Всі операції з інкасування векселів проводяться банком на підставі укладених договорів з клієнтами, в яких обумовлюються умови здійснення банком даної послуги (див. дод. 11).

Векселедержатель-пред'явник надає в банк:

• заяви;

• оригінали векселів, які виставляють для інкасування;

• дві ксерокопії кожного векселя;

• реєстр векселів (див. дод. 9, за виключенням колонки 12);

• документ, що затверджує товарний характер векселів.

Документи залишаються в розпорядженні співробітника цінних паперів банку для кінцевого рішення. При цьому пред'явнику надається розписка в отриманні векселів.

Банком на інкасо приймаються векселі тільки від юридичних осіб, що обслуговуються в даній установі банку. На інкасування не рекомендується приймати векселі:

• неакцептовані переказні;

• недоміцільовані;

• терміном платежу менше, ніж десять днів від моменту прийняття на інкасо.

Доміціляція векселя. Це інший вид комісійної операції. Полягає вона в тому, що банки можуть за дорученням векселедавця здійснити кредиторам платежі за векселем. У цьому випадку, на відміну від інкасації векселів, банк стає не одержувачем, а платником. Виступаючи доміциліатом банк не ризикує, тому що він перераховує кошти з рахунка векселедавця. Якщо в останнього немає рахунка в цьому банку, він зобов'язаний внести вексельну суму раніше. Інакше банк відмовиться здійснити платіж за векселем і поверне вексель власнику.

При інкасації і доміціляції векселів також, як і при інших передавальних операціях, на зворотній стороні документа робиться передоручний напис, який містить відповідні вказівки банку.

Література

1. Закон України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-ІІІ від 5 квітня 2001 р. // http://www.kmu.gov.ua

2. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» № 826-XIV від 06.07.99 р. // http://www.kmu.gov.ua

3. Постанова Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України» № 2470-ХІІ від 17.06.92 р.

4. Положення «Про переказний і простий векселі», затверджене постановою ЦИК і РНК СРСР від 07.08.37 р. № 104/1341.

5. Положення НБУ «Про операцій банків з векселями» від 28.05.99 р. № 258 // http://www.kmu.gov.ua

6. «Правила виготовлення і використання вексельних бланків» від 10.09.92 № 528 // http://www.kmu.gov.ua

7. АваковА.Б., Гаевой Ґ.И., БешановВ.А. Вексельное обращение. — Харьков, 2001. - 292 с.

8. Банківська енциклопедія / За ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза. — К.: Ельтон, 1993. — 328 с.

9. Банківські операції: Підручник / За ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.

10. Лисенков Ю, Ляшко В. Вексель у господарському обігу. — К.: Агенція «Пресцентр», 1994. — 256 с.

11. Лисенков Ю.М. та ін. Вексельний обіг / Ю.М Лисенков, В.П. Ляшко, С.Ю. Фомічова. — К.: ТОО «Задруга», 1996. — 324 с.

12. Международные правила расчетов: Сборник нормативных актов. — К.: НБУ, РПО «Полиграфкнига», 1993. — 128 с.

13. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. — К.: А.Л.Д., ВІРА-Р, 1998. — 560 с.

14. Мороз Ю.Н. Вексельное дело. — К.: Наукова думка. — 1996. — 472 с.

15. Папінова О. Урахування операцій із векселями на прикладах // Баланс. — 2000. — №34 (315). — С. 36-40.

16. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. — К.: 1996. — 260 с.