Статистичний аналіз кредитної діяльності банку

План

1. Поняття статистики кредиту та його соціально-економічне значення. Сутність і класифікація кредитів. Завдання статистичного вивчення кредитної діяльності банку

2. Система показників статистики кредитної діяльності

Поняття статистики кредиту та його соціально-економічне значення. Сутність і класифікація кредитів. Завдання статистичного вивчення кредитної діяльності банку

За визначенням, банк — це установа, що акумулює тимчасово вільні кошти й розміщує їх за умови повернення. Така двобічно спря-мована діяльність — підстава для поділу всіх операцій банку на ак-тивні та пасивні.

За допомогою пасивних операцій банки утворюють свої активи. Активними називають операції з використання залучених ресурсів з метою одержання прибутку.

Кредит (позичкові операції) — це різновид активних операцій, які, як правило, становлять основу активної діяльності банку з розміщен-ня коштів і є одним з основних джерел його прибутку. Але з кредит-ними операціями пов'язані високі ризики, тому банку необхідно здійснювати обґрунтовану кредитну політику. Засобами для її здійснен-ня є статистичні методи вивчення, аналізу та прогнозу кредитної діяль-ності як окремого банку, так і фінансового ринку в цілому.

Для здійснення статистичних досліджень необхідно насамперед визначитися з термінологією та понятійним апаратом стосовно кре-диту.

Кредит — це позичковий капітал банку у грошовій формі, що на-дається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повер-нення, строковості, платності та цільового призначення.

Кредитор — суб'єкт кредитних відносин, який надає кредити іншо-му суб'єкту господарської діяльності за умови повернення.

Кредитна операція — договір про надання кредиту, який супро-воджується записами на банківських рахунках з їх одночасним відбит-тям у балансах кредитора та позичальника.

Кредитоспроможність — здатність позичальника в повному об-сязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за свої-ми борговими зобов'язаннями.

Кредитний ризик — імовірність несплати позичальником основ-ного боргу та процентів, що підлягають сплаті за користування кре-дитом і встановлені кредитним договором.

Кредитна лінія — згода банку-кредитора надавати кредити в май-бутньому в розмірах, що не перевищують попередньо обумовлені розміри за певний проміжок часу без проведення додаткових спеціаль-них переговорів.

Платоспроможність — здатність позичальника своєчасно здійсню-вати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань щодо господарсь-кої діяльності.

Позичальник — суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимча-сове користування кошти на умовах повернення, платності та строко- вості.

Основною ланкою кредитної системи є банки та кредитні устано-ви, що отримали ліцензію НБУ і одночасно є покупцями та продавця-ми існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів. Банківська сис-тема шляхом надання кредитів організовує та обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва й обороту, де виникає його дефіцит.

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту:

¦ банківський, що надається банком позичальнику на умовах платності, повернення, строковості, забезпеченості та цільового при-значення. Інші умови кредитування (обсяги кредиту, термін його на-дання, вартість та ін.) обумовлюються у кредитному договорі, укладе-ному між банком і позичальником;

¦ комерційний — товарна форма кредиту, яка визначає відноси-ни з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кре-дитний договір між двома суб'єктами господарської діяльності. Учас-ники кредитних відносин у цьому разі можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселя — зобов'язання боржника сплатити креди-тору вказану суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кре-диту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочення платежу;

¦ лізинговий — відносини між юридичними особами, які виника-ють у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг — це форма майнового кредиту; його об'єктом є рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техні-ка) та нерухоме (будинки, споруди та ін.) майно;

¦ іпотечний — особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами мо-жуть бути спеціалізовані та спеціальні іпотечні й комерційні банки. Пред-метом іпотеки найчастіше є жилі будинки, квартири, виробничі спору-ди, будівлі, магазини, земельні ділянки та ін.;

¦ бланковий, що надається банком юридичним особам — надій-ним позичальникам без забезпечення. Щодо цього кредиту існує об-меження: комерційний банк може надавати його в межах наявних у нього власних коштів із застосуванням підвищеної процентної ставки. Крім того, позичальник повинен мати стабільне джерело погашення заборгованості за таким кредитом та авторитет у банківських колах;

¦ споживчий, що надається банками тільки в національній гро-шовій одиниці фізичним особам — резидентам України для придбан-ня споживчих товарів тривалого користування та послуг, суму вартості яких позичальник повертає протягом терміну, обумовленого у кредит-ному договорі, шляхом перерахування коштів з власного рахунку по-штовими переказами або готівкою;

¦ консорціумний, що може надаватися позичальнику банківським консорціумом шляхом:

а) акумулювання кредитних ресурсів у певному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

б) гарантування загальної суми кредиту провідним банком або гру-пою банків;

в) зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній опе-рації.

З точки зору статистичного вивчення кредитної діяльності банку нас цікавлять банківський кредит і особливості, пов'язані саме з цим видом кредитування.

Банки надають різні види кредиту, які можна класифікувати за певними домінуючими ознаками:

¦ за терміном користування кредити бувають:—

короткострокові (до одного року), що надаються суб'єктам гос-подарської діяльності в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку зі здійсненням авансування у вироб-ництво та обіг, коли процеси надходження коштів за виготовлену продукцію й надані послуги та їх витрачання на виробництво й обслуговування обігу не збігаються в часі;

— середньострокові (1 — 5 років), що надаються з метою попов-нення обігових коштів підприємств, фінансування поточних вит-рат, частково — для здійснення капітальних вкладень;

— довгострокові (понад 5 років), призначені для формування ос-новних засобів підприємств. У цьому разі об'єктами кредитуван-ня є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та пе- репрофілювання існуючих підприємств, фінансування капітального будівництва та ін.;

• за забезпеченістю —

— забезпечені заставою у вигляді застави майна, майнових прав, цінних паперів;

— гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);

— з іншим забезпеченням (у формі поручництв, свідоцтв страхової організації);

— незабезпечені (бланкові);

• за ступенем ризику —

— стандартні;

— з підвищеним ризиком;

• за методами надання —

— одноразові;

— по відкритій кредитній лінії;

— гарантійні (з попередньо обумовленою датою надання, за ви-могою, з отриманням банком комісії за це зобов'язання);

• за типами позичальників —

— підприємствам різних організаційно-правових форм;

— державним, комунальним підприємствам, установам і органам влади;

— кооперативам;

— приватним підприємцям;

— населенню;

— іншим кредитним установам і банкам;

• за територіальною ознакою —

— внутрішні;

— міжнародні;

• за сферою призначення —

— у сферу виробництва;

— у невиробничу сферу;

• за галузевим призначенням —

— у промисловість;

— у сільське господарство;

— у сферу послуг;

— у торгівлю;

— у транспорт, зв'язок та ін.;

• за об'єктом кредитування —

— на фінансування капітальних вкладень;

— на поточні витрати;

— на поповнення оборотних коштів;

— на організацію обігу та ін.

Важливо пам'ятати, що існують обмеження на об'єкти кредитуван-ня. Кредити не можна надавати:

— на покриття збитків від господарської діяльності позичальника;

— на формування й збільшення статутних фондів комерційних банків та інших господарських товариств;

— на купівлю цінних паперів будь-яких підприємств;

• за строками погашення кредитної заборгованості —

— одночасного погашення заборгованості;

— з розстроченням платежів;

— дострокові (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

— з регресією платежів;

— після закінчення обумовленого в кредитному договорі терміну (рік, місяць та ін.).

Таким чином, зміст кредитних операцій полягає в економічних відно-синах між банком і позичальником (клієнтом) з приводу одержання останнім позички на умовах: загальних (повернення, платності, забезпе-ченості, терміновості, цільового використання) та специфічних, що вста-новлюються у кредитному договорі виходячи з виду кредиту, особли-востей банку, характеристик клієнта та інших суб'єктивних і об'єктивних факторів.

Статистика кредиту — розділ статистики, який вивчає кількісну сторону кредитних процесів, аналізує характер і закономірності їх перебігу та забезпечує аналітично-інформаційну базу для прийняття рішень щодо керування кредитною діяльністю банку, її планування та прогнозу.

Завдання статистики кредиту випливають з двох основних мо-ментів.

По-перше, це завдання статистичного вивчення кредиту як одно-го з видів банківських операцій, тому його складовими є такі:

• розробка методичних і методологічних засад вивчення й анал-ізу кредитної діяльності банку;

• вивчення стану та розвитку ринку капіталів України;

• контроль за виконанням планово-нормативних директив і на-станов НБУ щодо здійснення кредитних операцій. Існує ряд обмежень, встановлених нормативними актами щодо різних аспектів кредитної діяльності банків, наприклад:

1) надаючи позичальнику кредит у розмірі, що перевищує 10% обсягу власного капіталу, банк повинен повідомити про цей кредит НБУ;

2) жодний із виданих великих кредитів не повинен перевищувати 25% власних коштів банку;

3) загальний обсяг виданих кредитів не повинен перевищувати розмір власного капіталу банку понад вісім разів;

4) для ряду кредитів існують вимоги щодо формування резерв-них і страхових фондів;

5) загальний обсяг одержаних банком міжбанківських кредитів не повинен перевищувати розмір його власних коштів понад два рази та ін.;

• статистичне вивчення ефективності кредитної діяльності банку в цілому і на цій основі вдосконалення умов кредитування, оптиміза- ція структури наданих суб'єктам господарської діяльності кредитів;

• аналіз кредитообороту, виявлення тенденцій і відхилень, визна-чення їх причин;

• оцінювання банківських ризиків,