Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Організація безготівкових розрахунків комерційними бан¬ками

Організація безготівкових розрахунків комерційними бан-ками

Форма безготівкових розрахунків — це регламентований державою документооборот розрахункових документів певної форми при здійсненні платежів між суб'єктами господарювання.

При проведенні операцій у безготівковій формі фізичні особи дотримуються вимог, передбачених Інструкцією НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України».

Розрахункові документи складаються на бланках із суворо визначеною формою. Реквізити розрахункових документів заповнюються згідно з вимогами, викладеними в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Бланки розрахункових документів (крім суворого обліку), виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів, згідно із зразками, наведеними у додатках до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам вищевказаної Інструкції:

• банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Банк платника», «Код банку платника», а також «М. П.» та «Підписи платника»;

• банк одержувача — заповнення таких реквізитів: «Одержувач», «Код одержувача», «Рахунок одержувача», «Банк одержувача», «Код банку одержувача», а також «М. П. одержувача» та «Підписи одержувача»;

• банк стягувача — заповнення таких реквізитів: «Стягувач», «Код стя- гувача», «Рахунок стягувача», «Банк стягувача», «Код банку стягувача», а також «М. П. стягувача» та «Підписи стягувача».

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог нормативних документів, повертаються банком, що здійснив їх перевірку, без виконання.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

• у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

• відсутні супровідні документи, надання яких разом із розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

• порушено інші вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням технічних засобів, за один раз із використанням копіювального паперу. Якщо використання копіювального паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери.

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору). Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта.

Підприємство, виходячи з власних технічних можливостей та можливостей обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді розрахункових документів в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс «клієнт-банк». Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

• своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

• клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами і на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує їх, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача — «Дата надходження в банк стягува- ча», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Якщо дата складання розрахункового документа збігається з датою його виконання, то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватись.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Порядок повернення банком підприємствам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення.

У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк в день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання, зазначити дату його повернення та не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ і всі супровідні документи у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що надіслали в банк платника самі державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим листом безпосередньо їм.

Платіжне доручення становить собою наказ підприємства установі банку переказати певну суму грошей зі свого рахунка на рахунок інших підприємств або організацій у цій чи іншій установі банку (див. дод. 1). Платіжні доручення використовуються: при розрахунках за отримані товари і надані послуги, якщо є посилання на документи, що підтверджують відвантаження товару або надання послуг; при погашенні кредиторської заборгованості; при перерахуванні авансів і попередній оплаті товарів та послуг; для платежів до бюджету та органам соціального страхування; для здійснення інших нетоварних операцій. Платіжні доручення приймаються банком до виконання залежно від наявності коштів на рахунку платника, тобто якщо коштів недостатньо або вони відсутні, доручення повертаються без оплати. Доручення можуть подаватись у банк протягом 10 календарних днів з дня виписки.

Перевага розрахунків платіжними дорученнями полягає в тому, що вони є універсальною формою розрахунків і застосовуються при розрахунках у межах країни і міждержавних постачаннях, за товарними і нетоварними операціями, для оплати отриманого товару і попередньої оплати, авансів тощо. У цій формі закладена можливість максимального наближення моментів відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг та їх оплати, якщо доручення негайно здано в банк для перерахування коштів. Однак при використанні даної форми розрахунків немає гарантії належного платежу. Своєчасне надходження платежу залежить не тільки від платоспроможності покупця, але й від своєчасності виписки ним доручень банку на переказ коштів.

Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена нижче:

Поряд із звичайними дорученнями приймаються доручення, гарантовані банком.

Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тоді, коли одержувач не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі та їх можна перераховувати тільки через підприємства зв'язку.

При цьому до всіх примірників гарантованого доручення додається відповідно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням мети переказу. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.

Після перевірки правильності оформлення такого доручення його сума списується банком з рахунка платника і депонується на рахунку «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями».

Платіжна вимога-доручення може застосовуватись у розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Вона складається з двох частин: верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше, ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-дору- чення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.

Де: 1 — комерційна угода із зазначенням форми розрахунків — платіжними вимогами-дорученнями; 2 — відвантаження товару, продукції


Сторінки: 1 2 3 4