¦ комерційна таємниця;

¦ конфіденційна;

¦ для широкого кола.

Під час проведення статистичних досліджень і аналізу банківської діяльності до інформації висувається ряд вимог:

1) висока якість;

2) високий ступінь вірогідності, тобто мінімум припустимих поми-лок різних типів на умовну одиницю статистичної інформації;

3) повнота — достатній обсяг одержаної інформації (за широтою та глибиною) порівняно з необхідною;

4) точність — ступінь відповідності цифрових даних реальним па-раметрам досліджуваного об'єкта;

5) актуальність — вчасність і доречність.

Для того щоб виконувались усі ці вимоги, потрібно:

• правильно добрати джерело та обсяг необхідної інформації;

• добрати адекватний метод дослідження поставлених завдань і наявних ресурсів для його проведення;

• забезпечити репрезентативність вибіркових даних;

• правильно поширити результати вибіркових досліджень на вис-новки про генеральну сукупність.

Система показників статистики

банківської діяльності, їх види, функції та методи аналізу

Система показників банківської діяльності — їх сукупність у взає-мозв'язку та взаємозумовленості, яка використовується для характе-ристики певного явища чи процесу банківської діяльності. Здатність будувати систему показників — найважливіша умова визначення ме-ханізму перебігу певного процесу, його закономірностей і тенденцій.

Збирання та групування цифрової інформації — підготовчий етап. Після його завершення розраховують зведені узагальнені показники: абсолютні, середні, відносні.

Абсолютні величини описують розмір, обсяг явища чи процесу; отримують їх у результаті статистичного спостереження.

Відносні величини — частка від ділення двох абсолютних величин, яка показує їх співвідношення.

Середні величини — середні арифметичні, середні геометричні, се-редні хронологічні, мода, медіана — показують середню тенденцію змінення показників.

Для розв'язання завдань, що стоять перед статистикою банківсь-кої діяльності, використовують ряд показників. За призначенням та характеристиками їх поділяють на групи.

1. Показники, які характеризують ринок банківських послуг у цілому:

• попиту та пропозиції на ринку банківських послуг;

• пропорційності ринку банківських послуг;

• місткості ринку банківських послуг;

• рівня монополізації та конкуренції на ринку банківських послуг;

• кон'юнктури ринку банківських послуг;

• рейтингу банків;

• банківського портфеля;

• динаміки облікової ставки та процентної ставки за кредит;

• кредитообороту;

• структури кредитообороту та ін.

2. Показники, які характеризують функціонування банківської установи:

• структури балансу банку;

• ліквідності балансу банку;

• прибутковості;

• ризику банківської діяльності (у тому числі кредитного);

• платоспроможності банку;

• кредитоспроможності клієнтів банку;

• обороту капіталу;

• рентабельності;

• структури та динаміки інвестиційного портфеля;

• структури та динаміки статутного фонду.

3. Показники, що характеризують інвестиційний портфель банку:

• структура, динаміка та напрямки інвестицій;

• ефективність інвестицій.

4. Показники ефективності банківської діяльності:

• використання власних та залучених коштів;

• інвестицій;

• маркетингової діяльності;

• використання коротко- та довгострокових кредитів;

• розміру та динаміки прибутку;

• якості банківських послуг;

• рентабельності в цілому та окремих видів активів.

5. Показники інфраструктури банківської діяльності:

• розгалуженості банківської мережі;

• зовнішніх зв'язків банку;

• матеріально-технічного оснащення банківських установ;

• використання передових комп'ютерних технологій під час об-слуговування клієнтів банку, використання локальних і глобальних ком'пютерних мереж;

• обсягу та асортименту банківських послуг.

Сукупність груп вказаних показників утворює систему показників статистики банківської діяльності. За допомогою цієї системи показ-ників, їх порівняння, вивчення динаміки і співвідношень аналізують роботу банківської установи чи банківської системи в цілому.

Кожний з показників використовують з певною метою. Деякі з них мають більше значення для державного статистичного обліку, ніж для діяльності самого банку. Такі показники подаються у формах звітності, обов'язкових для подання до статистичних органів.

Багато показників належить до так званої категорії показників управління, за допомогою яких здійснюють оперативний аналіз госпо-дарсько-фінансової діяльності банку та приймають управлінські рішення. Це показники ефективності, стану фінансів банку, руху де-біторської та кредиторської заборгованості та ін.

Показники, за допомогою яких планують банківську діяльність, ха-рактеризуються тим, що виявляють закономірності й тенденції бан-ківської діяльності та фактори, що на неї впливають. Це показники функціонування товарного ринку, попиту та пропозиції на банківські послуги, стану та кон'юнктури ринку банківських послуг, кредитообо- роту, інвестиційної діяльності, функціонування грошового та валютно-го ринків.

Існує ряд методів, за допомогою яких можна аналізувати показни-ки банківської діяльності. Насамперед це статистичне спостереження і групування, сутність яких вже було розкрито раніше. Результатом їх застосування є сукупність у певний спосіб організованих статистич-них даних, що дає змогу визначити певні співвідношення і тенденції, проте глибших висновків на підставі лише цих досліджень дійти не-можливо.

Тому для подальшого аналізу статистичних показників використо-вують складні економіко-статистичні методи.

Систему показників, які мають умовно замкнене коло взаємоза-лежності, аналізують за допомогою балансового методу. Викори-стовують його тоді, коли вихідний показник за період змінюється на певну величину і результат має визначену структуру.

Зміну показників у часі досліджують шляхом побудови на основі емпіричних даних і аналізу статистичних рядів динаміки, за допо-могою яких можна виявити закономірності розвитку певного проце-су в часі, визначити відхилення показників від загальної тенденції, їх причини, сезонні та інші коливання.

Індексний метод дає змогу визначити зміну певного показника, виміряного у статиці, і визначити ступінь впливу певних факторів на його змінення. За допомогою цього методу можна визначити зміну споживчих цін, обсягу кредитообороту у фактичних та фіксованих цінах і т. ін.

У статистиці в цілому, як і у статистиці банківської діяльності, широ-ко використовують економіко-математичні методи: кореляційно- регресійний аналіз; лінійне програмування; теорію ігор; дисперсійний аналіз; метод експертних оцінок та ін.

Будь-яке дослідження виконують для того, щоб отримати певні результати. Результатом статистичного дослідження є висновки, сфор-мульовані на основі економіко-статистичних розрахунків. Оформлю-ють висновки у вигляді або статистичних таблиць, якщо потрібно уза-гальнити та вивчити статистичну інформацію, або службової записки, коли дослідження здійснювалось з метою прийняття обґрунтованого управлінського рішення. Висновки економіко-статистичних розрахун-ків додаються також як обґрунтування й підтвердження при складанні бізнес-планів (у разі створення нового банку чи бажання отримати кредит під певний вид діяльності), фінансових планів (для обґрунту-вання інвестиційної, кредитної, податкової та іншої політики), планів провадження окремих економічних заходів (наприклад, відкриття но-вих філій банку або надання нових видів послуг, зміни структури пер-соналу банку чи впровадження нової банківської технології) та фор-мування прогнозів.

Отже, статистичні дослідження мають велике значення в бан-ківській діяльності. Статистика в банку використовує понятійний апа-рат, принципи й методи загальної теорії статистики, галузевих статис-тик та інших наук. Разом з тим існує ряд відмінностей і специфічних особливостей банківської діяльності порівняно з усіма іншими вида-ми підприємницької діяльності, і тому можна стверджувати, що існує окрема галузь знань — статистика банківської діяльності, яка має специфічний предмет дослідження — банківську діяльність та пов'я-зані з нею процеси.

Розраховані статистичні показники банківської діяльності викори-стовують у кількох напрямках:

• при поглибленому аналізі окремого явища, процесу;

• при плануванні банківської діяльності;

• при оперативному управлінні діяльністю банку, прийнятті рішень і т. ін.;

• у разі інформування широкого кола громадськості про стан окремого банку та банківської системи, перспективи кредитного, гро-шового, інвестиційного та інших процесів.

Тому від професійності виконання статистичних розрахунків і ана-лізу значною мірою залежить ефективність подальшого функціону-вання суб'єкта банківської діяльності.

Література

1. Закон України "Про державну статистику". — К., 1992.

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність (зі змінами та до-повненнями)" // Банки і бізнес. — 1991. — №3.

3. Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Эко-номика, 1993.

4. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М.: Финансы и статистика, 1994.

5. Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В. И. Колесникова, Л. П. Кро- ливецкой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

6. Банківська статистика / А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач, Ю. О. Веретельникова. — К.: КДТЕУ, 1998.

7. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад. А. В. Голо-вач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

8. Головач А. В., Головач Н. А. Банківська статистика. — К.: Ін-т банкірів банку "Україна", 1997.

9. Заруба О. Д. Банківський менеджмент і аудит. — К.: Лібра, 1996.

10. Захожай В. Б. Банківська статистика: завдання для самостійної робо-ти, ситуації для практичних та індивідуальних занять. — К.: КДТЕУ, 1996.