Еквайр має право самостійно встановлювати величину комісійних за еквайринг.

Торговець не має права встановлювати торговельні надбавки за обслуговування карток НСМЕП порівняно з готівковими платежами.

Внутрішні платіжні системи можуть створюватись банками-резидентами разом з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими установами шляхом впровадження власних проектів або інших розробників платіжних систем.

Технічні засоби, що використовуються в платіжній системі, мають відповідати вимогам відповідних державних або міжнародних стандартів. Програмне забезпечення, крім програмного забезпечення власної розробки, повинне мати відповідні ліцензії від виробника.

У ВПС мають бути передбачені заходи захисту інформації, що складаються із організаційних заходів та програмно-технічних рішень із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації.

Програмно-технічні рішення із захисту інформації мають реалізовувати алгоритми криптографічного захисту інформації, що визначені у відповідних державних стандартах, або мають відповідний дозвіл від уповноважених на його надання організацій.

На етапі впровадження ВПС у промислову експлуатацію має бути визначена її платіжна організація. У разі створення одноемітентної ВПС функції платіжної організації може виконувати банк, що створює систему та є її власником.

Для створеної платіжної системи до початку її промислової експлуатації Платіжна організація має розробити та зареєструвати у встановленому законодавством порядку торговельний знак (логотип) платіжної системи.

З метою зменшення ризиків невиконання зобов'язань у разі фінансової неспроможності емітентів (еквайрів) платіжні організації внутрішніх багатоемітентних платіжних систем повинні сформувати й постійно підтримувати страховий фонд з покриття ризиків неплатежів за операціями з платіжними картками. Страховий фонд може використовуватись лише Платіжною організацією цієї системи в разі потреби погашення заборгованості члена платіжної системи перед іншими її членами та учасниками.

Розмір страхового фонду визначається за методикою, виробленою платіжною організацією ВПС. Способи та порядок формування страхового фонду не повинні суперечити чинному законодавству України та відповідним нормативним актам НБУ.

Платіжною організацією має бути розроблене Положення про ВПС, що визначає правила її діяльності. Це Положення має визначати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та безпекою в системі, порядок вирішення спорів та інше, визначене платіжною організацією. Положення про ВПС має бути узгоджене Платіжною організацією цієї платіжної системи з НБУ.

Контроль за діяльністю банків з виконання операцій емісії та еквайрингу платіжних карток здійснюється Національним банком України.

За порядком обліку підприємствами торгівлі (послуг) операцій, що здійснюються із застосуванням платіжних карток, а також порядком обліку коштів суб'єктами господарювання за операціями з корпоративними платіжними картками здійснюється контроль органами, яким такі повноваження надані законодавством.

Контроль за використанням коштів із картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

У разі порушень банком нормативних актів НБУ, що регулюють здійснення розрахунків із застосуванням платіжних карток, вживаються адекватні допущеному порушенню заходи впливу, передбачені чинним законодавством України.

З метою зменшення ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечення ефективного використання банками залучених коштів у НСМЕП пе-редбачені відповідні ліміти.

Ліміт завантаження готівкою в інших еквайрах визначається та встановлюється емітентом і обмежує суму його зобов'язань за можливими платежами картками, що емітовані ним у разі затримки еквайром перерахування йому відповідних сум, що завантажені на його картки готівкою.

Керування цим лімітом здійснює сам емітент. Оскільки схема завантаження карток готівкою в інших банках передбачає пряму авторизацію до емітента, то в разі перевищення цього ліміту АКС емітента забороняє авторизацію операції завантаження готівкою, таким чином знижуючи ризики за зобов'язаннями можливих платежів за такими картками.

Для обмеження фінансових ризиків платіжні картки та модулі безпеки мають набір відповідних лімітів. Перевірка цих лімітів відбувається у відповідних картках.

Величини всіх карткових лімітів визначаються Платіжною організацією та надсилаються членам НСМЕП.

Деякі ліміти записуються в платіжні картки під час системної ініціалізації карток і можуть бути змінені тільки Платіжною організацією: ліміти модулів безпеки та ліміти, що обмежують кількість спроб уведення відповідних ПІН-кодів. Решту лімітів мають змогу записувати до платіжних карток емітенти, але в межах визначених Платіжною організацією величин. Емітенти можуть їх змінювати згідно із своїми рішеннями. Вони можуть бути типовими для всіх клієнтів або індивідуальними. Для зміни банківських лімітів, що записані в платіжних картках, клієнту потрібно звернутися до свого емітента із заявою.

Для недопущення банком несанкціонованої емісії коштів у НСМЕП передбачений контроль за завантаженням коштів на картки держателів. Контроль має форму ліміту, що розміщується в системному модулі безпеки сервера авторизації емітента і розраховується таким чином, щоб не заважати нормальній роботі банку протягом 1 — 3-х днів. При кожному завантаженні ліміт зменшується. У разі досягнення лімітом нульової суми при здійсненні запиту на завантаження модуль безпеки відмовляє у завантаженні. Під час передавання трансакцій до процесингових центрів за результатами роботи та враховуючи фінансовий стан банку, цей ліміт поновлюється з ГПЦ. У разі погіршення фінансового стану банку ліміт може не поновлюватися, що дає змогу блокувати завантаження карток.

Керування системними лімітами виконує Платіжна організація. Свої розрахунки вона здійснює на підставі чинного законодавства, нормативних актів НБУ щодо обмеження залучення коштів населення, резервування тощо, виконання зобов'язань банку як учасника НСМЕП та згідно з результатами його фінансового стану.

Для обмеження фінансових ризиків кожна картка клієнта має набір лімітів. Кожний платіжний інструмент картки має свої ліміти. Наприклад, електронний гаманець має такі ліміти:

— максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максимальну суму одноразового завантаження, що може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт перевіряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищення. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією;

— максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

— максимальну суму платежу без ПІН-коду. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту картка потребує введення ПІН-коду платежу для виконання операції;

— ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).

Комісійні розподіляються між: еквайром; Платіжною організацією; Розрахунковим банком; емітентом.

Джерелом (платником) комісійних можуть бути: держатель картки; торговець; еквайр; емітент.

Розподіл комісійних визначається на основі коефіцієнтів комісійних.

Комісійні бувають загальносистемними та банківськими.

Загальносистемні комісійні встановлюються централізовано Платіжною організацією на певний період.

Одержувачем комісійних, що відраховуються Платіжній організації, є процесинговий центр, який обробляє трансакцію.

Банківські комісійні встановлюються окремими банками і є предметом їх фінансової політики у визначенні цін за банківські послуги.

Під час виконання операції завантаження готівкою комісійні утримуються з держателя картки відразу.

При виконанні операцій адресного платежу з рахунка завантаження, видачі готівки з рахунка завантаження комісійні знімаються з рахунка завантаження держателя картки під час проведення операції.

При виконанні операції видачі готівки з відповідного карткового рахунка комісійні знімаються з відповідного карткового рахунка держателя картки під час оброблення відповідної трансакції в емітенті.

Взаєморозрахунки за комісійними між банками-членами НСМЕП та процесинговими центрами проводяться під час клірингу. Інші взаєморозрахунки між членами та учасниками НСМЕП обумовлюються окремими договорами між ними.

Ризики в НСМЕП умовно поділяються на системні, банківські, торговців та держателів карток (рис. 6.3).

Кожний член та учасник НСМЕП у конфліктних ситуаціях має право звернутися до вищого органу НСМЕП (за такою схемою: держатель картки та торговець => банк (емітент, еквайр) => РПЦ => ГПЦ => Платіжна організація). Вищий орган зобов'язаний оперативно розглянути звернення та прийняти рішення. З цією метою можуть створюватися комісії, які мають право проводити перевірки та пропонувати проекти рішень. Рішення затверджуються установою, що створила комісію. Після цього прийняті рішення стають обов'язковими до виконання конфліктуючими сторонами. Якщо сторони (сторона) не згодні з прийнятими рішеннями, то вони(а) можуть(е) для вирішення спору звернутися до суду.

Оперативне управління безпекою НСМЕП виконує ГПЦ, у якому створюється відповідна служба. Аналогічні служби створюються в РПЦ та банках-членах НСМЕП.

Вклади фізичних осіб, що обліковуються на рахунках, захищаються державою згідно з чинним законодавством України. У разі неплатоспроможності емітента в розмірі, встановленому державою, гарантується відшкодування коштів фізичних осіб, залучених на ці рахунки.

Ризики міжбанківських неплатежів банків-членів НСМЕП гарантує Розрахунковий банк, який зобов'язаний стежити за загальним станом кожного банку та оперативно приймати рішення про обмеження його функцій, при потребі — призупинення його членства в НСМЕП.

Розрахунковий банк може приймати рішення про:

• зменшення лімітів завантаження електронного чека та електронного гаманця;

• зменшення лімітів платежів з рахунка завантаження для електронного чека та