Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Статистика ризиків банківської діяльності

Статистика ризиків банківської діяльності

План

1. Поняття ризиків банківської діяльності та завдання їх статистичного дослідження

2. Класифікація ризиків

3. Система показників статистичного вивчення банківських ризиків

4. Методологія та методи оцінювання ризиків. Аналіз банківських ризиків

5. Ризики незбалансованості ліквідності балансу банку та ризики неплатоспроможності

Поняття ризиків банківської діяльності та завдання їх статистичного дослідження

Якщо фірма чи підприємець мають намір розпочати діяльність на ринку, то для цього їм потрібні матеріальні та фінансові засоби. Але оскільки навіть найдосконаліший бізнес-план — це лише прогнозу-вання майбутнього стану підприємства і тому має досить імовірніс-ний характер, то завжди існує ризик втратити вкладені кошти за не-сприятливих умов, передбачити ступінь впливу яких під час планування було неможливо.

У поняття комерційного ризику якраз і входить імовірність втра-ти вкладених коштів чи матеріальних засобів незалежно від виду діяльності.

У сфері фінансової діяльності виокремлюють так звані фінансові ризики, які означають можливість втратити кошти повністю або час-тково внаслідок певного їх розміщення або маніпуляцій з ними, а також втратити альтернативну вигоду, яка може перевищувати реаль-но отриману.

3 огляду на викладене ризики поділяються на чисті та спекулятивні.

До чистих належать ризики, пов'язані з можливістю часткової або повної втрати коштів, а також з втратами, спричиненими несвоєчасним поверненням коштів.

До спекулятивних належать ризики, пов'язані з імовірнісним ха-рактером результатів фінансових операцій.

Банківські ризики належать до спекулятивних, що пояснюється очікуванням імовірного позитивного чи негативного результату або так званого нуль-результату, коли не завдано збитків, але не отрима-но очікуваного прибутку на вкладений капітал, тобто з урахуванням альтернативних можливостей це так само збитки.

Хоча основна мета банківської діяльності — максимізувати при-буток, проте бажання й можливість отримати максимальний прибуток натикаються на ряд об'єктивних та суб'єктивних перешкод:

• державне регулювання та обмеження банківської діяльності;

• характеристики, можливості й місткість ринку, на якому функ-ціонує даний банк;

• фінансові та інформаційно-технічні можливості самого банку;

• необхідність забезпечення достатнього рівня платоспромож-ності та ліквідності балансу банку;

• необхідність забезпечення достатнього рівня прибутку для ви-конання своїх зобов'язань;

• фактор часу, оскільки сутність банківських операцій полягає в тому, що моменти відпливу та припливу коштів роз'єднані в часі, та ін.

Кожна спрямована на отримання прибутку операція приховує більший чи менший ризик, причому існує прямо пропорційний зв'язок між прибутковістю банківських операцій і рівнем їх ризику: що при- бутковішою є операція, то більший ризик вона в собі несе.

Природа ризику полягає в тому, що під час прийняття рішення про здійснення якоїсь операції або немає достатньої інформації про суб'єкти, об'єкти та предмет угоди, або така інформація має приблиз-ний характер з більшою або меншою ймовірністю. Це стосується та-кож характеру попередньої оцінки (прогнозу) розвитку об'єкта, про-цесу чи явища в майбутньому, який також може мати значні або навіть кардинальні відхилення від реальності.

Із викладеного випливає, що одне з основних завдань ефективно-го управління діяльністю банку — глибоке вивчення проблем еконо-мічних ризиків і обґрунтоване балансування між бажаним рівнем при-бутковості та припустимим рівнем ризику банківських операцій.

Статистика ризиків банківської діяльності — один з найваж-ливіших розділів статистики банківської діяльності. Перед нею стоїть ряд специфічних завдань, зокрема розробка:

1) системи показників для визначення природи ризиків банківсь-кої діяльності;

2) класифікації банківських ризиків;

3) основ оцінювання та методів розрахунку економічних, політич-них та інших ризиків банку, окремого позичальника, групи підприємств, галузі, регіону, країни;

4) систем управління банківським портфелем і прогнозування діяльності банку з урахуванням існуючих і можливих ризиків.

Існує загальна класифікація банківських ризиків за походженням:

¦ кредитний ризик, пов'язаний з можливістю неповернення пози-чальником суми кредиту та несплати процента за користування ним. Часом сюди ж відносять ризик, пов'язаний зі збитками, яких банк може зазнати внаслідок несвоєчасного повернення кредитів;

¦ валютний ризик, пов'язаний з можливістю втрат у зв'язку зі зміною курсу однієї валюти відносно іншої вже під час здійснення певної операції;

¦ ризики за операціями з цінними паперами, пов'язані з можливі-стю збитків унаслідок коливання ринкової вартості цінних паперів і кон'юнктури фондової біржі;

¦ банківські ризики у сфері розрахунків, пов'язані з можливістю збитків унаслідок неоднорідності суб'єктів банківської діяльності та неузгодженістю (у результаті цього) у розрахункових операціях;

¦ ризики втрачених можливостей, пов'язані з можливістю настан-ня опосередкованих фінансових збитків у результаті нездійснення певної операції, невчасного її здійснення або призупинення госпо-дарської діяльності.

Кожний вид ризику супроводжує певну банківську операцію і по-вністю залежить від її кількісно-якісних характеристик. Тому розріз-няють і методи управління різними видами ризиків. Це зумовлює не-обхідність загострення уваги на питанні класифікації банківських ризиків за різними ознаками.

Класифікація ризиків

Крім загальної класифікації за видами банківських операцій існу-ють також інші класифікації банківських ризиків за такими ознаками:

1) спеціалізація або тип банку;

2) природа ризику;

3) сфера виникнення ризику;

4) метод розрахунку ризику;

5) ступінь ризику;

6) керованість ризику;

7) тривалість ризику в часі;

8) метод встановлення рівня ризику;

9) засоби управління ризиком та запобігання йому;

10) право- та лівосторонні ризики.

Існує кілька основних типів комерційних банків: універсальні, спеціалізовані, галузеві, регіональні. Вони різняться набором типових банківських операцій, обсягами діяльності, напрямками та принципами функціонування. Відповідно до цього різняться й ризики, яких зазна-ють ці банки у процесі своєї діяльності.

¦ Універсальні банки зазнають ризиків за всіма операціями, які вони здійснюють. І хоча така диверсифікація діяльності зменшує ри-зик великих втрат у разі концентрації активних операцій на певному сегменті ринку й несприятливій кон'юнктурі на ньому, для управління ризиками в такому банку необхідно виробити оптимальний за роз-мірами й структурою їх набір. І все ж таки універсальні банки порівня-но з іншими мають відносно невисокий рівень ризику, оскільки вони завжди можуть покрити збитки від одних операцій прибутками від ін-ших. Завдання статистики — вивчити й оцінити ці ризики, а також про-аналізувати ефект від внутрішньої зміни пропорцій.

¦ Більшого ризику зазнають спеціалізовані банки, які здійснюють досить обмежений набір банківських операцій, наприклад інвестування (інвестиційні банки). Підвищений ризик у таких банках пов'язаний з кре-дитуванням або фінансуванням ризикових підприємств, організацій, тех-нологій, які щойно створюються або перепрофілюються. Таким чином, перша складова ризику в таких банках — підвищена ризиковість само-го інвестування в новинки, а друга — знову ж таки обмежене коло операцій, що створює можливість великих втрат через несприятливе становище на ринку технологій, падіння ринку інвестицій і т. ін. Зав-дання статистики — вивчити ризики за даними операціями з ураху-ванням усіх можливих зовнішніх і внутрішніх факторів впливу та скла-сти прогноз прибутковості таких операцій, скоригований на ступінь ризику. Складність полягає в тому, що, наприклад, інвестиційні вкла-дення (у тому числі кредитування) здійснюються на довгостроковій основі, тобто вірогідний прогноз скласти дуже важко.

¦ Регіональні банки тісно пов'язані з певним регіоном, тому спектр їх ризиків крім операцій, що здійснюються за його межами, за-лежить переважно від економічного стану цього регіону. Важливи-ми є всі параметри (характеристики регіону): розмір, конфігурація, розташування, спеціалізація, кількість населення та ін. У регіонально-му банку необхідно розраховувати розмір середнього ризику по регіону з метою виявлення резервів і формулювання основних на-прямків діяльності банку. Важливо знати також прогноз розвитку регіону на три — п'ять років.

¦ Галузеві банки працюють в основному з певною галуззю на-родного господарства (наприклад, селянський чи промисловий банк). Особливість ризику в таких банках полягає в тому, що він повністю залежить від стану розвитку галузі, а також від сукупності економіч-них ризиків у ній (наприклад, у сільському господарстві це ризик не-врожайного року, посухи, несприятливих зовнішніх факторів і т. ін.). Тому в галузевому банку необхідно розраховувати розмір середньо- галузевого ризику й коригувати на підставі цього загальний рівень право- та лівосторонніх ризиків.

За природою ризики поділяються на зовнішні та внутрішні.

¦ До зовнішніх належать ризики, що безпосередньо не є на-слідком діяльності банку чи окремого клієнта і не залежать від дій са-мого банку. Вони мають різне походження й різний ступінь впливу на діяльність банку, проте нехтувати ними не можна, оскільки за певних обставин вони бувають набагато суттєвішими, ніж сукупність внутріш-ніх ризиків банку. До зовнішніх ризиків, як правило, належать загаль-ноекономічні, політичні, соціальні, демографічні, географічні, культурні та ін. Загальноекономічні ризики пов'язані з інфляцією, динамікою ва-лютних курсів, рівнем ділової активності, поганим економічним станом клієнтів, помилками в операціях з клієнтами, крадіжками та іншими втратами. Політичні ризики можуть спричинюватись несприятливою політикою уряду й Національного банку, недосконалою законодавчою базою та ін.

¦ Внутрішні ризики є наслідком діяльності банку і повністю за-лежать від ефективності управління банківськими операціями. До них належать два основних типи:

— пов'язані з основними видами діяльності банку, тобто кредит-ний, валютний, процентний, ризики по факторингових і лізингових опе-раціях, розрахункових операціях, операціях з цінними паперами;

— пов'язані з неосновними видами діяльності банку, тобто ризики по формуванню депозитів і залученню коштів населення, по позаба-лансових операціях (матеріальні), втрати банком престижу, репутації, надійності, зниження рейтингу банку та ін. (нематеріальні).

3а сферою виникнення розрізняють ризики, пов'язані з окреми-ми операціями банку, зі станом фінансової надійності банку


Сторінки: 1 2 3