Валютно-курсова політика Національного банку забезпечує стабільність валютного ринку та обмінного курсу гривні до основної кур- соутворювальної валюти — долара США. Протягом січня — серпня ревальвація становила 0.02%, а реальний ефективний обмінний курс за сім місяців поточного року, за попередніми оцінками, девальвував приблизно на 7%. Це свідчить про сприятливий вплив курсової політики на експорт і розвиток виробництва.

Міжнародні резерви Національного банку збільшилися за січень - серпень 2003 р. на 55% — до 6.9 млрд доларів США, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг упродовж більш ніж 3 місяців. Покриття резервами грошової бази перевищило 95%, що значно підвищує стабільність національної грошової одиниці.

Обсяги міжбанківського валютного ринку за вісім місяців 2003 р. зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 34.5%, а перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на готівковому валютному ринку становило майже 730 млн доларів США, тоді як за весь 2002 р. воно становило всього 185 млн доларів.

Здійснені певні кроки щодо лібералізації валютного ринку в напрямі розширення можливостей підприємств і населення з проведення валютних операцій, одночасно запроваджено комплекс заходів стосовно запобігання незаконному відпливу валютних коштів за кордон.

До кінця поточного року пріоритетами грошово-кредитної політики залишаються підтримка стабільності національної грошової одиниці та підвищення довіри до неї, збільшення монетизації економіки з одночасним контролем за впливом монетарного чинника на інфляційні процеси, сприяння економічному зростанню.

Враховуючи наявні позитивні тенденції щодо темпів економічного зростання, зменшення швидкості обігу грошей, зростання грошового мультиплікатора, поліпшення структури грошової маси очікується подальше зростання попиту на гроші. Основним каналом випуску грошей в обіг залишаться інтервенції на валютному ринку. У разі потреби використовуватимуться інші інструменти впливу на обсяги грошової маси, зокрема,через рефінансування, операції на відкритому ринку, процентну політику та нормативи обов'язкового резервування.

Розвиток економічної ситуації в 2004 р. згідно з прогнозними параметрами, покладеними в основу проекту Державного бюджету на 2004 р., характеризуватиметься зростанням реального ВВП на 4.8%, промисловості — на 6%, сільського господарства—на 9%, реальної заробітної плати — на 11.3%, інфляція становитиме 6.3% (грудень 2004 р. до грудня 2003 року) [32].

Позитивне сальдо торговельного балансу очікується в сумі 0.9 млрд доларів США, що менше ніж у 2003 р., унаслідок швидшого зростання імпорту товарів та послуг (8.4%) порівняно з експортом (6.1%), що характерно для інвестиційної моделі розвитку. Прогнозується, що прямі іноземні інвестиції збільшаться на 1.15 млрд доларів США.

Економічна політика уряду спрямовуватиметься на підтримку високих темпів зростання економіки шляхом реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку та стимулювання приватної ініціативи за допомогою зниження податкового тиску, реформування бюджетної системи, поглиблення інтеграції у світову економіку, здійснення заходів щодо зміцнення фінансів підприємства, подолання платіжної кризи, зростання доходів населення.

Уряд України передбачає також цільовий сценарій розвитку економіки, за яким зростання ВВП становитиме 8%, промислового виробництва — 9.5%, інфляція дорівнюватиме 5.8%. Під час реалізації цього сценарію необхідно враховувати, що на першому етапі податкової реформи протягом певного періоду можливе деяке зменшення податкових надходжень та зростання дефіциту бюджету. Це викличе потребу в додатковому фінансуванні зростаючого дефіциту державних фінансів банківською системою та перетікання кредитних ресурсів з економіки до бюджету.

Основною метою грошово-кредитної політики в 2004 р. є підтримка стабільності гривні як монетарної передумови поступового переходу від екстенсивного економічного зростання до розвитку на інноваційно-інвестиційній основі та досягнення довгострокових соціальних, структурних й інституційних цілей.

Для виконання цього завдання необхідне розгорнуте таргетування стабільності грошової одиниці, яке передбачає постійний моніторинг динаміки цін на товари та послуги, обмінного курсу та процентних ставок, їх співвідношення і в разі потреби — вплив на них засобами грошово- кредитної політики. Одночасно створюватимуться умови для поступового переходу до таргетування інфляції.

Реалізація грошово-кредитної політики ґрунтуватиметься на використанні та модернізації її діючих принципів і механізмів, спрямованих на підтримку стабільності внутрішніх цін, динаміки реального ефективного курсу гривні та темпів зростання пропозиції грошей в економіку в межах, що забезпечуватимуть виконання основної мети. Для досягнення зазначеного Національний банк здійснюватиме регулювання грошово-кредитної сфери через валютний, кредитний та фондовий ринки із застосуванням відповідно до ситуації усіх наявних монетарних механізмів та інструментів.

З огляду на можливість ризиків щодо стабільності національної валюти грошово-кредитна політика проводитиметься з урахуванням необхідності підвищення стійкості грошово-кредитної системи до можливих дестабілізуючих чинників.

З огляду на прогноз розвитку реального сектора економіки грошово- кредитна політика спрямовуватиметься на утримання інфляції на рівні 5.8-6.3% (грудень до грудня). Для оцінки ситуації на грошово-кредитному ринку використовуватимуться й інші цінові індекси, зокрема, індекс цін виробників промислової продукції, а також індекс — дефлятор ВВП.

З метою досягнення інфляційного орієнтира підтримуватиметься така динаміка монетарних агрегатів, яка, з одного боку, задовольняла б попит економіки на гроші, а з іншого — не створювала загрози для динаміки споживчих цін. Цьому відповідатиме зростання протягом року монетарної бази на 26-32%, грошової маси на 32-39%.

Для задоволення попиту на гроші створюватимуться умови для зростання грошового мультиплікатора через поліпшення структури грошової маси та вдосконалення механізму дії трансмісійного механізму шляхом:—

зміцнення довіри до банківської системи через посилення її надійності та прозорості, підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання, подальшу капіталізацію банків, посилення контролю за сумнівними операціями банків у контексті боротьби з відмиванням брудних грошей, удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб;

— розширення сфери застосування безготівкових розрахунків через подальший розвиток Національної системи масових електронних платежів, посилення контролю за рухом значних сум готівки через банківську систему;

— сприяння банкам у розширенні напрямів та спектра активно-пасивних операцій шляхом розвитку іпотечного, консорціумного кредитування, а також розширення спектра кредитних продуктів для фізичних осіб, ринку банківських металів.

Очікується також збереження тенденції до уповільнення швидкості обігу грошей.

У разі виникнення потреби вилучення з обігу відповідного обсягу грошової маси Національний банк застосовуватиме монетарні інструменти стерилізації надлишкової ліквідності залежно від ситуації на грошово- кредитному ринку, а саме: депозитні сертифікати Національного банку, операції зворотного РЕПО, операції на відкритому ринку з ПОВДП зі свого портфеля[24].

Стратегічним орієнтиром валютно-курсової політики виступатиме динаміка реального ефективного обмінного курсу, оцінка якого дає змогу вживати заходи, спрямовані на забезпечення ефективності українського експорту, нарощування міжнародних валютних резервів, створення макроекономічних умов фінансової стабільності. Така політика передбачає поступову девальвацію гривні та нівелювання значних коливань на валютному ринку. Середньорічне значення обмінного курсу гривні до долара США очікується на рівні 5.39-5.42 грн. за долар США.

За умов дотримання прогнозних макропоказників та згідно з прогнозом платіжного балансу України міжнародні резерви Національного банку збільшаться до кінця 2004 р. до обсягу, який забезпечить фінансування імпорту товарів та послуг протягом 3.7 місяця.

Валютно-курсова політика враховуватиме сумарну дію таких важливих чинників, як курсові та цінові зміни в країнах — найбільших торговельних партнерах, коливання сальдо платіжного балансу, динаміку внутрішніх цін в Україні.

Триватиме поступова лібералізація системи валютного регулювання з метою подальшого розвитку та упорядкування валютного ринку, створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності, розширення можливостей роботи на валютному ринку як комерційних банків, так і їх клієнтів. Водночас, планується зберегти ті елементи системи, які довели свою життєздатність і позитивний вплив на розвиток грошово- кредитного ринку і забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Процентна політика спрямовуватиметься на подальше зниження рівня процентних ставок банків із метою підвищення їх доступності для більшої кількості суб'єктів господарювання. Вплив на процентні ставки здійснюватиметься через встановлення облікової ставки та впровадження комплексу заходів щодо зниження ризиковості кредитної діяльності, зокрема, завдяки відповідним змінам у законодавстві, що регулює відносини кредитора та позичальника.

Вживатимуться заходи стосовно приведення у відповідну залежність депозитних та кредитних ставок у банківській системі. З метою поліпшення умов для залучення інвестицій і зниження рівня доларизації впроваджуватимуться заходи, спрямовані на зростання привабливості вкладень в активи, номіновані в національній валюті, порівняно з активами, вираженими в іноземній валюті. Забезпечуватиметься дотримання позитивного рівня облікової ставки щодо рівня інфляції.

Через використання механізму рефінансування, операції на відкритому ринку з державними цінними паперами, а також регулювання нормативів обов'язкового резервування підтримуватиметься ліквідність банківської системи на рівні, достатньому для нормального функціонування банківської системи та ефективного здійснення банками активних і пасивних операцій.

Особлива увага звертатиметься на стимулювання інвестиційного спрямування діяльності банків. Для цього здійснюватимуться заходи щодо поліпшення ресурсної бази банків шляхом стимулювання залучення депозитних вкладів фізичних та юридичних осіб на довготерміновій основі. Крім того, для зменшення ризиків втрати ліквідності Національний банк надаватиме можливість банкам у будь-який час звернутися до нього як до кредитора останньої інстанції за підтримкою ліквідності. Аби уникнути погіршення кредитного портфеля банків, НБУ посилюватиме банківський нагляд, зокрема в частині моніторингу ризиків, які банки беруть на себе під час здійснення активних операцій.

У фондовому сегменті грошово-кредитна політика спрямовуватиметься