Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково. За відсутності коштів для виконання платіжних вимог, такі документи повертаються без виконання.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

Розрахункові документи, надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування1, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, — наступного робочого дня. Строки відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

Списання коштів з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня, банк може здійснювати платежі з їх рахунків із врахуванням цих сум.

Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів лише у двох випадках:

• часткового виконання розрахункового документа;

• зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, назви та коду банку платника.

У разі надходження до банку рішення органу, який згідно з законом виконує функції з ліквідації або реорганізації підприємства, банк платника не пізніше наступного робочого дня припиняє приймання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів.

Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.

Банк платника в такому разі повертає без виконання платіжну вимогу, що надходить у банк після отримання ним листа про її відкликання. Ця платіжна вимога повертається з усіма супровідними документами, що надавались разом із нею.

Банк одержувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок підприємства за розрахунковими документами в електронному вигляді в день отримання їх від НБУ, якщо під час здійснення контролю реквізитів цих документів не було виявлено розбіжностей. Під час зарахування коштів за розрахунковим документом у електронному вигляді банк одержувача обов'язково перевіряє відповідність номера рахунка одержувача, що зазначений у цьому документі, номера рахунка, що відкритий у банку, і зараховує кошти лише тоді, коли ці рахунки збігаються. Додатковий контроль за зарахуванням коштів на рахунки своїх клієнтів за розрахунковими документами в електронному вигляді банк здійснює, якщо це передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування одержувача коштів.

У разі виявлення розбіжностей у реквізитах перевірених розрахункових документів банк зараховує кошти на спеціальний рахунок. Якщо кошти зараховані на такий рахунок внаслідок відсутності в банку рахунка, зазначеного в розрахунковому документі, або його закриття, то кошти повертаються не пізніше наступного робочого дня після їх надходження. В іншому випадку не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв'язку надсилається запит до банку платника для з'ясування (уточнення) реквізитів розрахункового документа. Якщо протягом трьох робочих днів з дня надсилання запиту відповідь від банку платника не одержана, то нез'ясована сума повертається на рахунок, з якого кошти надійшли.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають повертатися ним у строки, встановлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі невиконання даної вимоги за будь- яких причин у зазначений строк їх повернення здійснюється у судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах, кожній з яких властиві певний порядок і місце проведених розрахунків (іншими умовами), обов'язкових для банку та контрагентів за господарською операцією.

За формами безготівкові розрахунки поділяються на: розрахунки за товарними операціями і розрахунки за нетоварними операціями. У першому випадку розрахунки завершують угоди, пов'язані з товарооборотом та послугами. У другому—розрахунки з бюджетом, установами банків, біржами тощо.

Здійснюються безготівкові розрахунки за такими видами розрахункових документів:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;*

інкасовими дорученнями.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Передумовою існування різних форм розрахунків є можливість відкриття та ведення операцій за рахунками юридичних і фізичних осіб в установах банків.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ1 та іншими актами чинного законодавства, рахунки. Особливістю даного виду розрахунків є те, що вони, з одного боку, є засобом проведення розрахунків, а з іншого — методом ведення бухгалтерського обліку в банках.

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємству на підставі заяви про відкриття рахунка.

Рахунки відкриваються відповідно до нормативної бази, що регулює цей вид правовідносин, і договору між банком та власником рахунка. Також необхідно підкреслити, що підприємства відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій у будь-яких банках за умови згоди останніх.

Суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також їх відокремлені підрозділи, мають право відкрити поточні, бюджетні, кредитні та депозитні рахунки.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Кредитні рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити з дотриманням вимог чинного законодавства України. Нерезидентам — юридичним та фізичним особам — кредитні рахунки в національній валюті не відкриваються.

Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.

Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в такому ж порядку або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.

При цьому додержуються наступних загальних вимог щодо порядку відкриття рахунків.

Оформляють заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, разом з якою подають до установи банку:

• свідоцтво (засвідчену нотаріально копію) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

• належним чином зареєстрований статут або положення, засвідчене нотаріально чи реєструючим органом;

• довідку, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприємству;

• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Господарські товариства, договірні об'єднання, товарні біржі, друковані засоби масової інформації (редакції, видавництва), крім зазначених документів, надають нотаріально засвідчену копію установчого договору.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунка укладається відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком.

Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я. За довіреністю підприємця, що засвідчена нотаріально, рахунком підприємця можуть розпоряджатися інші особи.

Особливості та перелік документів для відкриття рахунків у інших випадках наведено в таблиці 4.1.

У разі відкриття поточного рахунка для ведення спільної діяльності без участі іноземних інвесторів, копія документа про реєстрацію договору про спільну діяльність не подається, а в картці із зразками підписів ставиться зразок відбитка печатки учасника договору, якому за довіреністю усіх учасників договору про спільну діяльність надано право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком.

Відмітка установи банку про відкриття рахунка ставиться на титульній сторінці першого примірника договору.

У договорі між банком та фізичною особою зазначається номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує фізичну