Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Статистичний аналіз балансу банку

Статистичний аналіз балансу банку. Активи та пасиви банку, статистичний аналіз їх формування та управління ними

План

1. Структура балансу банку; мета, принципи та завдання її статистичного вивчення

2. Мета управління активами та пасивами банку. Основи статистико-економічного аналізу активних та пасивних операцій банку

Структура балансу банку; мета, принципи та завдання її статистичного вивчення

На підприємствах усіх форм власності та напрямків діяльності існує єдина система обліку, до якої входять три основних види об-ліку: оперативно-технічний, економіко-статистичний та бухгалтерський. Окремим видом обліку та звітності є управлінський.

Облік і звітність у банку істотно відрізняються від загальноприй-нятих системи обліку та звітності на підприємствах, в організаціях і установах, оскільки характер банківських операцій істотно відрізняється від переважно стандартного набору господарських операцій під-приємств і фірм, які займаються торгово-посередницькою, збутовою, виробничою, науково-дослідною та іншими видами діяльності.

Оперативно-технічний облік у банку здійснюється на етапах і на місцях виконання конкретних банківських операцій — руху готів-ки в касі, роботи з рахунками, руху кредиторської та дебіторської за-боргованості, купівлі та продажу валюти на УМВБ та ін. Цей вид об-ліку призначений для збирання оперативної інформації про банківські операції і використовується, по-перше, з метою документального оформлення банківських операцій, а по-друге — для оперативного спостереження за їх виконанням. Оперативно-технічний облік здійснюється всім персоналом банку від операціоніста й касира до керівників відділів.

Статистичний облік — це планомірне збирання кількісної інфор-мації про масові явища, виявлення закономірностей їх функціонування.

Бухгалтерський облік — це метод документального спостере-ження, відображення та контролю за всіма аспектами діяльності банку.

Бухгалтерський облік і звітність банків в Україні здійснюються згідно з постановами Кабінету Міністрів, положеннями та директив-ними листами НБУ, затвердженими формами Комітету статистики та листами Державної податкової адміністрації.

У статистичному аналізі діяльності банків використовують також інші види звітності, наприклад баланс, дані оперативно-технічного об-ліку та ін.

Однією з основних, найбільш інформативних форм звітності банку (та будь-якого іншого підприємства) є баланс. Статистичне вивчення балансу дає змогу визначити основні пропорції, співвідношення й тен-денції розвитку капіталу та діяльності банківської установи, а поглиб-лений аналіз — виявити закономірності функціонування банку та фактори, що їх зумовлюють. Отже, баланс банку має велике значен-ня для статистики банківської діяльності.

Баланс банку — це зведена двобічна таблиця, яка надає інфор-мацію про структуру й обсяги ресурсів банку та їх розподіл на певну дату. За призначенням банківські баланси розрізняються для внутрі-шнього користування та зовнішнього інформування.

Баланси для внутрішнього користування — це форма деталі-зованої звітності, що використовується для внутрішнього аналізу всіх аспектів діяльності банку та прийняття рішень щодо управління нею. Ці баланси мають розгорнуту деталізовану форму за всіма статтями і є джерелом об'єктивної інформації для статистичного аналізу.

Баланси для зовнішнього інформування складаються з укруп-нених статей. Вони менше деталізовані, ніж баланси для внутрішнього користування, і призначені для періодичного інформування громадян, фірм і організацій через засоби масової інформації про економічний стан і діяльність банку за звітний період.

За характером суб'єкта банківської діяльності баланси поділяються на самостійні та консолідовані.

Самостійним називається баланс одиничного суб'єкта банківсь-кої діяльності, що має статус юридичної особи та відповідні реквізити.

Консолідований баланс відбиває показники не по окремій бан-ківській установі, а по всіх установах (філіях, відділеннях і дочірніх бан-ках), що входять до складу даного банку.

Як зазначалось, баланс банку має форму двобічної таблиці. На правому боці міститься актив, на лівому — пасив.

Актив балансу відображає розподіл наявних ресурсів банку за видами. До активу входять такі статті:

• сальдо рахунку (каса);

• кореспондентський рахунок у НБУ та інших банках;

• дебітори банку;

• надані кредити та позички;

• внутрішні розрахунки між структурними підрозділами банків;

• цінні папери, акції;

• основні засоби;

• валютні кошти;

• інші розрахунки;

• інші активи.

Пасив балансу банку містить такі статті:

• статутний фонд;

• резервний фонд;

• інші фонди спеціального призначення;

• кореспондентські рахунки інших банків;

• поточні рахунки клієнтів у валюті;

• розрахункові та інші рахунки клієнтів;

• депозитні рахунки клієнтів;

• вклади громадян;

• кредити, отримані в інших банках;

• розрахунки між структурними підрозділами банку;

• інші кредитори;

• нерозподілений прибуток;

• інші пасиви.

Основна особливість розташування розділів активу та пасиву бан-ківського балансу полягає в тому, що всі без винятку статті як активу, так і пасиву розташовані в порядку спадання їх мобільності — від найбільше ліквідних до найменше ліквідних в активі та від найрухом- іших до рухомих найменшою мірою в пасиві.

За допомогою статистичного аналізу балансу банку можна визна-чити закономірності структури й руху банківського капіталу як у ста-тиці, так і в динаміці. Це надзвичайно важливо для ефективного уп-равління активами та пасивами банку, адже коли процес або явище добре проаналізовані й на їх основі зроблені слушні висновки, то є можливість оптимізувати чи максимізувати певні елементи чи резуль-тати банківської діяльності залежно від того, якими вони є: оптиміза- ційними (наприклад, структура капіталу банку) чи максимізаційними (наприклад, прибуток).

Отже, аналіз банківських балансів — це джерело для розуміння сутності й механізму банківських операцій, визначення ефективності та раціональності діяльності банку, розрахунку фінансових результатів діяльності, а також запорука прийняття ефективних управлінських рішень.

Статистичний аналіз балансу банку базується на кількох важливих принципах.

• Принцип повноти й комплексності. Означає необхідність комплексного підходу до аналізу банку, оскільки кожний елемент ба-лансу (стаття) — це частина нерозривної структури, і розглядати його окремо неможливо.

• Принцип взаємозв'язку та взаємозумовленості. Структура балансу має розглядатися лише у взаємозв'язку право- і лівосто-ронніх елементів, які значною мірою і визначають їх кількісні харак-теристики.

• Принцип точності. Виконуючи статистичний аналіз балансу банку, необхідно уникати методологічних і розрахункових помилок, оскільки це може призвести до неправильних висновків і спричинити прийняття неправильних управлінських рішень.

• Принцип відповідності. Обраний для статистичного дослід-ження, має відповідати завданням цього дослідження, наявним ресур-сам та іншим вимогам, що до нього висуваються.

Отже, у процесі здійснення аналізу балансу банку основними зав-даннями статистики є такі:

• розробка системи відносних показників і моделей аналізу ба-лансу банку;

• визначення структурної відповідності активу та пасиву балансу банку;

• визначення здатності активів забезпечити обсяги доходів для по-криття власних витрат банку та здійснення розрахунків за зобов'язання-ми, а також забезпечення прибутковості вкладеного капіталу;

• визначення ефективності поточного управління активними та пасивними операціями банку;

• розробка системи управління активними та пасивними опера-ціями банку з точки зору мінімізації можливих ризиків;

• визначення джерел внутрішніх резервів у структурі балансу банку.

Мета управління активами та пасивами банку.

Основи статистико-економічного аналізу активних та пасивних операцій банку

Управління активами та пасивами банку — безперервний про-цес здійснення контролю, регулювання складу, кількісних і якісних па-раметрів активу та пасиву балансу банку й управління ними, а також прийняття управлінських рішень на основі виконаних досліджень.

Мета управління активами та пасивами — забезпечити достатній рівень доходів від активних операцій для покриття витрат банку на здійснення діяльності та передбачуваних і непередбачуваних збитків, для можливості виконання розрахунків за пасивними операціями, а та-кож забезпечення необхідного рівня прибутковості акціонерного ка-піталу.

Процес управління активами та пасивами пов'язаний з певним ри-зиком, на який впливають такі фактори:

• недостатній рівень доходності за активними операціями для за-безпечення всіх видів витрат і необхідного рівня прибутковості акці-онерного капіталу (ROE);

• вартість боргів і необхідний рівень ROE за пасивними опера-ціями перевищують обсяги доходів від активних операцій.

Крім того, на ефективність банківської діяльності впливає су-купність ризиків, пов'язаних зі структурою балансу банку та іншими факторами. До цієї сукупності належать:

— кредитний ризик, пов'язаний з тим, що клієнти банку можуть не виконати своїх зобов'язань, виконати їх невчасно або не в повному обсязі;

— процентний ризик, пов'язаний з тим, що банк може постражда-ти від негативних змін процентних ставок;

— валютний ризик, який зумовлюється тим, що банк може зазна-ти збитків у разі зміни курсів тих валют, з якими він має великі обсяги діяльності;

— ризик ліквідності, пов'язаний з тим, що через погіршення ситу-ації на ринку банк змушений буде продати частину менш ліквідних активів у короткі терміни і тому за зниженими цінами;

— товарний ризик, який зумовлюється тим, що занепад на товар-ному ринку може зашкодити клієнтам банку, а це, у свою чергу, нега-тивно позначиться на їхніх відносинах з банком;

— ризик, пов'язаний з можливістю різких коливань на ринку цінних паперів;

— економічний ризик — сукупність ризиків, пов'язаних з неспри-ятливою економічною ситуацією в середовищі функціонування банку та можливістю негативних впливів цього середовища на діяльність банку;

— ризик репутації, пов'язаний з тим, що певні дії або помилки бан-ку можуть зашкодити його репутації на тривалий час;

— ризик нестабільності законодавчої системи, пов'язаний з мож-ливими втратами в разі швидкої зміни основоположної законодавчої бази у сфері оподаткування, регулювання діяльності, у тому числі й обмеження чи встановлення державного регулювання певних еконо-мічних процесів або конкретних операцій.

З урахуванням усіх ризиків управління активами та пасивами як процес можна визначити управління маржею, тобто різницею між коштами, заробленими банком за певний період часу, і виплаченими процентами та


Сторінки: 1 2 3