картки. Крім того, останні дедалі активніше розгортають кредитні програми із зарплатних проектів. Навіть у великих банків-емітентів частка кредитних карток вже сягає 5-10% від загального обсягу емісії.

Проведене дослідження засвідчує, що на даний момент платіжні картки використовуються як спрощений засіб для доступу до рахунку в банку, тобто вони не виконують свого призначення як інструменту безготівкових розрахунків. У 95% випадках здійснені в Україні трансакції — це зняття готівки, а така тенденція властива країнам, що розвиваються. Для поліпшення ситуації необхідно збільшити сферу використання платіжних карток. Тобто необхідний подальший розвиток мережі термінального обладнання для оплати товарів та послуг. Проте POS-термінальна мережа залишається збитковою. Тобто банкіри за власний рахунок встановлюють у торгових підприємствах POS-термінали і не отримують віддачі від цих капіталовкладень. Така ситуація вже зараз призвела до збільшення тарифів за послуги зняття готівки через банкомата, банківські установи почали приймати рішення про оптимізацію мережі POS-терміналів — не виключається зменшення їхньої кількості. Протилежну позицію банки зайняли щодо розвитку банкоматних парків — вони розширюватимуться. Таким чином, головним завданням залишається стимулювати не тільки зняття готівки через банкомата, а й використання картки як засобу платежу.

Практика свідчить, що навіть в тих закладах, де встановлено POS- термінали для оплати платіжними картками, використання цього інструменту не завжди призводить до поліпшення якості обслуговування. Тому велику увагу необхідно буде приділяти навчанню персоналу.

Розподіл карткових продуктів за фінансовими схемами свідчить про переважання дебетових карток. Така тенденція характерна для європейських країн, на відміну від США, де переважають кредитні картки. Проте відсоток кредитних карток в Україні вже не такий низький. Українські банки почали запроваджувати справжні кредитні схеми за прийнятними для пересічних громадян умовами. Очевидно, у разі стабільності економіки, така тенденція зберігатиметься.

У діяльності українських банків на ринку пластикових карток про- слідковується тенденція до збільшення спектра карткових послуг, що пропонуються. Тут можна виділити два напрями. По-перше, це урізноманітнення фінансових схем на базі стандартних карток міжнародних платіжних систем. Банки випускають спільні картки з операторами мобільного зв'язку та Інтернет-провайдерами (наприклад, UMC-Visa банку "Аваль" або Visa Electron Domestic Online "ПриватБанку"), мережами магазинів (MasterCard LADY's банку "Надра"). По-друге — вдосконалення технічних рішень. Це проведення через банкомата різноманітних платежів, зокрема і за комунальні послуги, використання мережі Інтернет для доступу до інформації про стан рахунка (HomeBanking, ПУМБ), отримання інформації за рахунком за допомогою мобільного телефону (Phone Banking, ПУМБ), оплата рахунків через Інтернет (Portmone).

Однією з головних подій карткової індустрії наступних років має стати перехід на новий стандарт чіпових карток EMV. Не обмине ця тенденція і український ринок. Вже в 2002 році планувалось почати випуск таких карток (банк "Аваль"). Зараз в Україні випускають тільки пластикові картки міжнародних платіжних систем із магнітною смужкою. За прогнозами експертів MasterCard Int., на 2005 рік 80% усіх POS-термі- налів в Україні мають бути переведені на чіп-технології. Крім того, ведуться переговори між представниками НСМЕП та Visa International про суміщення чіпових стандартів, що використовуються в картках національної платіжної системи, та EMV.

Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.

2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С.11.

3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положення про кредитування. — К.: Банк "Україна", 1998.

4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. - №9. - С. 54.

5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384с.

6. Банковское дело/Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464с.

7. Банковское дело/Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576с.

8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344с.

9. Болгарін І. Обов'язкові резервні вимоги до банків // Вісник НБУ. — 2000. - №10. — С.10.

10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. — 243с.

11. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финасы. Право. — 1999. - №10. — С. 8.

12. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. - №1. — С. 13.

13. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. - №9. — С. 61.

14. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344с.

15. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. - №8. — С. 15.

16. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. - №2. — С. 56.

17. Гроші та кредит: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76с.