• наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у встановленому розмірі;

• забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог НБУ;

• наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Національний банк України може відмовити у наданні ліцензії, якщо зазначені умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається НБУ протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів. Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення банківського законодавства, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів НБУ;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

НБУ негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Останній протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути свою ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання ним своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та законодавства.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Органи та структура управління комерційного банку

Структура управління будь-якого комерційного банку залежить від форми власності та спеціалізації даного банку.

За першим критерієм органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників.

До компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо:

1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені інші питання. Повноваження, визначені вище, належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Інші повноваження банку можуть бути делеговані до компетенції спостережної ради банку.

Спостережна рада банку обирається загальними зборами з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку та ревізійної комісії банку.

Функції спостережної ради банку є такими:

1) призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку;

2) контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3) визначає зовнішнього аудитора;

4) встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово- господарською діяльністю банку;

5) приймає рішення щодо покриття збитків;

6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв банку, затвердження їх статутів і положень;

7) затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;

8) готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;

9) здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку.

Повноваження та порядок роботи спостережної ради банку визначаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

У межах своєї компетенції правління діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку.

Правління банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку.

Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення.

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю банку, наприклад:

1) контролює дотримання банком законодавства та нормативно-правових актів НБУ;

2) розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки, стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників та підзвітна загальним зборам.

Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності більше ніж 10 відсотками голосів.

Ревізійна комісія має право залучати до ревізій та перевірок зовнішніх та внутрішніх експертів і аудиторів.

Вона доповідає про результати ревізій та перевірок загальним зборам учасників чи спостережній раді банку. Ревізійна комісія готує висновки до звітів і балансів банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати фінансовий звіт банку.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях спостережної ради та правління банку.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостережною радою банку чи за ініціативою акціонерів, які володіють більше ніж 10-ма відсотками голосів.

Рішення приймається більшістю голосів членів ревізійної комісії.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а порядок її роботи — положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учасників (акціонерів) банку.

Структура функціональних підрозділів комерційного банку не є суворо визначеною, а передбачає врахування таких факторів, як розмір банку та його спеціалізацію.

Нині в українських банках простежується тенденція до збільшення професійного навантаження на кожного працівника, до поглиблення спеціалізації. Тож не дивно, що часом працівники одного управління мало, а то й зовсім не знають, чим саме займаються співробітники іншого. Професійну замкнутість посилює і специфіка роботи у банківській установі, зокрема, необхідність зберігати службову та комерційну таємниці1.

Головним керівним органом будь-якого вітчизняного комерційного банку є його правління на чолі з головою. Якщо банк — акціонерне товариство, то голова правління обирається на зборах акціонерів, які відбуваються, як правило, раз на рік. Голову правління приватного банку призначає власник установи. В українських банках до складу правління, як правило, входять усі заступники голови.

Кредитний комітет створюється та скликається для прийняття остаточного рішення щодо надання кредиту. Складається з усіх членів правління та начальників кредитного, юридичного відділів та служби безпеки.

Кадрова комісія — це консультативний орган, який діє при правлінні. Висновки кадрової комісії мають лише рекомендаційний характер. До її складу входять усі члени правління і начальники всіх відділів. Основні завдання кадрової комісії: проведення конкурсів на заміщення вакансій; проведення (як правило, раз на рік) атестацій співробітників.

Організаційну структуру та основні функції інших підрозділів банківської установи в загальних рисах відображено в таблиці 2.22.

Література

1. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121 - III // Урядовий кур'єр. - 2001. - №8. - 17 січня.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 14 жовтня 1992 р. № 2680 - XII // Закони України. - 1999. - Т.2. - С. 3-17.

3. Закон України «Про господарські товариства» // http:// www.kmu.gov.ua

4. Закон України «Про національний банк України» // http:// www.kmu.gov.ua

5. Закон України «Про підприємництво» // http://www.kmu.gov.ua

6. Положення НБУ «Про порядок створення і реєстрації комерційних банків» // http://www.kmu.gov.ua

7. Дзюблюк О. Генезис функцій центрального банку в ринкових умовах господарювання // Вісник НБУ. - 2002. - № 7. - С. 18-23.

8. Шлапак О., Пушкарьов В., Карцева Г. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків у 2002 році // Вісник НБУ. - № 3. - 2003. - С. 2-10.

9. Гладких Д. Типова структура та основні функції підрозділів банківської установи // Вісник НБУ. - № 11. - 2000. - С. 20-22.