Недоліком оцінки активів за собівартістю є зміна цієї вартості з плином часу. Якщо підприємством нагромаджено значні запаси оборотних активів, то з часом їх вартість знижується через псування, зниження ціни, застаріння, неможливість використання на виробництві. Навіть в умовах незмінності цін відбувається їх моральне старіння та фізичне зношення (необоротних активів).

Оцінка на дату передачі (обміну) активів

Враховуючи зміну вартості активів з плином часу, втрату споживної вартості (корисності), фізичне та моральне старіння, здійснюють їх оцінку на дату балансу (на дату складання фінансової звітності). Оцінка на дату балансу є наближеною до ринкової вартості активів, тобто до вартості їх можливого продажу. Часто вона не включає витрат на продаж.

При оцінці оборотних активів на дату балансу використовують правило нижчої оцінки. Його зміст полягає в тому, що активи оцінюють за нижчою з можливих вартостей — історичною (вартістю придбання) або чистою вартістю реалізації.

Зменшення вартості активів у зв'язку із падінням цін призводить до зменшення прибутків. При визначенні чистої вартості реалізації всі можливі втрати беруться до уваги, але визнання можливих прибутків відкладається до моменту реалізації. Правило нижчої оцінки оборотних активів випливає з принципу обачності або консерватизму, за яким слід запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат, завищенню оцінки активів та доходів.

Використання правила нижчої оцінки здійснюється лише за умови втрати активами первісної (історичної) вартості. Якщо на дату балансу очікувана ціна використання (реалізації) активів знижується, вони оцінюються таким чином :

— запаси — за чистою вартістю реалізації;

— дебіторська заборгованість — за чистою реалізаційною вартістю;

— поточні фінансові інвестиції — за ринковою вартістю або собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

Чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Наприклад, фактична (історична) собівартість запасів на дату балансу складає 18 000 грн. Можлива вартість їх реалізації (використання) складає 15 000 грн., витрати на реалізацію (комісійні посередникам) — 250 грн. Чиста теперішня вартість запасів, за якою вони повинні відображатись на балансі, буде дорівнювати 14 750 грн.(15000 — 250).

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — це сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів (тобто суми заборгованості, за якою існує сумнів у її погашенні).

Наприклад, за даними бухгалтерського обліку вартість дебіторської заборгованості підприємства за відвантаженою покупцям продукцією складає 23 640 грн. У складі дебіторської заборгованості є рахунки, що не оплачуються: покупцем А — протягом 90 днів з дати виставлення на суму 2 800 грн., покупцем В — протягом 136 днів з дати виставлення на суму 6 300 грн. Підприємство сумнівається у сплаті цими покупцями грошей за отриману продукцію через їх незадовільний фінансовий стан. Суми заборгованості за покупцями, у яких існує сумнів у погашенні заборгованості, слід віднести за рахунок резерву сумнівних боргів.* Отже, чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари роботи і послуги зменшиться на 9 100 грн. і складе 14 540 грн.(23640-2800-6300).

Оцінка поточних фінансових інвестицій на дату балансу здійснюється за справедливою (ринковою) вартістю. Їх балансова вартість здійснюється залежно від цін фінансового ринку, на якому вони обертаються. Фінансові інвестиції, за якими неможливо визначити справедливу вартість, відображаються на дату балансу за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Необоротні активи відображаються за балансом за переоціненою вартістю.

Переоцінена вартість необоротних активів — їх вартість після переоцінки. Переоцінка необоротних активів можлива при будь-якому відхиленні їх залишкової вартості від справедливої (при її збільшенні чи зменшенні) і здійснюється за умов, визначених окремими П(С)БО.

Переоцінка основних засобів здійснюється за умови, якщо їх вартість за балансом більш ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінка нематеріальних активів здійснюється за умови існування активного ринку даних видів нематеріальних активів (наявність доступної інформації про ринкові ціни, зацікавленість покупців і продавців).

Оцінка з урахуванням зміни вартості грошей у часі

Із плином часу вартість грошей змінюється. Найдорожчими є ті гроші, які підприємство має сьогодні. Якщо воно очікує отримати їх за певний період часу, то їх теперішня вартість буде нижчою. Причиною цьому є, по-перше, можливість інвестувати вільні грошові кошти вже сьогодні для того, щоб отримати додаткові прибутки; по-друге, — існує ризик неповернення грошей, а тому, чим більший період очікування, тим вищим буде ризик; по-третє — за період очікування можливе зростання цін на активи, необхідні підприємству для здійснення діяльності.

В умовах, коли надходження (вибуття) грошових коштів очікуються через певні проміжки часу (більше 1 року) і за умови, що поточна оцінка цих надходжень (платежів) є нижчою, ніж реальна сума до отримання (до сплати) активи або зобов'язання підприємства оцінюються за теперішньою вартістю. Чим довший період очікування, тим меншою буде їх поточна оцінка.

Отже, розрахунок теперішньої вартості передбачає дисконтування, яке враховує зниження купівельної вартості грошей та ризик їх неотримання (несплати).

Теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість майбутніх грошових надходжень визначається за формулою :

ТВ — теперішня вартість майбутніх грошових надходжень,

грн.;

МВ — майбутня вартість грошових надходжень, грн.; r- відсоткова ставка, грн.; n — кількість періодів.

Наприклад, підприємство приймає рішення про інвестування коштів з метою отримання через 2 роки 2000 грн. Потрібно визначити суму, яку слід інвестувати, враховуючи, що ставка за відсотками складає 30% річних.

Теперішню вартість майбутніх грошових надходжень, тобто суму, яку потрібно вкласти сьогодні, щоб через 2 роки отримати 2000 грн., визначаємо за формулою:

2

ТВ= 2000 : (1+0,3) = 2000:1,69= 1183,43 (грн.) Отже, підприємству необхідно вкласти в інвестиції

1183,43 грн., щоб при існуючій ставці за відсотками отримати через 2 роки 2000 грн.

Дисконтування грошових потоків здійснюють за умови, якщо надходження коштів за активи не буде здійснюватися в найближчі періоди часу. Наприклад, виплати за активи, придбані на умовах фінансової оренди або надходження платежів за інвестиціями у довгострокові облігації. При розрахунку теперішньої вартості користуються спеціальними таблицями.

Дисконтування здійснюють лише для довгострокових зобов'язань, за якими нараховуються відсотки. Однак концепція дисконтування грошових потоків не може бути використана для оцінки усіх активів підприємства через такі причини:

— неможливість точного визначення імовірних ставок дисконту;

— особливість оцінки даного активу на підприємстві, неможливість визнання впливу від його використання на фінансовий стан підприємства.

Оцінка за ліквідаційною вартістю

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Визначення ліквідаційної вартості здійснюється для необоротних активів (найчастіше для основних засобів) за умови дотримання принципу безперервності діяльності підприємства, тобто якщо не існує передумови припинення його діяльності.

За умови, коли підприємство за рішенням власників або з інших причин приймає рішення про ліквідацію, П(С)БО не можуть бути основою для ведення бухгалтерського обліку та для оцінки усіх активів підприємства. У такому випадку всі активи, включаючи і оборотні, оцінюються ліквідаційною комісією за вартістю "швидкої"(примусової) реалізації за винятком витрат на їх ліквідацію. Вартість продажу активів у даному випадку є нижчою від вартості реалізації за звичайних умов.