Ідентифікація інноваційної пропозиції включає перевірку правильності оформлення документів та їх відповідності вимогам фінансового інституту, визначення інноваційних ознак проекту, оцінку фінансового стану підприємства-заявника проекту, попередній фінансовий аналіз та експертизу проекту, пошук аналогів проекту. Ідентифіковані інноваційні пропозиції в разі встановлення їх відповідності вимогам фінансового інституту реєструються для проведення операції відбору інноваційних пропозицій проектів. Інноваційні пропозиції, що не пройшли ідентифікації або не відповідають вимогам фінансового інституту, відхиляються.

Відбір інноваційних пропозицій проектів здійснюється за результатами ідентифікації пропозицій відповідно до основних завдань діяльності інституту та встановлених критеріїв відбору.

Державні фінансові інститути здійснюють відбір інноваційних пропозицій проектів відповідно до загальнодержавних інноваційних пріоритетів, напрямів національних науково-технічних програм, регіональних інноваційних пріоритетів і на конкурсних засадах. Проведення конкурсного відбору інноваційних проектів є обов'язковою вимогою в разі фінансування проектів бюджетними коштами. При відборі інноваційних пропозицій проектів ураховуються їхні соціально-економічні показники, фінансовий стан і виробничий потенціал підприємств для виконання проектів тощо. Відібрані інноваційні пропозиції переходять на другий етап розгляду проектів і проведення передінвестиційних заходів.

Підготовка бізнес-планів відібраних проектів передбачає розроблення бізнес-планів з урахуванням зауважень, що виникли під час проведення фінансового аналізу та науково-технічної експертизи інноваційних пропозицій проектів на стадії їх ідентифікації. Розроблення бізнес-планів інноваційних проектів може провадитися їхніми заявниками за консультативною підтримкою відповідного підрозділу фінансового інституту або спеціалізованою консалтинговою структурою за наданими заявником технічними умовами проекту.

Проведення аналізу бізнес-планів і документів інноваційного проекту передбачає організацію проведення первинної науково-технічної, екологічної, правової та інших необхідних експертиз, а також застосування методів і прийомів фінансово-економічного аналізу бізнес-плану проекту, маркетингових показників інноваційного проекту, визначаються оптимальні шляхи успішної його реалізації, а також вносяться необхідні корективи щодо умов виконання проекту.

Проведення проектного аналізу базується на використанні відповідних методик і програмних продуктів (зазначених вище), розроблених для автоматизованої обробки формалізованого опису бізнес-плану інноваційного проекту, а також спирається на законодавчу та нормативно-правову базу з питань науково-технічної, екологічної, правової експертизи.

Проектний аналіз може провадитися на замовлення фінансового інституту або заявника проекту в консалтингових фірмах.

Окремі складові проектного аналізу, такі як науково-технічна, екологічна експертизи (експертиза з охорони праці за необхідності), провадяться спеціалізованими уповноваженими установами. Висновки проектного аналізу, що включають висновки науково-технічної, екологічної, правової та інших експертиз, а також висновки фінансово-економічного аналізу, маркетингових досліджень, оцінювання ризиків виконання проекту та забезпеченості виконання фінансових зобов'язань заявника проекту, затверджуються керівництвом фінансового інституту. Слід зазначити, що в разі фінансування проектів державними коштами або проектів загальнодержавного масштабу науково-технічна та екологічна експертизи таких проектів мають бути державними. Статусу державної набуває експертиза, що проводиться відповідною спеціалізованою державною установою (центр експертизи) центрального органу державної виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності або за дорученням державних органів.

Прийняття рішення щодо фінансування, а також визначення умов та механізму фінансування заявника проекту здійснюється, як правило, колегіальним органом (правління, науково-технічна рада, експертна рада, кредитний комітет, рада тощо) фінансового інституту за висновками проведеного проектного аналізу інноваційного проекту, а також для деяких фінансових інститутів (як правило, державних) — за результатами проведеного конкурсного відбору проектів згідно з критеріями, встановленими інститутом.

Прийняття такого рішення завершує передінвестиційну фазу інноваційного проекту.

Встановлення договірних правовідносин на фінансування та виконання проекту між фінансовим інститутом і виконавцем (заявником) проекту розпочинає інвестиційну фазу інноваційного проекту.

4 .3. Банківські методи фінансування інноваційних проектів

Підприємство здійснює фінансування інноваційних проектів за рахунок власних і залучених коштів компанії у вигляді фінансового кредиту, товарного кредиту (торгівля на виплат), фінансового чи оперативного лізингу (оренди), фінансової інвестиції, а також шляхом організації сумісної діяльності з виконавцями інноваційних проектів та іншими учасниками інноваційної діяльності.

Банківський кредит — кредит (позика), який надається, як правило, для фінансування до 70% вартості інноваційного або інвестиційного проекту. Кредит надається після залучення власних коштів для реалізації проекту.

Банківський кредит (позика) надається, як правило, на термін до 3-х, а в окремих випадках — до 5 років. Погашення кредиту здійснюється у порядку, визначеному кредитним договором.

Основними умовами надання кредитів є: поворотність, забезпеченість, строковість, платність і цільова спрямованість.

Рішення про фінансування та кредитування інноваційного проекту в розмірі до 10% статутного капіталу (статутний капітал компанією заявлений у сумі 100 млн грн) приймає кредитна рада компанії, а понад 10% — правління компанії за погодженням зі спостережною радою компанії.

Підприємство використовує схему двоетапного розгляду та відбору проектів, що передбачає:

— попередній розгляд інноваційної пропозиції: комплекту документів, що оформлюється заявником проекту відповідно до вимог компанії для стислого опису інноваційного проекту і надання інформації про підприєм- ство-заявника проекту. Інноваційна пропозиція використовується на стадії реєстрації, ідентифікації та попередньої експертизи для початкового відбору інноваційних проектів;

— розгляд і проектний аналіз бізнес-плану інноваційного проекту, підготовленого заявником проекту в разі схвалення в цілому інноваційної пропозиції, також встановленої ідентифікацією відповідності інноваційної пропозиції проекту пріоритетному апряму інноваційного розвитку економіки держави, галузі, регіону. Підготовка бізнес-плану проекту провадиться з урахуванням зауважень попередньої експертизи інноваційної пропозиції.

Експертиза інноваційних пропозицій проводиться спеціалістами відділень. Для проведення державної науково-технічної експертизи з вимогами чинного законодавства залучаються юридичні або фізичні особи, які мають право на проведення такої експертизи.

Кредитні ради відділень на своєму засіданні розглядають інноваційні пропозиції з висновками науково-технічної експертизи та фінансово-економічного аналізу, приймають рішення щодо доцільності їх подальшого розгляду і підготовки бізнес-плану проекту.

За підготовленим заявником бізнес-планом інноваційного проекту провадиться фінансово-економічний аналіз з метою отримання якісної і максимально повної оцінки господарсько-фінансової діяльності заявника проекту, його платоспроможності та кредитоспроможності.

Під час аналізу документів проекту заявника особлива увага надається таким питанням:

— дієздатність, відповідальність і компетентність керівників проекту, якість звітів та інших документів; ділова репутація заявника проекту (готовність не тільки повернути кредит і сплатити відсотки за користування ним, а й виконати всі зобов'язання за умовами контрактів чи договорів;

— здатність заявника вести прибуткову діяльність з урахуванням умов, що впливають на його фінансовий стан (стан економічної кон'юнктури, наявність конкуренції з боку інших виробників аналогічної продукції, податкова політика, ціни на сировину тощо), тобто його спроможність виробляти і реалізовувати продукцію, підтримувати її конкурентоспроможність;

— запроваджувати заходи, спрямовані на збільшення доходів;

— кредитування тих видів операцій, що передбачені статутом (положенням) заявника проекту;

— підтвердження цілей кредитування контрактами чи договорами, які супроводжують кредитну операцію. Особлива увага звертається на умови платежу за контрактом чи договором;

— ефективність та окупність проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування. Перевага надається високоефективним пропозиціям проектів, які швидко окупаються, а також пропозиціям, для реалізації яких необхідне обладнання, сировина та матеріали вітчизняного виробництва чи передбачається за проектом впровадження власних патентів і винаходів;

— наявність у заявника джерел коштів, які можуть бути використані в достатньому обсязі для погашення заборгованості за основним боргом, відсотків за користування кредитом та інших витрат, пов'язаних з користуванням кредитом. Такими джерелами можуть бути: виручка від реалізації продукції, що виробляється завдяки здійсненню проекту; виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом; інші кошти від господарської діяльності. Джерела надходження коштів мають бути підтверджені відповідними контрактами, договорами або іншими угодами, які містять повноцінні зобов'язання заявника проекту поставити, а покупця купити відповідну продукцію.

Рішення щодо фінансування інноваційного проекту приймає кредитна рада компанії на своєму засіданні за результатами розгляду бізнес-плану інноваційного-проекту з висновками науково-технічної експертизи разом із висновками фінансово-економічного аналізу, пропозиціями щодо форми гарантій фінансових зобов'язань заявника проекту.

З метою забезпечення виконання фінансових зобов'язань заявником (виконавцем) проекту фінансування проекту здійснюється за умов наявності відповідного гарантійного забезпечення у вигляді:

— ліквідної застави (рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, майнових прав, вкладів та депозитів тощо). Вартість майна та майнових прав заставодавця, оформлена під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання виконавцем своїх зобов'язань і має бути достатньою для погашення позички, сплати відсотків за користування нею, пені, штрафів, передбачених кредитним договором, витрат зі зберігання заставленого майна, його реалізації, а також передбачати податок на додану вартість, сплата якого проводиться з обігу з реалізації предмета застави з урахуванням передачі заставодержателю у разі невиконання забезпеченого заставою договору про надання кредиту, та інші витрати.

Вартість заставленого майна повинна, як правило, перевищувати суму вимог, що забезпечуються:

— заставою, не менше як у1,5 раз;

— порукою (гарантією);

— страхуванням фінансових ризиків.

Достатність і реальність гарантії задоволення вимог компанії, а також упевненість у належному виконанні заявником (виконавцем) своїх зобов'язань визначає компанія. Перевага надається заставі рухомого і нерухомого майна.

Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.

2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами