Структура балансу банку — це система взаємозалежних та взаємопов'язаних частин, які безпосередньо впливають одна на одну, тому однією з основних проблем щодо ефективності управління є формування відповідності структурних та якісних характеристик ак-тиву та пасиву балансу банку.

Отже, завдання управління активами та пасивами полягає в такому:

• забезпеченні платоспроможності банку;

• забезпеченні ліквідності банку;

• зменшенні ризиків різної природи у процесі діяльності банку;

• максимізації прибутку банку;

• оптимізації структури та розміру капіталу банку;

• оптимізації кількості, якості банківських послуг та цін на них.

Остаточна мета ефективного управління активами та пасивами

банку — максимізувати ринкову вартість банку, тобто доход на акціо-нерний капітал, що, до речі, є також основною метою фінансового управління банком, маркетингу в банку та інших дисциплін.

ЕКОНОМІКО-СТА ТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Активними називають операції, за допомогою яких банк розмі-щує власні та запозичені кошти на певних умовах з метою отримання прибутку. Серед активних операцій розрізняють кредитні операції та інвестиційну діяльність.

У процесі управління активами та пасивами банку розглядаються й вив-чаються кількісна та якісна сторони активних операцій у таких аспектах:

— перелік активних операцій банку, тобто напрямки та кількісні співвідношення розміщення його коштів;

— склад кредитного портфеля за сегментами ринку;

— зміни напрямків та обсягів вкладання коштів з плином часу;

— відокремлення активних операцій із загального обсягу за дея-кими ознаками (наприклад, між підрозділами чи філіями одного бан-ку або на міжбанківському рівні);

— участь власними коштами в розміщенні ресурсів;

— якість активів з урахуванням показника ступеня їх ризику;

— обсяги доходів та рівень доходності активів і капіталу банку;

— роль окремих видів активних операцій у формуванні прибутку банку й забезпеченні належного рівня прибутковості;

— роль доходів від активних операцій у формуванні маржі.

Завдання статистичного аналізу активних операцій полягає в такому:

• аналізі фізичного обсягу та структури активних операцій бан-ку у статиці та динаміці;

• аналізі кредитного портфеля;

• аналізі інвестиційного портфеля банку;

• аналізі пропорції між власним та залученим капіталом;

• статистичному вивченні фінансового ліверіджу;

• статистичному вивченні якості активів;

• статистичному вивченні та аналізі правосторонніх ризиків;

• статистичному вивченні активів з точки зору їх доходності та ліквідності;

• статистичному аналізі забезпечення правосторонніх резервів, встановлених нормативними актами.

Для розв'язання завдань статистичного аналізу активних операцій банку використовують комплекс статистичних показників і методів. Для розрахунку кожного аспекту активних операцій застосовують кілька методів залежно від поставленого завдання. Крім того, доречно використовувати одночасно кілька методів для дослідження окремо-го явища чи процесу — це дає змогу перевірити правильність зроб-лених висновків або одержати додаткові результати.

Наведемо основні показники й методи статистичного вивчення ак-тивних операцій.

1. Розмір абсолютної зміни показника визначають за формулою

де y0, y — рівень показника у періоді відповідно базовому та звітному.

Доцільно розраховувати базисні та ланцюгові показники абсолют-ної зміни, оскільки це дає змогу не лише визначити зміну показника за тривалий період часу, а й дослідити його поведінку в певних межах. 2. Темпи зростання, що розраховуються за формулою

показують, наскільки показник змінився у звітному періоді порівняно з базисним. Помноживши значення цього показника на 100%, діста-немо процентну величину показника звітного періоду відносно ба-зисного.

4. Абсолютне значення одного процента приросту

3. Темпи приросту обчислюють за формулою

показує, скільки натуральних або грошових одиниць припадає на один процент приросту. Цей показник важливий для порівняння, коли застосовуються як абсолютні, так і відносні показники, оскільки за його допомогою можна дійти висновку про розміри збільшення по-казника в абсолютному вираженні.

5. Середній темп зростання за період

показує середнє значення темпу зростання показника в разах. Цей показник використовують для порівняльного аналізу окремих підрозділів банку, а також для прогнозу:

Наведемо приклад розрахунку такого прогнозу. Нехай обсяг кре- дитообороту у звітному періоді становить 128 млн грн. За звітний пе-ріод середній темп зростання кредитообороту дорівнює 1,035. Додат-ково проведені дослідження показали, що тенденція зберігатиметься ще протягом трьох періодів. Розрахуємо очікуваний обсяг кредито- обороту на три прогнозні періоди:

Щоправда, використовуючи такий підхід, необхідно виконати еко-номічний аналіз, щоб підтвердити або скоригувати на майбутній пе-ріод темп зростання, визначений у ретроспективі.

6. Для аналізу активних операцій використовують також коефі-цієнти еластичності (частка темпів приросту певних видів активних операцій у загальному обсязі активних операцій).

7. Окремо вирізняється показник (коефіцієнт) різкості структур-них зрушень у складі активних операцій, який обчислюють за формулою

За допомогою цього показника можна розрахувати, на скільки процентних пунктів у середньому структура вкладень звітного періо-ду відхилилась порівняно з базисним.

8. Частку певного виду активних операцій у загальній сумі актив-них операцій банку розраховують за формулою

9. Склад кредитного портфеля за сегментами ринку визначають шляхом ділення фізичного обсягу кредитів, що припадають на пев-ний сегмент ринку, на загальний обсяг кредитів банку:

За такою самою методикою розраховують частку розподілених ресурсів банку за секторами економіки в загальній сумі розподіле-них ресурсів.

11. Середній рівень ризику активних операцій визначають так:

12. Обсяг скоригованих на рівень ризику активів можна визначи-ти за формулою

10. Загальну зміну обсягів доходів, що утворюються за рахунок сплати процентів за кредит (ДКр), у тому числі за рахунок зміни про-центних ставок за кредит (ЯКр) і загального обсягу наданих кредитів (Крзаг), розраховують за формулами

13. Показник достатності власного капіталу банку визначається як частка від ділення суми власного капіталу на обсяг скоригованих на рівень ризику активів:

Цей показник характеризує, наскільки активні операції забезпечені власним капіталом банку. При цьому використовують показник скори-гованих активів, оскільки кожний вид активів фактично менший від сво-го фізичного обсягу у грошових одиницях на рівень ризику втрат, по-в'язаних з його використанням. Реакція на значення цього коефіцієнта може бути різною. Це залежить від того, яка фінансова політика прий-нята для того чи іншого банку: консервативна, агресивна чи якась інша.

Якщо цей показник набагато менший від одиниці, то існує ризик неплатоспроможності банку і необхідно залучати кошти за більшу ціну і на менш вигідних умовах. Якщо цей показник менший від оди-ниці на 0,2—0,6, це означає, що активні операції банку досить добре забезпечені власним капіталом, і банк може успішно користуватись інструментом фінансового ліверіджу. Коли ж цей показник перевищує одиницю, то існує ризик, що капітал банку використовуватиметься не-ефективно і доходні активи перебуватимуть у бездоходному стані.

14. Для аналізу активних операцій у динаміці використовують індексний метод, який можна широко застосовувати тоді, коли необ-хідно визначити характер зміни показника за певний період часу й виявити вплив факторів, що її спричинили.

ЕКОНОМІКО-СТА ТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПАСИВНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Пасивними називають операції, за допомогою яких банки форму-ють свої ресурси для здійснення кредитної, інвестиційної та інших видів діяльності. Ресурси банку утворюються за рахунок як власних коштів, так і залучення зовнішніх. У процесі моніторингу пасивних опе-рацій аналізують статику та динаміку всіх пасивних операцій. У тому числі виокремлюють:

1) власні кошти:

• статутний фонд;

• резервний та страховий фонди;

• інші фонди, створені за рахунок нерозподіленого прибутку, який залишається в банку після сплати податків та обо-в'язкових платежів;

• амортизаційний фонд;

• нерозподілений прибуток поточного та попередніх років;

• пайова участь у заснуванні інших підприємств, банків;

• акції фірм, компаній, інших банків;

2) запозичені кошти:

• кошти державних та позабюджетних фондів;

• кошти на розрахункових, поточних та інших рахунках фізич-них і юридичних осіб;

• вклади населення та депозити;

• кошти на валютних рахунках клієнтів;

• кредити, отримані в інших банках;

• кореспондентські рахунки інших банків.

У процесі аналізу характеризують такі показники:

• утворення ресурсів банку за джерелами (власні та запозичені);

• структура залучених коштів за секторами економіки та сегмен-тами ринку;

• місце конкретних банків на ринку позичкового капіталу;

• вертикальний та горизонтальний розрізи витрат банку за пасив-ними операціями;

• взаємозв'язок кон'юнктури на ринку залучених коштів між об-сягами цих коштів і показниками, що зумовлюють ці обсяги.

Основні завдання статистичного аналізу пасивних операцій:

• аналіз фізичного обсягу та структури пасивних операцій банку у статиці й динаміці;

• аналіз пасивів за різними ознаками;

• аналіз структури статутного фонду;

• аналіз структури та динаміки резервного фонду та фондів спеціального призначення;

• статистичне вивчення якості пасивів;

• статистичний аналіз лівосторонніх ризиків і пасивів, зважених на лівосторонні ризики;

• статистичний аналіз забезпечення лівосторонніх резервів, вста-новлених нормативними актами;

• статистичний аналіз фінансових зобов'язань банку;

• оцінка рівня достатності власного капіталу банку для розрахун-ку за поточними зобов'язаннями.

До системи показників статистичного вивчення пасивних операцій банку входять такі:

1. Структура ресурсів банку за походженням (власні та залучені).

2. Частка певного виду пасивів у загальному обсязі пасивів, яку визначають за формулою

3. Структура залучених коштів за сегментами ринку.

4. Структура утворення банківських ресурсів у вертикальному та горизонтальному розрізах.

5. Показник зміни обсягу процентних витрат, у тому числі за ра-хунок процентних ставок за депозитами (^Дп) і обсягу коштів на де-позитах (Дп):

Крім того, для аналізу пасивних операцій можна використовувати балансовий метод, оскільки за його допомогою можна визначити та проаналізувати регіонально-галузеву