Характеристика міжбанківських розрахунків

З метою забезпечення розрахунків для клієнтів банківських установ використовують внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи. Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем — ВПС) мають встановлювати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принцип виконання документів на переказ, відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, порядок захисту інформації тощо.

Правила відповідної платіжної системи, а також договори, що укладаються між учасниками цієї платіжної системи (крім ВПС), повинні передбачати порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань.

Банк визначає умови та порядок функціонування власної внутріш- ньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Правила внутрішньодержавної платіжної системи мають бути узгоджені платіжною організацією цієї внутрішньодержавної платіжної системи з Національним банком України.

При проведенні переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожний документ на переказ окремо.

Для формування та обробки документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, документів на переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також окремі банки мають право використовувати спеціальні платіжні засоби, ідентифікатори держателя спеціального платіжного засобу, програмно-технічні засоби, системи захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку.

Порядок використання платіжними системами, а також окремими банками перелічених засобів визначається правилами цих систем та відповідними договорами, з врахуванням вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіж-них систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації в НБУ та отримання відповідного дозволу, порядок реєстрації та отримання якого визначається НБУ.

Система електронних платежів НБУ (СЕП НБУ) — це державна система міжбанківських розрахунків. Порядок її функціонування, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання визначаються НБУ.

Національний банк регламентує та забезпечує функціонування СЕП, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Передумовою здійснення міжбанківських розрахунків є кореспондентські відносини, які можуть установлюватися між банками та НБУ або безпосередньо між банками.

Кореспондентські відносини представляють собою договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями. Основою таких відносин є відкриття кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок відкривається банку для обліку коштів і проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.

Кореспондентські рахунки (коррахунки) відкриваються двох видів ЛОРО (НОСТРО) і технічні рахунки. ЛОРО — це коррахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та здійснює операції списання (зарахування) коштів згідно з чинним законодавством і укладеним договором. У банку-корес- понденті цей рахунок є коррахунком НОСТРО.

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кор- рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП або ЦРП1. Технічний рахунок банківської установи в СЕП — інформація в електронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ- 2, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових документів банківської установи та фактично відображає стан коррахунка цієї установи на певний час.

Коррахунок банку (його філії) відкривається на підставі укладеного договору за умови надання правильно оформлених таких документів:

а) заява про відкриття коррахунка встановленого зразка;

б) копія належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально;

в) копія документа, що засвідчена нотаріально, яка підтверджує взяття банку на податковий облік;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

ґ) нотаріально засвідчену копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ;

д) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

е) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування, засвідчену нотаріально або органом, що його видав.

Оформлення відкриття коррахунка філії банку має свої особливості. Так, керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління НБУ за місцезнаходженням філії вищезазначені документи та додатково:

а) копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально, замість Статуту;

б) засвідчену нотаріально копію належним чином оформленого дозволу, наданого банком філії на здійснення банківських операцій;

в) клопотання банку за підписом керівника про відкриття кореспондентського рахунка філії із зазначенням інформації, що стосується банку.

Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунка із зазначенням його номера та дати відкриття.

Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

Датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку-кореспондента є дата отримання банком документально підтвердженого повідомлення органу ДПА про взяття рахунка на облік.

При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунка ЛОРО за розрахунковими документами бан- ку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з коррахунка. Якщо у визначений договором термін банк-корес- пондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

Зупинення відповідно до законів України уповноваженими державними органами власних видаткових операцій банку за кореспондентським рахунком ЛОРО виконується безпосередньо банком, що відкрив та веде рахунок банку-кореспондента, засобами системи автоматизації банку.

За необхідності переоформлення коррахунка з певних об'єктивних причин (реорганізація, зміна назви, форми власності) банком подаються такі самі документи, що й при його відкритті. При цьому номер коррахунка та код банку залишаються без змін. У разі внесення до статуту банку змін і доповнень власником рахунка подаються копії документів, засвідчені в установленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.

Підставою для закриття коррахунка банку є заява його власника або уповноваженого органу, при цьому залишок коштів за таким рахунком попередньо має бути переказаний на рахунок, визначений відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Територіальне управління НБУ протягом трьох робочих днів з дня закриття рахунка банку зобов'язане надіслати засобами системи електронної пошти (ЕП1) з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття коррахунка на адресу відповідного органу державної податкової адміністрації.

Слідуючою умовою для здійснення міжбанківських розрахунків є формування інформаційно-обчислювальної мережі НБУ з відповідним довідником банківських установ України. Призначення останнього полягає у використанні при роботі всіх програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані НБУ.

Для включення банку до довідника банківських установ територіальне управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засобами системи ЕП на адресу НБУ таку інформацію:

• повну та скорочену назву, зазначені у статуті банку;

• повну поштову адресу;

• назву та код району міста;

• прізвища та телефони керівників;

• номер факсу;

• дату та номер реєстрації;

• ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

• форму власності;

• номер коррахунка (за умови його відкриття).

На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається електронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися банк.

Національний банк розповсюджує через електронну пошту довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територіальних управлінь НБУ, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ тощо.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через: СЕП за корра- хунками банків (філій) у територіальних управліннях НБУ або банках-ко- респондентах за коррахунками ЛОРО (НОСТРО).

Учасниками СЕП є територіальні управління Національного банку, комерційні банки, які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.

Для роботи в СЕП банк укладає з НБУ договори на інформаційно-розрахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

НБУ відповідно до умов договорів забезпечує банки необхідними програмно-технічні комплексами СЕП, програмними засобами електронного зв'язку, апаратно-програмними засобами захисту інформації.

Необхідною умовою включення банку до довідника банків-учас- ників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи, наприклад,