• різнобічна характеристика результатів кредитної діяльності бан-ківської системи, окремих банків, їх відділень, структурних підрозділів окремих банків;

• аналіз розміру процента за кредит і факторів, що на нього впли-вають;

• аналіз структури кредитного портфеля банку;

• аналіз внутрішніх диспропорцій кредитної діяльності банку;

• організація статистичного обліку кредитних операцій і типових форм внутрішньої звітності банку по кредитах;

• визначення закономірностей кредитного процесу за допомо-гою статистичних методів;

• розробка програмного забезпечення для оперативного ана-лізу та моделювання кредитного процесу.

По-друге, це завдання статистичного вивчення кредиту виходячи зі специфіки кредитних операцій і наведених далі принципів кредиту-вання.

1. Принцип повернення: позичка надається клієнту за умови, що по-вна надана в позичку сума буде повернута на умовах, зазначених у кредитному договорі, або за встановленою процедурою. Завдання статистики:

• оцінювання кредитоспроможності клієнта, його здатності по-вернути отримані кошти, використавши їх за призначенням;

• оцінювання залишків неповернених кредитів, їх частки в за-гальній сумі кредитів, наданих банком;

• аналіз структури та причин виникнення групи "безнадійних кре-дитів", які не будуть повернуті взагалі;

• розрахунок коефіцієнта ризику неповернення позички.

2. Принцип строковості: позичка має бути повернута клієнтом не пізніше терміну, зазначеного у кредитній угоді.

Завдання статистики:

• складання графіка повернення кредитів, його статистичний аналіз, визначення розмірів і причин відхилень;

• контроль за терміном повернення кредиту, визначення суми за-боргованості, не сплаченої вчасно, і її порівняння із залишком коштів на рахунку позичальника на день, коли мав бути повер-нутий кредит;

• аналіз кредитообороту;

• аналіз розміру збитків від невчасного повернення кредитів і прогнозування цього показника;

• розрахунок коефіцієнта ризику прострочення позички.

3. Принцип забезпеченості кредиту з метою захисту інтересів бан-ку та покриття збитків у разі його неповернення позичальником через неплатоспроможність або банкрутство.

Завдання статистики:

• комплексний аналіз кредитоспроможності клієнтів банку;

• з'ясування відповідності розміру застави й розміру кредиту у процесі врахування ризику;

• розрахунок ризику за окремою позичкою з урахуванням впли-ву застави.

4. Принцип платності: за користування позичкою позичальник по-винен сплатити банку певну суму — позичковий процент.

Завдання статистики:

• аналіз формування й динаміки кредитних процентних ставок;

• аналіз залежності процентних ставок за кредит від виду креди-ту й облікової ставки НБУ.

5. Принцип цільового призначення кредиту: переважна більшість кредитів надається для певного цільового використання, і банк має право здійснювати контроль за використанням кредитів і наклада-ти штраф на суму, яку позичальник використав не за призначенням. Завдання статистики:

• встановлення факту використання кредиту за призначенням;

• визначення частки кредиту, використаної не за призначенням;

• аналіз причин і процесу використання кредитних коштів не за призначенням з метою запобігання цьому;

• розрахунок оптимальних штрафних санкцій за використання кредитів не за призначенням.

Система показників статистики кредитної діяльності

З метою статистичного вивчення кредитної діяльності банку зас-тосовують систему показників, до якої входять дві підсистеми: абсо-лютних і відносних показників.

1. Абсолютні показники кредитної діяльності банку:

• загальний обсяг кредитів, наданих за певний період, у тому числі наданих окремим клієнтам, спрямованих в окремі галузі й регіони, розподілених по підприємствах з різними формами власності (Кр);

• загальні залишки коштів, виданих у вигляді позичок, на певну

дату (Ззаг);

• показник середнього залишку коштів, виданих у вигляді кре-дитів, що розраховується за допомогою середньої хронологічної мо- ментного ряду

або коли є дані лише на початок і кінець періоду — за допомогою середньої арифметичної:

• час обертання позички (Ч);

• кількість днів у періоді функціонування кредиту (Д);

• швидкість кредитообороту (Ш).

Між деякими абсолютними показниками існує певний зв'язок, виз-начення якого дає можливість дійти висновку про характер і ступінь взаємовпливу та взаємозалежності цих показників.

Виходячи з тієї ж таки балансової залежності можна визначити, наприклад, зміну обсягів простроченої заборгованості за період:

Наприклад, між показниками загального залишку коштів на певну дату, виданих у вигляді позичок (З ), загального обсягу виданих позичок за звітний період (Кр), загальним кредитооборотом (КО ) та залишками на кінець звітного періоду (Зкін) існує такий балансовий зв'язок:

Якщо взяти до уваги, що залишки позичок на початок періоду дорівнюють сумі звичайних залишків і залишків за простроченими кредитами, а загальний обсяг кредитообороту дорівнює сумі звичай-ного кредитообороту та кредитообороту за простроченими позичка-ми, то вихідну формулу можна записати у такому вигляді:

Якщо в результаті аналізу цієї залежності виявляється, що залиш-ки простроченої заборгованості на кінець періоду перевищують за-лишки простроченої заборгованості на початок періоду, тобто

доходимо попереднього висновку про негативну тенденцію збільшення обсягів простроченої заборгованості у звітному періоді порівняно з базисним. Для більш точного аналізу необхідно розра-хувати питому вагу простроченої заборгованості в загальному обсязі залишків заборгованості на певну дату та співвідношення темпів при-росту загальних залишків заборгованості й залишків за простроче-ною заборгованістю. Детальніше ці показники проаналізуємо в підрозд. 4.4.

Середній розмір однієї позички та середня тривалість користу-вання нею визначаються за допомогою середньої арифметичної зва-женої

2. Система відносних показників кредитної діяльності банку містить такі показники.*

Показники питомої ваги певної частини окремого показ-ника в його загальній масі.

1. Питома вага прострочених заборгованостей у загальній сумі заборгованості

визначає частку залишків простроченої заборгованості в загальній сумі залишків заборгованості за період. Велике значення має розра-хунок динаміки цього показника та його порівняння з динамікою кре- дитообороту.

характеризує співвідношення надходжень у рахунок погашення за-боргованості за простроченими кредитами відносно вчасно погаше-них кредитів, сума яких входить у загальний обсяг кредитообороту. Досить великі значення цього показника свідчать про те, що кредит-на діяльність банку несе додатковий підвищений ризик невчасного погашення кредитної заборгованості позичальниками. У прямий спосіб ці кошти можна віднести лише до збитків періоду, в якому вони були прострочені, але оскільки вони все ж таки були повернуті, отже, вони є елементом збитковості лише в частині втрачених можливостей, тобто того прибутку, який можна було б одержати за період простро-чення заборгованості, вклавши ці кошти знову.

У разі досягнення цим показником критичної межі банк несе до-датковий ризик концентрації та можливих великих збитків, коли по-

Доцільно також розрахувати показник середньої тривалості про-строчених позичок, який визначається як відношення добутку середніх залишків суми простроченої заборгованості та кількості днів у пері-оді до обсягу кредитообороту за простроченими позичками:

Він характеризує середній період часу прострочення позичок.

Обидва наведені показники дуже важливі для побудови платіжно-го графіка банку, тобто графіка надходження коштів на рахунки бан-ку за кредитними операціями. Склавши опорний варіант платіжного графіка, що базується на умовах кредитних договорів, у яких встанов-лено обсяги, терміни повернення позичок і режим їх погашення, його можна скоригувати на показники частки прострочених позичок і стро-ки їх повернення. Це дає можливість скласти реальний платіжний графік надходження коштів у банк, що є невід'ємним і важливим ас-пектом забезпечення його постійної платоспроможності.

2. Питома вага кредитообороту за простроченими позичками в загальному обсязі кредитообороту за період

3. Питома вага кредитів, наданих одному або певній групі клієнтів, визначається за формулою зичальник одержує позичку в розмірі понад 5—10% загального об-сягу кредитів, виданих за період. Зі збільшенням цього показника підвищується й ризик для банку, і з метою запобігання критичній си-туації постає потреба диверсифікувати кредитні ресурси.

Нехтування цією закономірністю може призвести до банкрутства банку. Відомі приклади, коли українські банки надавали трастовим компаніям кредити, що перевищували критичну межу, і крах цих ком-паній призвів до фатальних наслідків для самих банків. Факт здійснення таких операцій найчастіше є наслідком злочинної змови між позичальником і уповноваженим приймати рішення про надання позички органом банку. Ось чому так важливо стежити за величиною та динамікою цього показника.

4. Дещо схожий економіко-статистичний зміст має показник час-тки розміру окремої позички в загальному обсязі власного капі-талу банку, що розраховується за формулою

Як відомо, цей показник опосередковано є також індикатором ста-більності банку, адже коли позичка одному клієнту перевищує певний розмір частки власного капіталу банку, то це підвищує загальний рівень ризику банку, а отже, зменшує реальну вартість класифікова-них активів (скоригованих з урахуванням рівнів ризику по них).

Положенням Національного банку України "Про кредитування", що затверджене постановою Правління Національного банку Украї-ни від 28 вересня 1995 року № 246, щодо цього показника встанов-лено обмеження, про які йшлося раніше.

Такі обмеження необхідні для забезпечення пропорційності та ста-більності функціонування банківської системи в цілому й запобігання зловживанням, пов'язаним з наданням кредитів суб'єктам підприєм-ницької діяльності. Це стосується банківської системи в цілому, а не лише самих банків, тому що в разі банкрутства одного чи кількох банків відбуваються, як правило, незворотні процеси в усій банківській системі, що мають усі ознаки ефекту "вибухової хвилі".*

Показники оборотності позичок:

а) оборотність кредиту у днях;

б) швидкість кредитообороту;

в) тривалість періоду обороту кредитної маси.

Детальніше ці показники та методи їх аналізу розглянемо в підрозд. 4.5.

Література

1. Закон України "Про державну статистику". — К., 1992.

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність (зі змінами та до-повненнями)" // Банки і бізнес. — 1991. — №3.

3. Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Эко-номика, 1993.

4. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М.: