Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Статистичне вивчення прибутковості банку

Статистичне вивчення прибутковості банку

План

1. Поняття прибутковості банку. Завдання статистичного вивчення прибутковості банку

2. Система статистичних показників прибутковості банку

3. Економіко-статистичний аналіз прибутковості банку

4. Статистичний аналіз ефекту та ефективності комерційного банку. Методи аналізу

Поняття прибутковості банку.

Завдання статистичного вивчення прибутковості банку

Прибутковість — один з найважливіших показників банківської діяльності. Оскільки будь-який комерційний банк — це насамперед підприємство, цільовою функцією якого є отримання прибутку, то стає зрозумілим, чому так важливо розраховувати й аналізувати показни-ки віддачі власного капіталу, прибутковість і часткові показники рен-табельності.

Проте функцію прибутку не можна розглядати як незалежну, ос-кільки вона обернено пропорційна середньому рівню ризику. Проте завдання банку — не лише отримувати максимальний прибуток, а й підтримувати надійність і стабільність свого фінансового стану.

Прибутковість банку — це сума прибутку, отримана в результаті здійснення затрат і реалізації своїх функціональних обов'язків. Про-те прибутковість — поняття ширше, ніж власне сума прибутку. При-буток — лише вихідна точка для розрахунку прибутковості, яка ха-рактеризує рівень віддачі витрат і використання коштів.

Статистичне вивчення прибутковості полягає в такому:

• систематичному спостереженні за рівнем і динамікою прибут-ковості;

• контролі за виконанням нормативів, встановлених щодо рівня прибутковості;

• виявленні впливу певних факторів на рівень і динаміку прибут-ковості;

• пошуку резервів підвищення прибутковості;

• прогнозуванні та плануванні прибутковості банку.

Система статистичних показників прибутковості банку

Система статистичних показників прибутковості складається з сис-тем абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники вира-жають ефект певної фінансової операції банку: доход, прибуток, подат-ки і т. ін. Вони можуть бути джерелом інформації про прибутковість банку, але лише в тих випадках, коли немає необхідності аналізувати взаємозв'язок та взаємозумовленість системи показників. Самі ж аб-солютні показники в разі необхідності причинно-наслідкового, структур-ного, динамічного та інших видів аналізу використовують як вихідні дані для розрахунку відносних показників. Від їх точності, порівнянності, достовірності й повноти залежить якість більш поглибленого аналізу.

До абсолютних показників прибутковості належать:

• прибуток банку (П);

• балансовий прибуток банку (Пб);

• чистий прибуток банку після сплати податків і всіх обов'язко-вих платежів (П );

• загальна сума доходів банку (Д);

• загальна сума витрат банку (В);

• сума активів банку (А);

• капітал банку (К);

• процентні витрати (Вп);

• процентні доходи (Дп);

• процентний прибуток (Пп);

• безприбуткові активи (Абп);

• загальна сума наданих кредитів (Кр).

До відносних показників прибутковості банку належать:*

прибутковість власних коштів*

прибутковість активів

• прибутковість капіталу*

різниця між середніми процентними ставками за залученими і виданими кредитами

Економіко-статистичний аналіз прибутковості банку

Аналіз прибутковості банківської діяльності здійснюють у статиці та динаміці.*

співвідношення обсягів прибутку та доходів*

доходна маржа щодо активних операцій*

доходна маржа відносно активів, що приносять прибуток,*

доходність капіталу*

доходність активів*

рівень прибутковості акціонерного капіталу

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПРИБУТКОВОСТІ Аналіз динаміки прибутковості передбачає розрахунок таких по-казників:

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ ПРИБУТКОВОСТІ БАНКУ ЗА СУКУПНІСТЮ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ*

розміру абсолютного приросту*

темпу зростання*

темпу приросту*

абсолютного значення одного процента приросту*

середньорічного темпу зростання

Аналіз динаміки середнього рівня прибутковості за сукупністю банків або структурних підрозділів одного банку охоплює індексний аналіз. Розраховують індекси змінного складу, постійного складу та структурних зрушень.

Розмір абсолютної зміни

¦ Індекс змінного складу вказує на зміну рівня прибутковості банку за рахунок зміни як рівня прибутковості в окремих структур-них підрозділах, так і структурних зрушень у межах одного банку:

Між цими індексами існують адитивний і мультиплікативний зв'язки:

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ НА ДИНАМІКУ ПРИБУТКОВОСТІ

Абсолютний приріст (зменшення) прибутку

¦ Індекс фіксованого складу показує вплив на динаміку серед-нього рівня прибутковості зміни рівня прибутковості в окремих структурних підрозділах банку за незмінної конфігурації самої структури:

Розмір абсолютної зміни

¦ Індекс структурних зрушень показує вплив на динаміку серед-нього рівня прибутковості змін у розподілі частки підрозділів банку за умови незмінного рівня прибутковості кожного структурного підрозділу

Розмір абсолютної зміни

визначає загальну зміну рівня прибутковості у звітному періоді по-рівняно з базисним. Зміна за рахунок: * прибутку*

зміни обсягу активів

Загальна зміна прибутковості, таким чином, виражається формулою

Статистичний аналіз ефекту та ефективності комерційного банку. Методи аналізу*

фіксованого складу (вплив на динаміку середнього рівня ефек-тивності зміни ефективності в окремих підрозділах банку)

1. Динаміка середнього рівня ефективності (Е) аналізується за допомогою таких індексів: * змінного складу*

структурних зрушень (вплив на динаміку середнього рівня ефективності змін у розподілі витрат за підрозділами банку)

2. Отримання додаткового ефекту внаслідок інтенсивнішого ви-користання витрат ресурсів і поточних витрат. Розмір відносної економії: * ресурсів*

поточних витрат*

капіталу банку

де Ід — індекс динаміки доходу банку.

Від'ємний результат розрахунку показує відносну економію, а до-датний — перевитрати.*

прибутковості активів*

мультиплікатора акціонерного капіталу

3. Вплив на динаміку ефекту (доходу) змін ефективності та вит-рат (капіталу):

4. У ході аналізу ефективності використовють взаємозв'язок час-тинних показників ефективності з відповідними мультиплікаторами. Як приклад можна навести взаємозв'язок таких показників: * прибутковості акціонерного капіталу

Останній показує співвідношення обсягу розміщених коштів бан-ку та акціонерного капіталу.

б) абсолютний розмір зміни

Взаємозв'язок між цими показниками такий:

Для розрахунку впливу на динаміку прибутковості акціонерного капіталу (ROE) та пов'язаних з ним величин використовується метод ланцюгових підстановок. Так, динаміка ROE завдяки обом факторам визначається за такими формулами: а) відносна зміна

Зміни завдяки динаміці ROА розраховують за такими формулами: а) відносна зміна

б) абсолютна зміна

де К — капітал; L — чисельність зайнятих (витрати праці); а, в — коефіцієнти, які характеризують залежність обсягу та динаміки до-ходів банку від обсягів та динаміки факторів банківської діяльності К та L (а характеризує приріст доходу банку на одиницю зміни К при фіксованому L; в — приріст доходу банку на одиницю зміни L при фіксованому К).

Збільшення К і а в п разів приведе до збільшення D в па+в разів.

Якщо (а+в) > 1, зростання доходу випереджає зростання фак-торів діяльності. У разі (а+в) = 1 зростання доходу відбувається у міру зростання факторів діяльності. Це екстенсивний шлях розвитку. Якщо (а+в) < 1, доход банку зростає повільніше, ніж фактори банкі-вської діяльності. Зменшується сумарна ефективність банківських ресурсів, що порушує нормальні умови функціонування банку.

Зміни завдяки динаміці ЕМ визначають за такими формулами: а) відносна зміна

б) абсолютна зміна

Зв'язок між цими показниками такий:

5. Роль окремих факторів у розвитку ефективності банківської діяльності визначають за допомогою виробничої функції:

Підвищення економічної ефективності банківської діяльності тісно пов'язане з соціальною ефективністю. Остання характеризується ступенем задоволення потреб суб'єктів банківської діяльності. Важ-ливими показниками підвищення соціально-економічної ефективності є розширення позицій банку на ринку банківських послуг.

На основі інформації про ефективність, зокрема розподіл банків-ських установ за рейтингом, можна виявити кількісні взаємозв'язки, які характеризують стан і ефективність банківської діяльності. Як при-клад можна навести взаємозв'язки, з одного боку, між рейтингом як інтегральною оцінкою, а з другого — між системами показників еко-номічних нормативів, оціночних показників діяльності або окремими найважливішими показниками, такими як середній рівень ризику кре-дитного портфеля тощо. Це дає можливість оцінити силу впливу цих показників на рейтинг, що є важливою складовою інформаційного забезпечення управління банківською діяльністю.

На цій основі формуються критерії та будуються моделі, що відоб-ражують механізм формування рейтингу окремих банківських уста-нов під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ. У моделях виділяють ті змінні, які можуть бути об'єктом як урядового регулювання, так і регулювання на рівні середовища. Впливаючи на значення цих змінних, державні органи можуть зробити екзогенні змінні такими, що вони відповідатимуть наперед передбачуваним цільовим величинам. У результаті елементи системи рейтингу утворю-ють систему показників, на основі яких оцінюють перспективи розвит-ку банківської діяльності та пов'язані з нею аспекти розвитку еконо-міки в цілому. При цьому вирішують три проблеми:

— оцінюють рівень досягнення поставлених перед державою і банківською сферою цілей на базі наявних ресурсів;

— поєднують завдання та способи їх вирішення в часі;

— поставлені завдання виконують у найкращий спосіб.

Велике значення має складання не тільки річних рейтингів, а й внутрішньорічних, зокрема місячних і квартальних. їх використовують для аналізу поточного стану банківської діяльності, а також прогнозу на майбутнє. Зокрема, це стосується аналізу динаміки стабільності розподілу банків за рейтингом, процесу санації тощо. Наявність внут-рішньорічних даних про коливання рейтингу та його складових дає можливість розподілити та аналізувати динаміку за основними ком-понентами — основною тенденцією, сезонністю тощо.

Крім того, такі дані розширюють можливості не тільки прогнозу, а й перевірки ефективності окремих заходів. Використання прийнятих програм дає змогу висвітлити механізм формування рейтингу під впливом основних факторів, а також взаємодію окремих елементів банківської системи на різних рівнях управління. З цією метою по-ряд з інтегральною оцінкою рейтингу на основі всієї сукупності по-казників доцільно будувати рейтинги за окремими блоками — ліквідності, платоспроможності, прибутковості, рівня ризику кредитно-го портфеля тощо.

Література

1. Закон України "Про державну статистику". — К., 1992.

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність (зі змінами та до-повненнями)" // Банки і бізнес. — 1991. — №3.

3. Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Эко-номика, 1993.

4. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М.: Финансы и статистика, 1994.

5. Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В. И. Колесникова, Л. П. Кро-


Сторінки: 1 2