Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Предмет, метод і завдання статистики банківської діяльності

Предмет, метод і завдання статистики банківської діяльності. система статистичних показників банківської діяльності

План

1. Місце статистики банківської діяльності в системі статистичних наук

2. Предмет, мета й завдання економіко-статистичного аналізу банківської діяльності. Роль статистичних досліджень в аналізі, плануванні діяльності банку (або системи банків) та управлінні нею

3. Методологічні засади статистичного аналізу роботи банків. Класифікації та групування банківської статистики, що використовуються у взаємозв'язку з класифікаціями та групуваннями економічної статистики. Джерела статистичної інформації про банківську діяльність

4. Система показників статистики банківської діяльності, їх види, функції та методи аналізу

Місце статистики банківської діяльності в системі статистичних наук

Банківська діяльність — специфічний вид підприємницької діяль-ності, якою займаються як фізичні та юридичні особи, так і держава.

Банківська система у широкому розумінні — це сукупність відносин, які пов'язують між собою діяльність у сфері акумуляції та розподілу тимчасово вільних коштів, руху позичкового капіталу, по-середництва у платіжних та розрахункових операціях, що здійснюють-ся через особливий інститут — банк. У вузькому розумінні банківська система — це сукупність установ, які виконують усі перелічені функції.

Банки — це кредитно-фінансові установи, функцією яких є кре-дитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок акумулювання й залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове об-слуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

У сучасній економіці існує кілька видів банків, кожний з яких вико-нує специфічні функції, що є підставою для віднесення банку до тієї чи іншої категорії.

Щоб зрозуміти значення банків у сучасній економічній системі незалежно від їх конкретного виду, треба проаналізувати операції, які вони здійснюють, і усвідомити їх важливість для функціонування підприємств, організацій, установ, а також для життя громадян.

Банки можуть виконувати такі банківські операції: 1) залучення й розміщення грошових вкладів та кредитів;

2) здійснення розрахунків за дорученням клієнтів;

3) ведення рахунків клієнтів;

4) фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

5) випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо);

6) купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також виконання операцій з ними;

7) видача поручництв, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

8) придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та їх інкасація (факто-ринг);

9) придбання за власні кошти засобів виробництва та передання їх в оренду (лізинг);

10) купівля в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою та валюти, що міститься на рахунках і вкладах;

11) купівля та продаж дорогоцінних металів;

12) довірчі операції;

13) надання консультаційних послуг;

14) проведення операцій з касового виконання Державного бюдже-ту за дорученням Національного банку України та ін.

Економічні реформи неможливо здійснювати без ефективної бан-ківської системи, оскільки саме на банки покладено функцію сполуч-ної ланки між суб'єктами господарської діяльності, установами, орган-ізаціями, громадянами та державою. Банки — одне з джерел фінансування розширеного відтворення й розвитку. Вони тісно по-в'язані з ринком товарів та послуг і є невід'ємним елементом економ-ічної системи. В Україні, як відомо, функціонує дворівнева банківська система, що складається з Національного банку України (НБУ) та ко-мерційних і спеціалізованих банків. Залежно від місця в банківській системі та призначення банки виконують ряд важливих функцій; відмінності між банками зумовлюють відмінності в наборі функцій, які вони виконують.

Особливе місце в банківській системі посідає центральний Націо-нальний банк України. Принципи діяльності та функції центральних банків істотно відрізняються від тих, які здійснюють комерційні та спеціалізовані банки.

Серед основних функцій центральних банків можна назвати такі:

• емісія кредитних грошей та вилучення грошей з обігу;

• створення важелів грошової та кредитної політики держави, грошово-кредитне регулювання;

• акумуляція касових резервів інших комерційних і спеціалізова-них банків та кредитних установ;

• управління золотовалютними запасами країни;

• надання кредитів державним установам і організаціям та здійснення розрахункових операцій для них;

• здійснення касового виконання державного бюджету;

• обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргу;

• здійснення розрахункових та посередницьких операцій між іншими комерційними банками та грошово-кредитними установами;

• гарантія державного замовлення;

• розробка та встановлення нормативів діяльності комерційних банків та грошово-кредитних установ;

• контроль за діяльністю суб'єктів банківської системи держави.

Другий рівень банківської системи становлять як універсальні ко-мерційні банки, так і спеціалізовані.

У ринковій системі господарювання комерційні універсальні банки виконують ряд важливих загальних функцій:

• посередництво в платіжних та розрахункових операціях;

• акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів підприємств і населення та перетворення їх у функціонуючий капітал;

• посередництво у кредитних операціях;

• створення кредитних грошей (банкнот і чеків), які замінюють металеві гроші в обігу.

Крім того, банки виконують ряд специфічних функцій залежно від їх спеціалізації:

• емісійні банки — випуск банкнот;

• комерційні банки — кредитування за рахунок коштів, одержа-них у вигляді вкладів клієнтів;

• інвестиційні банки — довгострокові фінансові вкладення в га-лузі промисловості, капітало- та наукомістких технологій, транспорту та ін.;

• іпотечні банки — середньо- та довгострокове кредитування під заставу майна, нерухомості, земельних ділянок;

• ощадні банки — кредитні та інші операції; основна їх мета — зберігати та захищати вклади клієнтів;

• пенсійні банки — акумулюють кошти клієнтів і оперують ними для подальшої їх виплати у вигляді пенсії після досягнення клієнтом пенсійного віку;

• спеціалізовані банки мають обмежену сферу діяльності й зай-маються лише певними видами кредитування або преферативно кре-дитують певну галузь (селянську, торговельну та ін.).

За всіма ознаками банківська система належить до великих, склад-них та відкритих систем. З метою ефективного керування цією сис-темою та її регулювання необхідно мати достовірну інформацію про її стан у певний момент часу, співвідношення показників, межі та ха-рактер впливу зовнішніх чинників на її структуру та елементи, про тен-денції розвитку тих чи інших явищ в її межах. Отже, працівник, який обіймає керівну посаду в банку, аби стати висококваліфікованим спец-іалістом у галузі банківської діяльності, повинен вільно володіти прийомами та методами статистичного обліку, аналізу, моделювання та прогнозування. Саме тому статистика банківської діяльності є не-від'ємною частиною системи підготовки спеціалістів для банківських установ.

Статистика — наука, що вивчає та аналізує кількісну сторону якісних виявів масових процесів та явищ, знаходить закономірності соціально-економічного розвитку, групує та аналізує отримані дані та результати. Отже, з одного боку, статистика — самостійна наука, яка має свій предмет, методологію, інструменти, а з іншого — проміжна ланка в системі інформації та прийняття рішень, державного управ-ління та ін.

Вживаючи поняття "статистика", ми маємо на увазі такі аспекти:

• по-перше, кількісну інформацію про соціально-економічні яви-ща та процеси;

• по-друге, систему зведених, синтетичних показників, які харак-теризують різні співвідношення та тенденції розвитку соціально-еко-номічних процесів;

• по-третє, статистику як самостійну науку.

Теоретико-методичною основою статистичних знань є теорія ста-тистики, яка розробляє основні, найзагальніші принципи, методи, прийо-ми та правила збирання і дослідження інформації, групування й об-робки даних і формулювання висновків.

Соціально-економічна статистика — теоретико-прикладна га-лузь статистики, яка вивчає соціально-економічні явища в їх кількісно-му вираженні (рис. 1).

Статистика банківської діяльності — розділ соціально-еконо-мічної статистики, який вивчає масові явища та процеси в системі бан-ківської діяльності. Ця галузь знань тісно пов'язана з маркетингом і допомагає приймати обґрунтовані рішення щодо стратегічних на-прямків діяльності банків. Як окрема наука вона вивчає й розробляє статистичні методи обробки фінансових показників, з якими працю-ють банки, аналізу та прогнозу явищ, що відбуваються у сфері банків-ської діяльності, а також визначає закономірності функціонування банківських процесів, виявляє вплив окремих чинників на показники банківської діяльності.

Предмет статистичного вивчення банківської діяльності — процеси формування капіталу банку, функціонування позичкового капіталу, от-римання прибутку від банківських операцій, управління банківськими ризиками, освоєння ринку банківських послуг, а також взаємовідноси-ни з клієнтами, інвесторами, акціонерами. Крім того, статистика банків-ської діяльності вивчає кількісну сторону масових банківських процесів та явищ, нерозривно пов'язану з їх якісною характеристикою.

Від правильного застосування методів статистики в банківській діяльності залежить дуже багато, наприклад: правильно визначена тенденція розвитку ринку банківських послуг дає змогу сформулю-вати найефективнішу стратегію розвитку банку; реальна оцінка ризи-ку тієї чи іншої банківської операції уможливлює зменшення ризику втрат завдяки застосуванню допоміжних заходів чи підвищенню ціни на найбільш ризикові банківські послуги та ін. Це не гарантує того, що банк не збанкрутує чи не зазнає критичних збитків, проте дає можливість зменшити ризики й оптимізувати кредитний портфель.

Предмет, мета й завдання

економіко-статистичного аналізу банківської діяльності. Роль статистичних досліджень в аналізі, плануванні діяльності банку (або системи банків) та управлінні нею

Статистика банківської діяльності тісно пов'язана з такими науко-вими дисциплінами, як фінанси, банківська справа, гроші та кредит та ін. Вона є складовою соціально-економічної статистики.

Як наукова дисципліна статистика банківської діяльності вивчає статистичні методи дослідження, аналізу та прогнозу явищ, тенденцій і закономірностей, які існують на ринку банківських послуг: процесів утворення прибутку банків, ліквідності та платоспроможності банків, кредитування та пов'язаних з ним ризиків, ефективності банківських інвестицій, формування банківського портфеля, маркетингу банківсь-кої


Сторінки: 1 2 3