У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


на підписання розрахункових чеків.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару) безпосередньо або через інший уповноважений банк платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Також акредитив за своєю сутністю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емі- тенті або у виконуючому банку — «Розрахунки за акредитивами»;

непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком- емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбувається тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банка-емітента.

Такий акредитив становить собою тверде зобов'язання банка-емітен- та сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеного в акредитиві, або банку-емітенту і дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить банк про згоду на внесення змін до них, який авізував йому ці зміни. Бене- фіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін.

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не є виконуючим банком, не несе зобов'язань щодо сплати за акредитивом.

Для відкриття акредитива клієнт подає банку-емітенту заяву на акредитив (див. дод. 3) не менше, ніж у трьох примірниках, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення. Заява повинна містити умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально. Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов'язковими і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий і виконуючий банки та здійснює відповідні бухгалтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, то заявник подає до банку-емітента, крім заяви, платіжне доручення на перерахування коштів для їх бронювання.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками і надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару.

У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий — разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як правило, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою або іншими засобами зв'язку заяви або повідомлення. Повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. Воно має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива. У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бе- нефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається за відповідною формою та подається в банк, як правило, у чотирьох примірниках.

Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива; доручення, видані заявником акредитива, щодо його повноважень.

Виконуючий банк під час виконання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом. Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилаються до банку-емітента.

Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива.

Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

Схема здійснення розрахунків покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті наведена нижче:

Нижче наведено схему документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку постачальника:

1 — укладання комерційного договору з визначенням форми розрахунків; 2) покупець-платник подає своєму банку заяву на відкриття акредитива; 3) банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву зараховує на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати» і перераховує гроші з поточного рахунка в банк постачальника; 4) авізо з доданою заявою на акредитив передається в банк постачальника, який одержані гроші зараховує на рахунок «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності»; 5) постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в свій (виконуючий) банк; 6) банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченими акредитивом, і сплачує їх; 7) банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж; 8) банк покупця-платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива з позабалансового рахунку «Акредитиви до сплати».

Таким чином, відмінна риса акредитивів полягає в тому, що платіж, як правило, здійснюється не за місцем знаходження покупця, а за місцем знаходження постачальника. Акредитивна форма розрахунків гарантує постачальнику платіж за рахунок попереднього депонування в банку певної суми засобів покупця.

Вказана форма розрахунків до певного часу не отримала широкого впровадження. Застосовується ця форма тоді, коли за умовами постачання продукції або надання послуг вона економічно доцільна, необхідна і технічно зручна (наприклад, якщо прийом товарів покупцем здійснюється за місцем знаходження постачальника). Акредитивна форма розрахунків виступає також одним із заходів контролю за платежами покупця, коли постачальник застосовує санкції до покупця, що затримує платежі при розрахунках платіжними дорученнями, вимогами-дорученнями або чеками.

Література

1. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ) // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу «Вісник Національного банку України». - 2001. - № 6. - С. 3-22.

2. Інструкція НБУ «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті» від 18.12.1998 р. № 527.

3. Інструкція НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»


Сторінки: 1 2 3 4