Оцінка кредитоспроможності позичальника

План

1. Оцінка кредитосїроможності їозичальника

2. Страхування від кредитних ризиків

Кредитоспроможність — це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобов'язаннями.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника — юридичної особи перед наданням йому позички, а в подальшому — щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника. З'ясування кредитоспроможності ґрунтується на виявленні реального фінансового стану позичальника.

Оцінка фінансового стану позичальника — фізичної особи здійснюється перед наданням йому позички. Подальший аналіз здійснюється у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, втрата застави з незалежних від позичальника причин, втрата поручителя, виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками), про що позичальник повинен інформувати банк.

Оцінка фінансового стану позичальника — юридичної особи здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника та інформації з пакета документів, що надає позичальник при отриманні кредиту.

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами: 1-й етап — обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника; 2-й етап — оцінка і узагальнення показників та визначення класу надійності позичальника. На першому етапі розраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники розподіляються на такі аналітичні групи: І група — попередня оцінка позичальника; ІІ група — показники платоспроможності позичальника; ІІІ група — показники фінансової стійкості позичальника; ІУ група — показники надійності позичальника.

На другому етапі визначається інтегральний показник, розрахунок якого ґрунтується на використанні принципу вагомості показників та коефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).

Система показників, що характеризує фінансовий стан позичальника. І група — попередня оцінка позичальника — здійснюється з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин із банком у минулому, перспектив розвитку. До цієї групи показників належать:

Період функціонування підприємства (ФП) — кількість років з часу державної реєстрації підприємства. ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками). Примітка: У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.

Наявність бізнес-плану (БП) — характеризує перспективу розвитку підприємства. Показник БП може набувати одного з таких значень: БП=1 при наявності бізнес-плану; БП = 0 при відсутності бізнес-плану.

Прибуткова діяльність (ПД) — свідчить про рентабельну діяльність підприємства. Показник ПД може набувати одного з таких значень:

ПД=3 — прибуткова діяльність за останні 3 роки; ПД=2 — прибуткова діяльність за останні 2 роки; ПД=1 — прибуткова діяльність за останній рік; ПД = 0 — відсутність прибутку.

Погашення позичок у минулому (ПП) — характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів. Показник ПП може набувати одного з таких значень: ПП=1 — кредит погашено без проблем; ПП = 0,7 — кредит погашено після відстрочки; ПП=0,1 — кредит прострочений; ПП=0 — позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, ПП = 0,1.

Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) — характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотків за користування кредитом.

Показник СВ може набувати одного з таких значень: СВ=1 — нараховані відсотки сплачено своєчасно; СВ=0,7 — відсотки сплачено із затримкою платежу; СВ=0,1 — відсотки прострочені; СВ=0 — позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, то СВ = 0,1.

IIгрупа — показники платоспроможності позичальника. Коефіцієнт загальної ліквідності (К(з.л.)) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів; чи здатний позичальник взагалі розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями

де Ао — оборотні активи,

Зп — поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К(з.л.) — не менше, ніж 2,0.

Коефіцієнт ліквідності (К(л).) — показує, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові зобов'язання, а саме наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути погашені швидколіквідними активами.

де Ал — ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,

Зп — поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К(л) — не менше ніж 0,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К(а.л.)) характеризує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними паперами.

де Ав — високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

Зп — поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника Ка.л. — не менше ніж 0,2.

III група — показники фінансової стійкості. Коефіцієнт фінансової стійкості (К(ф.с.)) — показує співвідношення власних джерел до залучених коштів.

Теоретичне значення К(ф.с.) — не менше ніж 0,6.

Коефіцієнт фінансової автономії (К(ф.а.)) — показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства.

Теоретичне значення К(ф.а.) — не менше ніж 0,2.

Коефіцієнт оборотності балансу (К(о.б.)) показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду.

Коефіцієнт фінансової залежності (К(ф.з.)) показує частку загальної вартості майна підприємства в розрахунку на 1 гривню власних коштів позичальника.

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і кінець року. Позитивним є збільшення даного показника.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (К(м.)) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

де Вк — власний капітал підприємства, Ан — необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника К(м.) — не менше ніж 0,5.

IV група — показники надійності підприємства. Коефіцієнт забезпечення кредиту (К(з.)) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К(з.) = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є :

• гарантії Уряду України;

• гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А;

• грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позичку.

К(з.) = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

V разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів — виходячи з кредитного договору. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Оборотність дебіторської заборгованості (0(д.з.)). Цей показник розраховується за даними річного звіту і його значення використовуються також на квартальні дати.

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і кінець року. Показник О(д.з.) оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може набувати таких значень:

О(д.з.) = 2 — у разі зменшення його розрахункового значення у порівнянні з попереднім періодом; О(д.з.) = 1 — у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О(д.з.) = 0 — у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

Оборотність готової продукції (О(г.п.)):

Оборотність кредиторської заборгованості (О(к.з.)). Цей показник розраховується та оцінюється аналогічно О(д.з.).

Оцінка показника здійснюється шляхом порівняння з попереднім періодом О(г.п.) може набувати таких значень:

О(г.п.) = 2 — у разі зменшення його значення у порівнянні з попереднім періодом; О(г.п.) = 1 у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О(г.п.) = 0 — у разі збільшення його значення у порівнянні з попереднім періодом.

Примітка: По підприємствах з сезонним циклом виробництва оцінка О(г.п.) здійснюється за даними річного звіту і це значення враховується при оцінці фінансового стану позичальника на квартальні дати.

ІІІ. Порядок визначення інтегрованого показника.

1. Попередньо здійснюється оцінка розрахованих фактичних значень К(з.л.), К(л.), К(а.л.), К(ф.с.), К(ф.а.), К(а.в.), К(з.). Оцінка здійснюється згідно з таблицею 1. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне із значень (2, 1, або 0).

2. Усі розраховані фактичні значення коефіцієнтів вносяться до таблиці 2 (колонка 5). В колонку 6 вноситься оцінка кожного коефіцієнта (К(з.л.), К(л.), К(а.л.), К(ф.с.), К(ф.а.), К(а.в.), К(з.), яка визначена на підставі таблиці 3. Оскільки додаткова оцінка першої та четвертої групи показників (за винятком К(з.)) не передбачена, то в колонці 6 таблиці 2 показуються їх розраховані фактичні значення (кол.5 = кол.6).

3. Одержану оцінку помножити на вагове значення коефіцієнта (кол. 5 х кол.4).

4. Суму значень показників по кожній групі помножити на вагомий коефіцієнт відповідної групи.

5. Знайти суму значень усіх груп (S).

6. Виходячи із суми значень усіх показників, визначається клас позичальника на підставі рейтингово'ї шкали (табл. 3). Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Визначення класу позичальника. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов'язання перед банком підприємство-позичальник повинно бути віднесеним до одного з п'яти класів, які характеризують його надійність:

Клас А