— банк отримує електронні документи засобами системи «клієнт-банк» від клієнта- відправника.

Усі ці способи передбачають проходження платіжних документів через ОДБ банку - учасника СЕП.

СЕП засновано на пакетному способі передачі інформації, тому платіжні документи для передачі в СЕП оформлюються в ОДБ у вигляді пакета початкових платіжних документів. ОДБ банківських установ — єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП. Формати електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією між ОДБ і СЕП регламентуються Національним банком. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення СЕП захищаються, передаються та приймаються лише з використанням програмно-апаратних засобів, затверджених і наданих Національним банком.

ОДБ передає сформовані пакети початкових документів АРМ-3 СЕП, установлений у банку АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті в системі електронних платежів, і у разі виконання всіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується банк.

АРМ-2 регіональної розрахункової палати приймає від банків пакети розрахункових документів, перевіряє їх на відповідність вимогам прийнятим у СЕП. За результатами перевірки документ може бути прийнято, або не прийнято, тоді банк- відправник інформується про це. Прийняті від банків документи АРМ —2 групує за окремими банками-одержувача- ми документів, якщо вони обслуговуються тією самою РРП, що й банк- відправник, або за окремими РРП, якщо вони обслуговуються іншими РРП.

Формуються нові пакети відповідних розрахункових документів, які відправляються у банк-одержувач або в іншу РРП, де вони перевіряються на правильність. При позитивних результатах перевірки адресати повідомляють АРМ-2 про прийняття документів. При внутрішньорегіональ- них розрахунках на підставі цього повідомлення РРП зараховує суму платежу на технічний рахунок банку одержувача. А при міжрегіональних розрахунках РРП відправляє одержані документи банку, якому вони адресовані. Банк-одержувач зобов'язаний їх перевірити і повідомити про їх прийняття свою РРП. Одержавши таке повідомлення, РРП зараховує суму платежу на технічний рахунок банку- одержувача платежу.

Банк-одержувач повинен здійснювати обробку всіх пакетів електронних платіжних документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту. У банку одержувача електронні розрахункові документи для кожного клієнта оформлюються у вигляді паперового документа під назвою "Реєстр електронних розрахункових документів", що підтверджує зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки з його особового рахунка.

Як зазначалося, комерційний банк для проведення розрахунків через СЕП відкриває в регіональному управлінні НБУ коррахунок. Коррахун- ки ведуться в електронній формі в регіональному управлінні НБУ. Ведення коррахунків покладено на операційні відділи регіональних управлінь НБУ. Коррахунок повинен відображати кошти, які фактично наявні у банку для виконання міжбанківських розрахунків у СЕП. Але ті програмні комплекси, що виконують обмін платіжними документами в системі електронних міжбанківських розрахунків відокремлені один від одного, обмінюються між собою інформацією лише кілька разів на добу. Тому у СЕП введено поняття технічного рахунка. Технічний рахунок банку — це інформація в електронній формі, яка зберігається безпосередньо в тому програмному комплексі СЕП, котрий виконує обмін платіжними документами з цим банком. Стан технічного коррахунку поновлюється в момент обробки платіжних документів банку і фактично відображає стан коррахунку в режимі реального часу. Початкові платежі у СЕП приймаються лише у межах залишку на технічному коррахунка цього банку. Таким чином, гарантується, що банк використовує для розрахунків у СЕП лише ресурси, які реально наявні у нього.

АРМ-2 у кінці дня надсилає зведену інформацію про результати електронних розрахунків в ОДБ ОПЕРУ для того щоб вони були відображені на коррахунках банків, які ведуться в ОДБ ОПЕРУ.

Нині основним джерелом зміни значення коррахунка банку є міжбанківські розрахунки через СЕП. Тому можна вважати, що технічний коррахунок відображає стан реального коррахунка банку.

При прийнятті у СЕП початкових платежів від банку коррахунок дебетується (зменшується) на суму цього платежу.

При отримані банком відповідного платежу від СЕП коррахунок кредитується (збільшується) на суму цього платежу.

Розглянемо завантаженість СЕП у розрізі обслуговування консолідованого коррахунка за 9 місяців 2003 року в порівняні з аналогічним періодом попереднього року (табл.5.1).

Комерційний банк повинен відслідковувати в своєму ОДБ значення свого коррахунку на основі власної інформації про відправлені — прийняті з СЕП платіжні документи і порівнювати його з технологічною інформацією про стан коррахунка, яка надсилається СЕП.

Аналіз завантаженості СЕП у розрізі моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунк свідчить, що найбільше платіжних трансакцій 50006 тис. початкових платежів здійснили банки, які працюють за третьою моделлю. Кількість початкових платежів, виконаних ними за перші 9 місяців 2003 року, зросла на 16 %, а їх сума на 41 %. Банки, які працюють за другою моделлю виконали платіжних трансакцій на 2% більше. Банки, що працюють за незалежним кореспондентським рахунком виконали платіжних трансакцій на 7% більше ніж за той самий період 2002 р, а сума початкових платежів зросла на 11%. Сума оброблених початкових платежів для банків, що працюють за четвертою моделлю збільшилась на 15%, а їх сума на 18%. Відповідно за шостою моделлю на 12% та 9%, а за сьомою на 30% та 13%[40]. Збільшення протягом перших дев'яти місяців кількості платіжних трансакцій свідчить про пожвавлення економічної активності, зростання фінансових потоків у господарському обороті України та спроможності СЕП забезпечити належне обслуговування її учасників.

Розглянемо динаміку надходження платежів від банків у СЕП за день (мал. 5.2).

З малюнку видно, що найменша кількість платежів припадає на восьму годину ранку та також на восьму годину вечора — приблизно 10 тис. шт. Збільшення кількості платежів спостерігається о 15 годині, а поступове зменшення відбувається після 17 години.

Середньомісячна кількість платежів, оброблених у СЕП по Україні за період з серпня по вересень 2003 року, відображена на малюнку 53.

З малюнку видно, що найбільша сума платежів падає на кінець місяця, вона становить приблизно 9 млрд грн, до десятого числа спостерігається спад платежів, а починаючи з десятого числа поступове збільшення суми платежів.

Середньомісячна кількість платежів, оброблених СЕП по Україні за період з серпня по вересень 2003 р. відображена на малюнку 5.4.

Аналізуючи малюнок, можна сказати, що найбільша кількість платежів припадає на кінець місяця — це приблизно 1000 тисяч штук. Потім спостерігається зменшення кількості платежів до десятого числа наступного місяця, а потім поступове їх збільшення.

Виконання Базових принципів для системно важливих платіжних систем у Системі електронних міжбанківських переказів НБУ

Безпека й ефективність платіжних систем має бути метою державної політики. За останні роки склався широкий міжнародний консенсус щодо

потреби зміцнення їх шляхом поширення міжнародно визнаних стандартів і практики розробки та експлуатації таких систем. Комітет з платіжних і розрахункових систем (CPSS) Банку міжнародних розрахунків (BIS) у Базелі розробив із цією метою Базові принципи для системно важливих платіжних систем і опублікував їх у січні 2001 року.

Загалом визначено десять Базових принципів і чотири обов'язки центральних банків щодо їх застосування. Адже центральні банки зобов'язані забезпечувати фінансову стабільність держави; піклуватися про функціонування грошових ринків для здійснення грошово-кредитної політики, про підтримку довіри до національної валюти країни; вони надають учасникам платіжної системи можливість використовувати для розрахунків рахунки у центральному банку тощо. Тому центральні банки мають відігравати провідну роль щодо системно важливих платіжних систем, а отже, визначено відповідні обов'язки центральних банків, які містять оцінку існуючих платіжних систем з погляду Базових принципів та ініціювання або заохочення дій для їх дотримання.

Базові принципи носять характер універсальних вказівок, вони покликані сприяти розробці та експлуатації більш безпечних і ефективніших системно важливих платіжних систем в усьому світі. У новосформованих ринкових економіках, де докладаються зусилля до вдосконалення існуючих або створення нових систем, вони особливо необхідні, аби краще упоратися зі зростаючими потоками платежів. Для того, щоб Базовими принципами могли скористатися у всіх країнах і користуватися ними протягом тривалого часу, вони свідомо сформульовані в загальному вигляді і не є шаблоном для розробки або експлуатації конкретної системи, але пропонують необхідні характеристики, які повинні задовольняти всі системно важливі платіжні системи.

СЕП визнається як системно важлива платіжна система, оскільки вона є єдиною для міжбанківських розрахунків України і використовується всіма банками країни.

Забезпечення вимог базових принципів у СЕП

Принцип І. Система повинна мати надійну нормативно-правову основу у всіх тих юрисдикціях, що її стосуються.

Нормативно-правові засади для банківської діяльності та платіжних систем визначені в законах України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", „Про банки і банківську діяльність", „Про Національний банк України", „Про захист інформації в автоматизованих системах". Загальні засади безготівкових розрахунків, окремим видом яких є міжбанківські стандарти платіжних інструментів тощо визначаються Інструкцією „Про безготівкові розрахунки в Україні".

Детальні правила роботи системи, стосунки між НБУ та учасниками СЕП, права та обов'язки сторін визначаються Інструкцією „Про міжбанківські розрахунки в Україні", іншими нормативно-правовими документами НБУ та двосторонніми угодами. Всі ці документи визначають: