Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Послуги комерційних банків

Послуги комерційних банків

Як банківські послуги розуміють такі види банківської діяльності, що супроводжують основні (базові) банківські операції, спрямовані на залучення юридичних і фізичних осіб як постійних клієнтів і на зростання дохідності банківської діяльності.

За характером надання банківські послуги поділяють на такі:

• кредитні (лізинг, факторинг, форфейтинг, операції з пластиковими кредитними картками);

• гарантійні (видача банком гарантій, поручительств, аваль, акцепт векселів);

• посередницькі:

а) агентські — послуги, що їх банк надає клієнтові, не дістаючи від нього прав власності, а тільки отримуючи повноваження на здійснення операцій від імені клієнта;

б) трастові — довірене управління та розпоряджання майном за дорученням клієнта;

в) довірчі — пов'язані із зберіганням цінностей.

Характерною ознакою банківських послуг є надання їх за

окрему плату — комісійну винагороду.

Послуги кредитного характеру вимагають наявності в банку надлишкових ресурсів, а тому, крім комісійної винагороди, передбачають виплату відсотка за користування банківськими ресурсами.

Лізинг — це вид підприємницької діяльності, спрямований на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виняткове користування на обумовлений договором термін лізингоодержувачу майна, яке належить лізингодавцеві або яке він набув у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від ознак, за якими можна класифікувати лізинг, відомо ряд його різновидів.

1. За складом учасників угоди — прямий і непрямий.

2. За типом майна, що є об'єктом лізингу, — рухомого майна, нерухомого майна та матеріально-технічної продукції.

3. За обсягом обслуговування майна, що є об'єктом лізингу, — чистий лізинг, з повним набором послуг і з неповним набором послуг.

4. Щодо податкових та амортизаційних пільг — дійсний, фіктивний і змішаний.

5. За ринковим сектором — внутрішній і зовнішній (міжнародний).

6. За характером лізингового платежу — грошовий і компенсаційний.

7. За ступенем окупності — з повною окупністю, з неповною окупністю.

8. За умовами амортизації — з повною амортизацією, з неповною амортизацією.

9. За умовами амортизації та передачі прав власності на об'єкт лізингу — оперативний, фінансовий і зворотний.

Прямий лізинг — власник майна самостійно здає об'єкт у лізинг.

Непрямий лізинг — майно передають через посередника. У такому разі учасники можуть укладати класичну тристоронню угоду (постачальник — лізингодавець — лізингоодержувач), а коли угоди великі, учасників може бути й більше.

Лізинг рухомого майна — об'єктом лізингу є машини й транспортні засоби.

Лізинг нерухомого майна — об'єктом лізингу є будинки, споруди, приміщення.

Лізинг матеріально-технічної продукції — об'єктом лізингу є устаткування, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій.

Чистий лізинг — усі види обслуговування майна бере на себе лізингооде ржувач.

Повний і неповний лізинг — лізингодавець бере на себе повне або часткове обслуговування майна, яке є об'єктом лізингу.

Фіктивний лізинг — лізингова угода має суто спекулятивний характер і її укладають тільки з метою одержання прибутку від користування податковими та амортизаційними пільгами.

Внутрішній лізинг — лізингові суб'єкти перебувають під юрисдикцією однієї держави.

Міжнародний лізинг — суб'єкти лізингу перебувають під юрисдикцією різних держав або майно чи платежі перетинають кордони держави. Міжнародний лізинг поділяють, крім того, на імпортний (коли лізингодавцем є іноземний партнер) і експортний (коли лізин- гоодержувачем є іноземний партнер).

Грошовий лізинг — лізинговий платіж здійснюють у грошовій формі.

Компенсаційний лізинг — платіж здійснюють у формі товарів, що вироблені на устаткуванні, одержаному в користування за лізинговим договором, або у формі зустрічних послуг.

Лізинг із повною чи неповною окупністю передбачає збіг чи незбіг терміну служби майна, що передається в користування лізингоодержувачу, з терміном лізингового договору.

Лізинг із повною чи неповною амортизацією передбачає повну або неповну амортизацію майна, що передається в користування лізингоодержувачу, за період користування ним відповідно до лізингового договору.

Якщо за лізинговим договором лізингоодержувач дістає майно в користування на термін, протягом якого амортизується щонайбільше 90% початкової вартості об'єкта лізингу (на час укладення договору), такий лізинг, згідно із Законом України "Про лізинг", вважають оперативним. При цьому лізинговий об'єкт після закінчення терміну дії договору повертається лізингодавцеві. Якщо лізингоодержувач отримує майно в користування на термін, протягом якого амортизується щонайменше 60% вартості лізингового об'єкта на день укладення договору і після завершення терміну дії договору лізинговий об'єкт переходить у власність лізингоодержувача або він викупляє об'єкт за залишковою вартістю, такий лізинг називають фінансовим.

Різновидом фінансового є зворотний лізинг, коли майбутній лізин- годавець купує майно у власника й передає його тому в лізинг.

Відповідно до чинного законодавства комерційні банки в Україні можуть виступати в ролі лізингодавця, надаючи клієнтам лізингові послуги за відповідним договором, який підписують банк-лізингодавець і клієнт-лізингоодержувач.

Основні умови лізингового договору такі:

• об'єкт лізингу, його вартість;

• термін дії договору;

• розмір, склад і графік сплати лізингових платежів;

• умови страхування об'єкта лізингу;

• умови експлуатації та технічного обслуговування об'єкта лізингу;

• права та обов'язки лізингоодержувача й лізингодавця і т. ін.

Лізинговий платіж має містити:

• суму, яка відшкодовує лізингодавцеві частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується протягом терміну, за який вносять плату;

• суму, що її сплачують лізингодавцеві як позичковий відсоток за користування банківськими ресурсами;

• комісійну винагороду лізингодавцеві за надане в лізинг майно;

• суму, яка відшкодовує лізингодавцеві страхові платежі за договором страхування об'єкта лізингу, якщо майно застраховане лізингодавцем;

• суми, які відшкодовують інші витрати лізингодавця, передбачені лізинговим договором.

Отже, лізинговий платіж розраховують як фіксовану загальну суму відшкодувань усіх витрат лізингодавця, пов'язаних із наданням майна в лізинг, плати за ресурси та комісійної винагороди. Лізингову плату вносять періодично протягом терміну дії лізингового договору (зокрема, й нерівномірно) за кожен обумовлений договором період.

Факторинг — це переуступка факторинговій компанії несплаче- них боргових вимог, векселів, що виникають між контрагентами в процесі реалізації товарів чи послуг на умовах комерційного кредиту.

Згідно з "Конвенцією про міжнародний факторинг", яку в 1988 р. прийняв Міжнародний інститут уніфікації приватного права, операцію вважають факторингом у тому разі, якщо вона задовольняє щонайменше дві з чотирьох його ознак:

• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

• ведення бухгалтерського обліку постачальника, передусім щодо реалізації;

• інкасування дебіторської заборгованості постачальника або інкасування вимог поставки товарів і надання послуг;

• страхування постачальника від кредитного ризику.

Перевідступлення боргових вимог постачальника фактора покладено в основу кількох видів факторингу.

1. Залежно від ринкового сектора:

• внутрішній факторинг (постачальник, покупець і фактор перебувають у тій самій країні);

• міжнародний факторинг (учасники факторингу перебувають у різних країнах).

2. Залежно від ступеня інформування покупця щодо участі фактора в торговій угоді:

• відкритий факторинг (боржника, тобто покупця, завчасно повідомляють про участь у торговій угоді факторингової компанії);

• закритий факторинг, або конфіденційний (боржника не повідомляють про участь в угоді факторингової компанії).

3. Залежно від умов оплати фактором переуступлених боргових вимог постачальника:

• факторинг з оплатою вимог з настанням визначеної дати (фактор перераховує своєму клієнтові-постачальнику суму пе- ревідступлених боргових вимог (за мінусом витрат) станом на певну дату або через певний час);

• факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати (відповідно до факторингової угоди клієнт, який продав банку дебіторську заборгованість, дістає від нього кошти в розмірі 80—90% загальної суми боргу. Решту 10—20% банк утримує у вигляді компенсації ризику до моменту сплати покупцем боргу).

4. Залежно від прав фактора на зворотну вимогу попередньо сплаченої суми:

• факторинг із правом регресу (фактор має право зворотної вимоги до постачальника повернути сплачену суму);

• факторинг без права регресу (фактор у разі надання факторингової послуги не має права зворотної вимоги до постачальника).

Фактором можуть бути як спеціалізовані факторингові компанії, так і банки. В Україні комерційні банки надають своїм клієнтам факторингові послуги за умови укладення між банком і клієнтом спеціального договору, в якому передбачено вид факторингу, умови надання послуг, права та обов'язки фактора й клієнта-постачальника.

ТЕХНІКА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ПРИ НАДАННІ БАНКОМ

ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ

1. Постачальник укладає договір з банком-фактором на факторингове обслуговування.

2. Постачальник відвантажує товар і надсилає платіжні документи від імені фактора покупцеві. Водночас постачальник надсилає документи факторові й перевідступає йому боргові вимоги до покупця.

3. Фактор:

а) гарантує платіж клієнтові-постачальнику у визначений договором термін (якщо це факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати)

або

б) перераховує на рахунок клієнта-постачальника кошти у розмірі встановленого договором відсотка від переуступлених банку боргових вимог до покупця (якщо це факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).

4. Покупець зобов'язаний перерахувати на користь фактора боргову суму й пеню за відстрочення платежу.

5. Фактор зараховує на рахунок постачальника кошти, що надійшли як оплата за поставлений товар:

а) за мінусом комісійної винагороди (якщо це був факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати);

б) за мінусом:

- попередньо виплаченої суми (вартості) переуступлених боргових вимог;

- комісійної винагороди;

- плати за кредитні ресурси (якщо це був факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).

Структура плати за факторингові послуги така:

а) плата за управління (тобто комісійна винагорода за власне факторингове обслуговування: ведення обліку,


Сторінки: 1 2 3