Повільно, але все ж набувають поширення кредити, пов'язані з вексельним обігом, лізинговим і факторинговими операціями банків тощо, хоча тривала платіжна криза в країні значно гальмує цей процес. А прийняття 25 жовтня 2001р. Верховною Радою України Земельного кодексу, який став основою для формування протягом 2001-2005 рр. нової системи земельного законодавства, створило сприятливі умови й для розвитку іпотечного кредиту в Україні. Із зростанням обсягів довгострокових вкладів населення в банки зростатимуть обсяги інвестиційних банківських кредитів.

У 2001-2002 рр. Національний банк України почав проводити більш ліберальну монетарну політику. Так, протягом 2001 р. облікова процентна ставка поступово була знижена з 29 до 12,5% річних, а з 4 квітня 2002 р.—до 10% річних. Норма мінімальних обов'язкових резервів комерційних банків знижена з 17% на початок 2001р. до 2-14% з 10 квітня 2002 р. Це значно сприяло розвитку кредитних відносин в Україні, деякою мірою приблизило їх до тих, що існують в економічно розвинутих країнах. НБУ більш узгоджено почав співпрацювати з урядом, що, безумовно, справлятиме позитивний вплив на розвиток економіки. Щоправда, комерційні банки, незважаючи на дії Національного банку України, продовжували у зазначений період надавати кредити під досить високі процентні ставки (25-30 і більше відсотків річних), що не відповідає інтересам вітчизняної економіки [31].

Загалом в Україні визріли умови для значного розвитку кредитних відносин банків з юридичними і фізичними особами й до виходу наших банків на світовий ринок кредитів і капіталів.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік розроблені на підставі аналізу сучасних тенденцій розвитку економіки та грошово- кредитної сфери України і прогнозу динаміки макроекономічних показників у наступному році. Відповідно до Закону України „Про Національний банк України" вони передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, які дають змогу за допомогою інструментів грошово- кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці як монетарної передумови економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

У 2003 р. економіка України розвивається динамічніше порівняно з минулим роком. За січень - серпень темпи приросту реального ВВП зросли до 5.3% порівняно з 4.2% за відповідний період 2002 р., промислового виробництва — відповідно до 14.6% з 6.1%, будівництва — до 24.8% з — 1.8% [4].

Стимулятором економічної активності в поточному році було подальше розширення зовнішнього попиту та збільшення позитивного сальдо рахунку поточних операцій, яке за перше півріччя зросло на 22.2% щодо відповідного періоду попереднього року.

Внутрішній попит розширився за рахунок приросту інвестицій в основний капітал та зростання кінцевого споживання, що забезпечувалося переважно збільшенням реальних наявних доходів населення.

На прискорення економічного зростання позитивно вплинула грошово-кредитна політика, реалізація якої зумовила збільшення кредитів в економіку, рівня монетизації, забезпечення стабільності валютного ринку та обмінного курсу при значному зростанні резервів Національного банку. Прийнято низку законів, відповідно до яких має поступово знижуватися податкове навантаження та розширюватися кредитування економіки. Завдяки цьому поліпшився фінансовий стан підприємств, збільшилися доходи бюджету. Реальна заробітна плата у січні - липні порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 15.3%.

Однак унаслідок дестабілізаційних явищ в окремих секторах продовольчого ринку та зменшення сільськогосподарського виробництва набула прискорення інфляція: за 8 місяців 2003 р. вона становила 2.7% порівняно з дефляцією 3-5% за відповідний період 2002 р. При тому, що фінансовий стан підприємств поліпшився, платіжна дисципліна лишається на низькому рівні, значною є кредиторська та дебіторська заборгованість, рівень внутрішніх та зовнішніх інвестицій — недостатній.

Проте, враховуючи наявні позитивні тенденції та стимулюючий вплив державної економічної політики, удругій половині 2003 р. слід очікувати збереження високих темпів розвитку економіки. За попередніми оцінками, у 2003 р. ВВП зросте на 5.5 - 6%, промислове виробництво на 9 - 11%, реальна заробітна плата — на13.3%.

При певному погіршенні торговельного балансу очікується поліпшення фінансового рахунку платіжного балансу. За прогнозами, загалом за рік темпи зростання експорту товарів та послуг становитимуть 111.8%, а імпорту — 115% при збереженні високого рівня позитивного торговельного сальдо — близько 1.4 млрд. доларів США. Очікується, що обсяг прямих іноземних інвестицій зросте на 1.05 млрд. доларів США (у 2002 р.—на 698 млн доларів США) при скороченні відпливу портфельних інвестицій. Цінова динаміка внутрішнього ринку визначатиметься переважно чинниками немонетарного характеру, спрямованими на подолання диспропорцій розвитку окремих ринків продовольства, наслідків зниження врожаю зернових, а також політикою держави щодо формування цін на енергоносії.

Грошово-кредитна політика у2003 р. здійснюється відповідно до розвитку загальної макроекономічної ситуації і спрямовується на забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти. Станом на 1 вересня 2003 р. монетарна база зросла на 24.1% — до 38.2 млрд грн, грошова маса — на 28.7% (до 83 млрд грн). Таке динамічне зростання монетарних агрегатів є адекватним сучасному розвитку економіки і спрямоване на підтримання економічного зростання і ремонетизації економіки. Національний банк забезпечує потреби суб'єктів господарювання у платіжних засобах, не провокуючи монетарного тиску на споживчі ціни та обмінний курс. Рівень монетизації у січні - серпні поточного року зріс із 24.9 до 29.9% [4].

Здійснювана грошово-кредитна політика враховує ряд чинників, зокрема:

— торішню дефляцію, яка спонукала до певного пожвавлення цінової динаміки як стимулу економічного розвитку;

— необхідність підтримки стабільності номінального обмінного курсу за умов позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, що зумовлює значне розширення грошової пропозиції на внутрішньому ринку. Обсяги інтервенцій на валютному ринку в січні - серпні 2003 р. стано- вили 2.2 млрд доларів США (торік — 1.4 млрд доларів США) і були головним чинником загального зростання грошової пропозиції;

— зрушення в структурі економічного зростання, які зумовлюють збільшення попиту на кредити і, відповідно, потреби в платіжних засобах;

— необхідність активної підтримки процесів економічного зростання через створення монетарних передумов для розширення можливостей кредитування реального сектора економіки, насамперед, довгострокового та інвестиційного. З цією метою вживалися заходи щодо розширення доступу банків до кредитних ресурсів, зокрема, з використанням механізму довгострокового рефінансування.

Попит на гроші задовольнявся як за рахунок зростання монетарної бази внаслідок проведення операцій на валютному ринку та збільшення рефінансування банків, так і через створення умов для мультиплікації грошей. Чиста безготівкова емісія з початку року становила 9.9 млрд грн (10.4 млрд грн — через валютний ринок, 0.2 млрд грн — через рефінансування, — 0.7 млрд грн — за рахунок операцій з державними цінними паперами).

Адекватність грошово-кредитної політики економічному розвитку зумовила позитивні зміни в структурі грошової маси. У січні - серпні 2003 р.[5]:

— строкові депозити зростали вищими темпами (44.5%), ніж готівка (17.6%) та депозити до запитання (28.1%);

— обсяги зростання коштів у національній валюті перевищували обсяги в іноземній валюті (які зросли відповідно на 9.1 та 4.8 млрд грн);

— частка готівки в структурі грошової маси зменшилася з 41 до 37.4%;

— депозити фізичних осіб зросли на 40.1 %, а їх частка у загальному обсязі ресурсів комерційних банків перевищила частку коштів суб'єктів господарської діяльності. У структурі депозитів громадян вищими темпами зростали строкові (44.7%), їх питома вага збільшилася з 73.8% на початку року до 76.2% у липні.

Поліпшення структури грошової маси та вжиття заходів щодо поліпшення умов для мультиплікативного розширення раніше випущених в обіг грошей сприяли зростанню випереджаючими темпами грошової маси порівняно зі змінами монетарної бази. Грошовий мультиплікатор збільшився з 2.09 на початку року до 2.17 станом на 1 вересня.

Динамічне зростання ресурсної бази банків поряд із поліпшенням строкової структури дало змогу банкам суттєво збільшити обсяги кредитування, особливо довгострокового. Загальний обсяг кредитних вкладень (без нарахованих відсотків) із початку року зріс на 31.8% (торік — 22.5%). Довгострокові кредити зростали вищими темпами (86.8%), ніж короткострокові (22.8%), їх частка у загальному обсязі кредитів збільшилася до 36% (торік — 22.3%), що відображає тенденцію до підвищення рівня довіри банків до підприємств реального сектора економіки. З початку року обсяг наданих кредитів фізичним особам збільшився на 93.5%.

Підвищення довіри до національної валюти зумовило зменшення ролі іноземної валюти як засобу розрахунку та накопичення в позабанківській сфері. За 8 місяців цього року перевищення пропозиції готівкової валюти над попитом на неї збільшилось у 4 рази порівняно із відповідним періодом минулого року.

Водночас, зросли депозити в іноземній валюті, яка раніше зберігалася поза банками і не включалася в обрахунок монетарних показників. У зазначеному періоді депозити фізичних осіб в іноземній валюті зросли на 41.2%, юридичних — на 36.7%.

Зберігається тенденція