коли зовнішня і внутрішня ситуації, здатні різко змінюватися. Така технологія дозволяє здійснювати оперативне коригування планів на підставі аналізу результатів виконання бюджету на попередніх етапах планування. Найбільша увага тут приділяється плануванню бюджету з урахуванням поведінки ринку.
Як бачимо, існує значна кількість різноманітних методологічних підходів до процедури фінансового планування і бюджетування в комерційному банку. Тому надзвичайно важливе значення має вибір правильної моделі побудови і виконання фінансових планів, яка має висвітлювати такі питання:
• порядок формування, узгодження та підготовки до затвердження фінансового плану;
• порядок затвердження і виконання фінансового плану;
• порядок коригування і внесення змін до бюджету та інших складових фінансового плану;
• аналіз результатів роботи і контроль за виконанням фінансових планів.
Формування, узгодження і підготовка комплексного фінансового плану до затвердження керівництвом банку проходить у кілька етапів.
Перший передбачає формування керівництвом основних напрямів політики банку, пріоритетів та програм і доведення їх до підрозділів та осіб, які відповідають за підготовку фінансових планів. Оскільки фінансовий план є невід'ємною частиною стратегічного і тактичного плану й відображає певні етапи досягнення стратегічних цілей, насамперед. Слід поінформувати всі зацікавлені сторони про політику банку на бюджетний період. Тому першим етапом фінансового планування є доведення вищим керівництвом політики банку до керівників підрозділів та інших осіб, що беруть особисту участь у підготовці фінансових планів.
Другий етап являє собою збір, оцінку і консолідацію інформації, підготовку й узгодження вихідних даних (кошторисів і планів робіт) на рівні всіх підрозділів банку:
• визначення планових обсягів і планової прибутковості з усіх видів операцій;
• визначення планових лімітів видатків на утримання банку;
• визначення планових норм і витрат капіталу банку;
• обґрунтування впровадження нових програм і проектів;
• формування планів руху капіталу;
• визначення дохідної частини бюджету (мінімальної і достатньої маржі);
• розрахунок податкових платежів і обов'язкових відрахувань.
Третій етап — попереднє формування фінансового плану: підготовка фінансової моделі і плану банківських операцій; формування консолідованого бюджету банку і бюджетів підрозділів;попередній розрахунок прогнозних показників.
Четвертий — документування, або перенесення фінансового плану на папір шляхом формування фінансової моделі, планів руху капіталу, планів банківських операцій, планів нових програм і проектів, бюджетів, прогнозних показників, а також складання пояснювальних записок до них. У випадку виникнення розбіжностей між підрозділами, підготовку даних для узгодження з правлінням здійснюють у кількох варіантах.
П'ятий — обговорення фінансової моделі бюджету з вищим керівництвом. Огляд і оцінка фінансового плану, переговори і координація планів із керівництвом, вироблення загальної думки, узагальнення та аналіз результатів обговорення.
І, нарешті, завершальним етапом є безпосередня підготовка одного або кількох варіантів фінансового плану до затвердження керівництвом банку.
Керівництво банку розглядає запропоновані варіанти фінансових планів, вибирає оптимальний і затверджує його. При цьому враховується інтерактивність і гнучкість плану, що дає змогу швидко і з мінімальними затратами переглядати окремі рішення й показники при зміні умов роботи банку. Після цього затверджені фінансові плани і бюджети доводяться до всіх підрозділів банку, стаючи для останніх керівними орієнтирами.
Для ефективного виконання фінансового плану всі підрозділи банку зобов'язані дотримуватися у своїй роботі затверджених фінансових показників. По завершенні звітного періоду (місяця, кварталу, року) планово-аналітична служба готує звіт про виконання фінансового плану, зокрема із поділом за підрозділами. Пакет документів у вигляді звіту про виконання фінансового плану банку з висновками і пропозиціями передається на розряд керівництву банку.
За результатами аналізу фактичного виконання планових показників керівництво приймає рішення щодо подальшої діяльності і в разі потреби — про коригування фінансових показників на майбутній період з метою їх оптимізації в мінливих умовах роботи банку.
Література
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 р. № 2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип.1. - С. 3.
2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С.11.
3. Положення про кредитування. Затверджено постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами і доповненнями) // Положення про кредитування. — К.: Банк "Україна", 1998.
4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. №279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2000. - №9. - С. 54.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384с.
6. Банковское дело/Под ред. В.И. Колосникова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464с.
7. Банковское дело/Под ред. О.И. Лаврушина. — М.: Банки и биржи: Научно-консультационный центр, 1998. — 576с.
8. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. — М.: Логос, 1998. — 344с.
9. Болгарін І. Обов'язкові резервні вимоги до банків // Вісник НБУ. — 2000. - №10. — С.10.
10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. — 243с.
11. Верхоглядова Н. Оценка и подходы к управлению банковскими рисками // Экономика. Финасы. Право. — 1999. - №10. — С. 8.
12. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. — 2000. - №1. — С. 13.
13. Волошин І. Розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ. — 1999. - №9. — С. 61.
14. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344с.
15. Гласюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу // Вісник НБУ. — 2000. - №8. — С. 15.
16. Голуб В. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ. — 2000. - №2. — С. 56.
17. Гроші та кредит: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / За ред. М.І. Мируна. — К.: КНЕУ, 1999. — 76с.