У такому випадку зобов'язання будуть приведені у відповідність з активами (що ілюструє результат теореми Самуельсона про імунітет).

Модифікована дюрація обчислюється за формулою:

Курсова зміна ціни фінансового інструмента (у відсотках) приблизно дорівнює добутку AD на зміну доходності (ставки дисконтування).

Застосування AD - показника вимагає певної обережності, тому що він перебільшує розмах падіння цін при великому зростанні процентних ставок і занижує масштаби зростання цін при їхньому значному падінні — так звана властивість опуклості (convexty), обумовлена другою похідною. Ефект цей істотно нелінійний. Труднощі також виникають при розрахунках AD для облігацій із правом дострокового викупу емітентом.

Відсотковий ризик комерційного банку, VARn, може бути визначений за такою формулою:

де А — чутливі активи банку, L — чутливі пасиви банку, DA — середньозважена модифікована дюрація активів банку, Dn — середньозважена модифікована дюрація пасивів банку, VARe — максимально можлива зміна відсоткової (дисконтної) ставки за певний період.

Одним з основних методів зменшення відсоткового ризику комерційного банку є похідні інструменти. Кожний із них використовується з метою зниження специфічним чином відсоткового ризику, зафіксувавши відсоткову ставку по запозиченнях або вкладеннях, а також для регулювання співвідношення запозичень та вкладень по фіксованій та плаваючій відсоткових ставках у портфелі комерційного банку. Крім того, відсотковий ризик комерційного банку можна зменшувати за допомогою такого методу, як страхування, що передбачає повну передачу відповідного ризику страховим компаніям.

Інвестиційний ризик комерційного банку—це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості знецінення цінних паперів, придбаних банком.

Для оцінки ступеня ризиковості інвестиційного портфеля комерційного банку (сукупності всіх придбаних банком цінних паперів) може бути використане середньоквадратичне відхилення, яке обчислюється за формулою:

де: С — загальна величина інвестиційного портфеля банку;

VAR — максимально можлива із заданою надійністю зміна курсу і(/)-того цінного паперу (у відсотках);

X. ,— частка (питома вага) і-того (/-того) цінного папера у загальній сумі інвестиційного портфеля;

р .. — коефіцієнт кореляції між змінами курсів і-того та/-того цінних паперів.

Основним методом зниження ризиковості інвестиційного портфеля комерційного банку є диверсифікація вкладень, тобто розподіл коштів між різними видами цінних паперів (акціями, облігаціями) різних емітентів із різними строками погашення.

Ризик ліквідності комерційного банку — це міра(ступінь) невизначеності щодо здатності банку забезпечити своєчасне виконання зобов'язань перед клієнтами шляхом перетворення активів у грошові кошти.

Цей ризик є похідним від ризиків щодо активних та пасивних операцій комерційного банку.

Основним методом зниження ризику ліквідності комерційного банку є збалансування активів і пасивів банку. Характер активних статей комерційного банку, їх строковість мають відповідати характеру і стро- ковості пасивних статей.

Ризик капітальної стійкості комерційного банку—це міра (ступінь) невизначеності стосовно того, що втрати перевищать резерви на їх покриття. Цей ризик є похідним від ризиків щодо активних операцій комерційного банку.

Ризик неплатоспроможності (банкрутства) комерційного банку—це міра (ступінь) невизначеності стосовно того, що банк виявиться неспроможним відповідати за своїми зобов'язаннями. Іншими словами, це ризик того, що банк виявиться одночасно неліквідним, збитковим і з від'ємним капіталом. Ризик неплатоспроможності (банкрутства) комерційного банку є похідним від усіх розглянутих фінансових ризиків.

Функціональні ризики

Стратегічний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості неправильного формування цілей організації, неправильного ресурсного забезпечення їх реалізації і неправильного підходу до управління ризиком у банківській діяльності загалом.

Технологічний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат через витрати на усунення поломок у роботі банківського обладнання.

Операційний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення втрат через шахрайство або неуважність службовців банку.

Ризик неефективності комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості невідповідності між витратами банку (накладними) на здійснення своїх операцій та їх доходністю.

Ризик впровадження банком нових продуктів і технологій — це міра (ступінь) невизначеності щодо досягнення запланованої окупності нових банківських продуктів, послуг, операцій, підрозділів або технологій.

Функціональні ризики комерційного банку складніше ідентифікувати і оцінити в порівнянні з фінансовими ризиками. Для їх оцінки використовуються переважно експертні методи.

Що стосується методів зниження функціональних ризиків комерційного банку, то основним серед них є розвиток внутрішнього аудиту, вдосконалення документообігу, розробка внутрішніх методик і техніко- економічного обґрунтування окремих операцій, а також продумане ресурсне (фінансове, матеріально-технічне, кадрове) забезпечення своїх операцій.

Інші зовнішні ризики комерційного банку

До даної групи відносяться ті не фінансові ризики, які, на відміну від функціональних, є зовнішніми по відношенню до банку.

Репутаційний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості втрати банком довіри до себе з боку клієнтів внаслідок виникнення випадків невиконання банком своїх зобов'язань, поширення пліток про участь банку в різноманітних аферах тощо. Значення цього ризику не варто применшувати, адже, як свідчить практика банківської діяльності, його наслідки можуть бути навіть важчими за фінансові ризики.

Політичний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо того, що політична ситуація в державі негативно вплине на діяльність комерційного банку. Цей ризик пов'язаний з внутрішньополітичними розбірками, до яких може виявитись причетним колишнє або нинішнє керівництво банку.

Соціально-економічний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості погіршення економічної ситуації в державі, падіння життєвого рівня населення, що може негативно відобразитись на діяльності банку.

Форс-мажорний ризик комерційного банку — це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості виникнення стихійних лих, катастроф, які можуть призвести до фінансових втрат комерційного банку.

Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.

2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С.11.

3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положення про кредитування. — К.: Банк "Україна", 1998.

4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. - №9. - С. 54.

5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384с.

6. Банковское дело/Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464с.

7. Банковское дело/Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576с.

8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344с.

9. Болгарін І. Обов'язкові резервні вимоги до банків // Вісник НБУ. — 2000. - №10. — С.10.

10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. — 243с.

11. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финасы. Право. — 1999. - №10. — С. 8.

12. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. - №1. — С. 13.

13. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. - №9. — С. 61.

14. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344с.

15. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. - №8. — С. 15.

16. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. - №2. — С. 56.

17. Гроші та кредит: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76с.