Для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або його представництвом), яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.

Видача готівкової іноземної валюти здійснюється уповноваженим банком за заявкою підприємства на виплату іноземної валюти з власних рахунків, до якої додаються копії документів, що підтверджують причини невиконання зобов'язань перед фізичними особами, із зазначенням прізвищ фізичних осіб та сум іноземної валюти, що підлягають поверненню.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб-не- резидентів чи резидентів, а також уповноважених представників юридичної особи нерезидента-суб'єкта підприємницької діяльності, коштів у гривнях і неможливості здійснення валютнообмінно'ї операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках.

На територіях митниць у разі:

а) сплати мита, платежів, зборів, штрафів фізичними особами;

б) оформленні перевезень;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними;

г) сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз;

ґ) оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними службами контролю;

д) оплати нерезидентами послуг з обов'язкового медичного страхування.

На територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі:

а) реалізації підприємствам-нерезидентам товарів та послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів, їх пасажирів і членів екіпажу.

Розрахунки з нерезидентами здійснюються на підставі рахунка, рахун- ка-фактури або відповідно до укладеного договору, які передбачають оплату в готівковій іноземній валюті;

б) переоформлення фізичним особам суб'єктами підприємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу;

в) реалізації підприємствам через непередбачені обставини пально- мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів;

г) надання підприємствами послуг нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем.

Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок підприємства є копія рахунка та копія митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом.

На території України використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам-нерезидентам.

В інших випадках використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу, а також як застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється в разі здійснення підприємствами-резидентами торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані), у таких випадках:

а) за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових судах, у потягах та в автобусах;

б) за надані послуги з міжнародних пасажирських перевезень та поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах.

Іноземна валюта, що ввозиться в Україну у касах транспортних засобів та яку одержано за продані квитки, товари і перевезення багажу, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в сумах, задекларованих у митній декларації.

На оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку.

Також дозволяється зараховувати готівкову іноземну валюту на рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в разі:

а) отримання її як благодійного внеску від нерезидента;

б) сплати фізичними особами-резидентами та нерезидентами державного мита згідно з чинним законодавством України;

в) сплати фізичними особами-нерезидентами зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Фізичні особи-нерезиденти подають до уповноваженого банку копію митної декларації про ввезення в Україну готівкової іноземної валюти, довідку банку про зняття коштів з рахунка через уповноважений банк.

Невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, що була отримана підприємством-резидентом для сплати за витрати на відрядження за кордон чи на експлуатаційні витрати за кордоном, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в банку протягом п'яти банківських днів з часу оприбуткування до каси підприємства.

Банку згідно з власними тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду у валюті за операціями із її зарахування, або зняття з рахунка клієнта, якщо ці операції пов'язані зі сплатою комісій в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту.

Банк може приймати від уповноваженого представника нерезидента — суб'єкта підприємницької діяльності, в касу, готівкову вільно конвертовану валюту в сумі, що не перевищує 10 000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, на день здійснення операції, за наявності:

а) експортного договору (контракту) резидента, в якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом продукції, виконаних робіт, отриманих послуг у готівковій вільно конвертованій іноземній валюті;

б) оригіналу митної декларації про ввезення повноважним представником нерезидента-суб'єкта підприємницької діяльності в Україну вільно конвертованої іноземної валюти;

в) документа, що підтверджує повноваження, надані представнику не- резидента-суб'єкта підприємницької діяльності, на оплату договору готівковою вільно конвертованою іноземною валютою;

г) копії сторінок паспорта фізичної особи — повноважного представника нерезидента або документа, що його замінює.

Для підкріплення власної каси уповноважені банки мають право надавати один одному міжбанківські кредити у готівковій іноземній валюті і здійснювати купівлю-продаж цієї валюти за безготівкову гривню або за безготівкову іноземну валюту відповідно до чинного законодавства України.

Зняття банками-нерезидентами з власного рахунка, відкритого в уповноваженому банку України, іноземної валюти готівкою для вивезення її за кордон здійснюється за наявності індивідуальної ліцензії на право вивезення за межі України валютних цінностей, наданої НБУ.

Використання іноземної валюти II групи за Класифікатором іноземних валют НБУ здійснюється за наявності згоди уповноваженого банку на інкасацію та зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок в іноземній валюті суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби у касах тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу, то уповноважений банк встановлює ліміт зазначених залишків іноземної валюти в касі. Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації.

Якщо резиденти працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків до установи уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.

Необхідно пам'ятати, що у наведених випадках іноземна валюта підлягає продажу в повній сумі на міжбанківському валютному ринку України у встановлені терміни.

Готівкова іноземна валюта, отримана підприємствами в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків згідно з чинним законодавством України покладається відповідальність за цільове використання цих коштів.

На території України сплата резидентами та нерезидентами зборів та здійснення платежів готівкою у всіх інших випадках проводиться у гривнях, і тільки за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ — в іноземній валюті.

Купувати та продавати іноземну валюту, минаючи уповноважені банки, не дозволяється. Для здійснення цих операцій підприємство укладає договір із банком та сплачує йому за надання цієї послуги комісійну винагороду. В свою чергу, банки проводять такі операції на валютному ринку, де діють певні обмеження.

Проводяться такі операції виключно на Міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ через уповноважені банки, які купують іноземну валюту за дорученням клієнтів із метою її перерахування за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть купувати на Міжбанківському валютному ринку України валюту з метою:

• забезпечення виконання їх зобов'язань перед нерезидентами з імпорту товарів (робіт, послуг);

• покриття витрат на службові відрядження за кордон;

• попередньої оплати послуг зв'язку і транспорту;

• розрахунків за картками міжнародних платіжних систем;

• передоплати періодичної та поліграфічної продукції;

• оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за надання туристичних і страхових послуг, за участь у семінарах, проживання в готелях;

• сплати мита і послуг патентних повірених на підставі відповідних документів і довідки Державної податкової адміністрації;

• погашення кредитів нерезидентів відповідно до укладених угод;

• перерахування за кордон пенсій, стипендій, аліментів у порядку, передбаченому угодами з неторговельних платежів із відповідними державами;

• репатріації капіталу, який належить іноземному інвестору, інвестованого в економіку України, або дивідендів;

• з іншою метою, передбаченою чинним законодавством України.

Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами з торговельних операцій є:

• договір із нерезидентом, оформлений згідно з вимогами чинного законодавства України, або інший документ, який відповідно до чинного законодавства України має силу договору;

• вантажна митна декларація у разі, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснено митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти). Копія вантажної митної декларації засвідчується круглою гербовою печаткою і підписом керівника відповідної митниці;

• акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, що засвідчує надання послуг, виконання робіт;

• документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

• довідка Державної податкової адміністрації, у якій резидент