Організація розрахунків у системі масових електронних платежів

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) — це

внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

До складу НСМЕП входять: платіжна організація; члени платіжної системи; учасники платіжної системи.

Загальне управління системою здійснює Рада Платіжної організації, яка вирішує питання про прийняття або виключення до НСМЕП нових членів; виконує арбітражні функції; установлює ліміти для кожного платіжного інструмента; установлює загальносистемні комісійні; приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП тощо.

Членами даної системи можуть бути банки, які одержали ліцензію НБУ на здійснення емісії (еквайрингу)1 платіжних карток та уклали договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП.

Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи — суб'єкти відносин, що виникають при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних карток, банки-члени НСМЕП. Функції Розрахункового банку НСМЕП виконує НБУ.

Платіжна організація визначає організації-учасники НСМЕП, яким надається право виконувати функції процесингових центрів, і наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування НСМЕП у межах повноважень, визначених Платіжною організацією, виконує головний процесинговий центр (ГПЦ). Регіональні центри управляють частиною НСМЕП, яка знаходиться в них на обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).

ГПЦ через свої підрозділи виконує також функції управління системними ключами та системної підготовки карток для подальшої їх емісії в банках.

Взаємовідносини між учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах. Умови договорів між ними мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам НБУ.

Для вступу до НСМЕП комерційний банк надсилає на адресу Платіжної організації відповідну заяву та копію ліцензії НБУ на здійснення емісії (еквайрингу) платіжних карток.

Після цього банк укладає договір з Розрахунковим банком про проведення взаєморозрахунків у НСМЕП і з Головним та/або Регіональним про- цесинговими центрами про обслуговування розрахунків платіжними картками в НСМЕП. Датою вступу банку до НСМЕП є дата підписання ним договору з Платіжною організацією.

Після включення до НСМЕП банк самостійно проводить емісію платіжних карток і розширює мережу еквайрингу (у разі потреби збільшує кількість терміналів і банкоматів). Усі картки, що використовуються в НСМЕП, поділяються на дві групи — платіжні та службові.

Платіжні картки призначені для здійснення їх держателями таких операцій (рис. 6.1).

Службові картки залежно від їх призначення поділяються на такі типи: модулі безпеки терміналів, трансфертні та картки доступу ( рис. 6.2).

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані банками-членами внутрішніх платіжних систем (ВПС), та платіжні картки, емітовані банками, які є членами міжнародних платіжних систем1.

Банки України можуть самостійно або разом із зацікавленими нефінансовими установами та підприємствами створювати внутрішні одноемі- тентні чи багатоемітентні платіжні системи, а також поширювати їх сферу діяльності на територію інших країн. Створення та експлуатація ВПС, розрахунки за операції з платіжними картками в яких виконуються небанкі- вськими установами, не допускається.

Положення про ВПС, що визначає правила їх діяльності, має бути узгоджене платіжною організацією цієї системи з НБУ до початку емісії платіжних карток. Емісія платіжних карток ВПС розпочинається після узгодження зазначеного Положення з НБУ.

Вітчизняні банки згідно з чинним законодавством України можуть укладати угоди з організаціями міжнародних платіжних систем (МПС) VISA International та EUROPAY International про членство в них, а також з платіжними організаціями небанківських платіжних систем AMERICAN EXPRESS, DINERS CLUB, JCB та інших про участь у цих системах. Ек- вайринг на території України здійснюється лише банками-резидентами.

Банк, що став принциповим1 або асоційованим2 членом міжнародної чи внутрішньої платіжної системи і має намір здійснювати емісію платіжних карток та/або еквайринг за операціями з платіжними картками, або у разі емісії (еквайрингу) нових типів платіжних карток, зобов'язаний за 15 днів до початку емісії (еквайрингу) повідомити НБУ.

Принципові та асоційовані члени міжнародних і внутрішніх платіжних систем — емітенти платіжних карток можуть укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про виконання останніми функцій з розповсюдження серед своїх клієнтів платіжних карток емітента, а також виконання через каси своїх установ та пунктів обміну валюти уповноважених банків операцій з видачі готівкових коштів за платіжними картками. Принципові та асоційовані члени міжнародних та внутрішніх платіжних систем, які виконують еквайринг, можуть укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про виконання останніми обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів-підприємств торгівлі (послуг) за розрахунковими документами еквайра.

Принципові члени та асоційовані члени МПС можуть укладати угоди з банками-нерезидентами про виконання останніми еквайрингу на території країни банку-нерезидента, якщо це дозволено правилами відповідної МПС та законодавством країни банку-нерезидента.

Спільно із зацікавленими нефінансовими установами (компаніями, об'єднаннями покупців, клубами, страховими товариствами тощо) банки- члени платіжних систем можуть емітувати картки, що є одночасно платіжними і містять ознаки дисконтних або клубних карток.

Платіжні картки не підлягають декларуванню при перетинанні та пересиланні через митний кордон України.

Емісія (еквайринг) банками-резидентами платіжних карток можуть здійснюватися тільки за умови одержання ліцензії НБУ на здійснення таких операцій.

Для проведення розрахунків за операціями з платіжними картками МПС, призначених для застосування за межами України, банк повинен мати відповідну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті.

Платіжна картка видається клієнту (довіреній особі) на підставі та на умовах договору про відкриття картрахунка. Виняток становлять наперед оплачені платіжні картки1, які можуть продаватись банками фізичним особам без оформлення договору в письмовій формі.

Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України й отримувати платіжні картки, емітовані нерезидентами, з врахуванням обмежень законодавства України з валютного регулювання.

Укладення договорів про відкриття картрахунків здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативно-правовими актами НБУ з врахуванням рекомендацій, визначених платіжною організацією.

У договорі мають бути визначені умови обслуговування картрахунка (за дебетовою2 чи кредитною3 схемами) та умови їх зміни згідно з умовами банку та платіжної системи, умови обслуговування в разі виникнення овердрафту, розмір згідно з тарифами банку та умови оплати за операції з картрахунком, порядок вирішення спорів та інше залежно від умов банку й правил платіжної системи. У договорі обов'язково має бути обумовлена згода клієнта на виконання банком дебетування картрахунку на суму операцій, виконаних клієнтом або його довіреною особою, за платіжними повідомленнями еквайрів.

Перед укладенням договору емітент або банк, який від імені емітента надає платіжні картки, зобов'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання та застосування платіжної картки. Інформація, що надається в письмовій формі, повинна визначати:

1) термін дії платіжної картки;

2) види операцій, які може здійснювати клієнт (довірена особа клієнта);

3) тарифи банку з обслуговування операцій із застосуванням платіжної картки;

4) право клієнта на одержання виписок стану його рахунків та умови їх одержання (поштою, особисто тощо);

5) порядок подання та розгляду претензій у разі непогодження клієнта з виписками за операціями з картрахунка;

6) умови безпеки при користуванні платіжною карткою;

7) потребу обов'язкового термінового повідомлення про втрату (крадіжку) платіжної картки, номер телефону, адресу установи, в яку слід звернутися з цього приводу та з приводу інших непередбачених ситуацій;

8) відповідальність клієнта за втрату картки, яка може бути передбачена в договорі про відкриття картрахунка;

9) обставини, за яких банк може згідно з чинним законодавством повідомляти про стан карткового рахунка третім сторонам та інше.

Один із примірників договору між банком і клієнтом має бути переданий клієнту. У разі змін умов обслуговування картрахунків та тарифів банку останній зобов'язаний повідомити клієнта не пізніше, ніж за 21 день до введення цих змін.

Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Для цього подають до банків документи, які необхідні для відкриття поточних рахунків. На одному карт- рахунку можуть відображатись операції із застосуванням різних видів платіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих самому клієнту та/або його довіреним особам.

У разі застосування дебетової схеми обслуговування для фізичних осіб як карткові використовуються їх поточні рахунки або відкриваються окремі картрахунки, що ведуться в режимі поточних рахунків, з врахуванням обмежень, встановлених законодавством. Для юридичних осіб відкриваються окремі картрахунки.

У разі застосування кредитної схеми фізичним і юридичним особам відкриваються окремі картрахунки.

Якщо юридична особа має відкриті рахунки в банках, що не є принциповими або асоційованими членами відповідної платіжної системи, то вона може відкрити картрахунки в інших банках, які є її членами.

Зарахування коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватись шляхом внесення готівки через касу свого або іншого банку; шляхом переказу коштів з інших поточних або депозитних рахунків фізичної особи, а також з рахунків (осіб за їх дорученням) і здійснюється з врахуванням обмежень, визначених чинним законодавством. Поповнення коштів на картрахунки юридичних осіб відбувається з їх поточних рахунків за рахунок готівки, що вноситься як відшкодування за кошти, використані держателями корпоративних1 платіжних карток понад встановлені норми витрат.

У разі застосування банком схеми обслуговування наперед оплачених