Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Облік витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту

Облік витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту

План

1. Особливості обліку використання шин

2. і акумуляторів

3. Особливості обліку вогнегасників

4. і автомобільної аптечки

5. Особливості обліку податку з власників транспортних засобів

6. Особливості порядку нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища

Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про затвердження положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту система технічного обслуговування і ремонту автотранспорту на підприємствах, які використовують автотранспорт у ви-

робничих цілях, у тому числі для надання транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних елементів (рис. 3.1).

Економічний зміст терміна "ремонт" та облік витрат на ремонт визначають відповідно до П(С)БО-7. Під час здійснення технічного обслуговування і ремонту підприємство може нести певні витрати, пов'язані з оплатою праці, використанням запасних частин, оплатою послуг сторонніх організацій тощо. У бухгалтерському обліку згідно з п. 15 П(С)БО-7 витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів (у тому числі автотранспортних), включаються до витрат діяльності в повному обсязі. Витрати, пов'язані зі збільшенням майбутніх економічних вигод, початково-очікуваних від використання транспорту, включаються до складу первісної вартості конкретного автомобіля. Необхідно врахувати, що коли під час капітального ремонту замінюється будь-який базовий агрегат автомобіля і при цьому поліпшуються його технічні показники порівняно з цими ж параметрами до заміни (наприклад, автомобіль буде менше використовувати бензину), то в бухгалтерському обліку витрати, пов'язані з такою заміною, повинні збільшити первісну вартість автомобіля. Водночас слід пам'ятати про вимоги податкового обліку: до складу валових витрат можуть включатися витрати звітного періоду, пов'язані з ремонтом та іншими видами удосконалення автомобіля, у сумі, що не перевищує 5 % балансової вартості всіх основних засобів підприємства, визначеній станом на початок звітного року. Сума витрат, понесених у зазначених цілях, яка перевищує 5 %, збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, оскільки автотранспортні засоби належать саме до цієї групи основних засобів.

Коли вартість ремонту не перевищує 5 %, то з метою уникнення подвійного віднесення вартості запасних частин до складу валових витрат запасні частини беруть участь при розрахунку приросту (зменшенні) балансової вартості запасів. Коли ж сума ремонту перевищує 5 %, вартість використаних при ремонті запасних частин повинна виключатися із залишків запасів на початок звітного періоду (лист ДПАУ від 17.11.98 № 13445/10/15117).

Але такий облік запасних частин є досить трудомістким і може стати причиною серйозних помилок, оскільки при проведенні конкретного ремонту, наприклад на початку року, практично неможливо передбачити загальну суму ремонту, який буде здійснено у звітному році. У цьому випадку більш доцільним є не включати вартість запасних частин до складу валових витрат при їх придбанні і, відповідно, не враховувати вартість таких запчастин згідно з п. 5.9 Закону України "Про прибуток" до фактичного їх використання для проведення ремонтних робіт.

Вартість використаних при ремонті запасних частин відображається у складі валових витрат або шляхом амортизації суми перевищення вартості ремонту більше 5 %, або шляхом прямого включення при віднесенні 5 % вартості ремонту до витрат звітного періоду. При цьому сума ПДВ, сплачена постачальникові у зв'язку з придбанням запасних частин, повинна бути віднесена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді (тобто у звітному періоді придбання таких запасних частин).

Приклад. У І кварталі 2004 р. підприємство виконало поточний ремонт власного легкового автомобіля (табл. 3.7). При цьому використовувалися послуги станції технічного обслуговування, вартість яких становить 1500 грн, крім того, ПДВ 20 % — 300 грн. Також у процесі ремонтних робіт були використані за-

пасні частини, що значилися на балансі підприємства — обліковою вартістю в сумі 300 грн.

Крім легкового, в господарській діяльності підприємства використовується також і вантажний автомобіль.

Балансова вартість усіх основних засобів підприємства (за даними не бухгалтерського, а податкового обліку) на початок звітного року становила 211 грн (5 % від вказаної балансової вартості становить 10,55 грн).

Особливості обліку використання шин і акумуляторів

Особливої уваги потребують витрати, пов'язані з експлуатацією шин та акумуляторів. Згідно з наказом 102 операції щодо заміни шин і акумуляторів не належать до удосконалення транспортних засобів. Проте вказані операції не включаються до складу робіт з технічного обслуговування.

Згідно з листом ДПАУ від 27.01.99 № 1258/7/15/1117 витрати, пов'язані з використанням акумуляторних батарей і шин, у податковому обліку враховують у складі валових витрат як запаси. Але вказаним листом установлено виняток для легкових автомобілів. Така вимога суперечить змісту пп. 5.4.10 Закону України "Про прибуток", в якому не згадується про шини й акумулятори для легкових автомобілів, зокрема і про запасні частини загалом.

При придбанні автомобіля з шинами й акумулятором їх вартість включається до первісної вартості автомобіля. Шини й акумулятори, придбані для заміни у процесі експлуатації, враховуються як матеріали підприємства.

З метою дотримання вимог Норм експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 № 420, згідно з якими основним критерієм визначення норм списання шин є кілометраж їх пробігу, облік шин на підприємстві доцільно вести з використанням Картки обліку автомобільної шини. Зазначена Картка повинна містити таку інформацію:

• найменування підприємства-виробника шини;

• технічні характеристики шини;

• марку і модель автомобіля, на якому шина використовується;

• дату монтажу і демонтажу шини;

• пробіг шини в тис. км (з точністю до 0,1 тис. км) з початку

експлуатації;

• технічний стан шини під час установки;

• причини зняття шини з експлуатації тощо.

Картку обліку шини доцільно оформляти на кожну шину, що надійшла.

Усі заміни шини необхідно фіксувати в Картках обліку шини. Після нормативного пробігу шина може бути списана.

Стосовно акумуляторів слід зауважити, що згідно з Правилами нагляду та підтримання в робочому стані стартерних свинцево- кислотних акумуляторних батарей від 08.12.97 № 417 основним критерієм їх списання є гарантійний термін експлуатації. Таким чином, підприємство повинне так організувати аналітичний облік, щоб забезпечити отримання інформації про дату введення в експлуатацію конкретного акумулятора.

Заміна акумулятора проводиться на підставі акта, складеного в довільній формі, який підтверджує непридатність акумуляторної батареї, що замінюється.

Приклад. Підприємство придбало 10 шин по 300 грн на суму 3000 грн, крім того ПДВ — 600 грн, і акумулятор для вантажного автомобіля вартістю 500 грн, крім того, ПДВ 20 % — 100 грн.

У звітному кварталі в експлуатацію надійшли 3 шини та акумулятор. Відображено бухгалтерські проведення у табл. 3.8.

3.6. Особливості обліку вогнегасників і автомобільної аптечки

При експлуатації автотранспорту потрібно забезпечити наявність в автомобілі:

• вогнегасника (на підставі Постанови КМ України "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння" від 08.10.98 № 1128);

• аптечки з відповідним наповненням (на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження переліків лікарських засобів у медичних аптечках транспортних засобів" від 07.07.98 № 187).

Оскільки без понесених витрат, пов'язаних з придбанням указаних ТМЦ, використання автотранспортних засобів неможливе, ці витрати повинні розглядатися як такі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

У бухгалтерському обліку вогнегасник буде належати до складу необоротних малоцінних активів, оскільки його вартість є невеликою і, як правило, не перевищує установлену на підприємстві граничну вартість, визначену для розмежування основних засобів і необоротних малоцінних активів, а його строк служби перевищує один рік.

Щодо витрат на придбання аптечки слід зауважити, що спеціальних вимог до обліку ліків, які повинні бути в автомобільній аптечці, немає, і в бухгалтерському обліку вони будуть списуватися відразу як матеріали.

3.7. Особливості обліку податку

з власників транспортних засобів

Підприємство, крім витрат на приведення автомобіля до належного стану, понесе витрати, пов'язані з платою за проведення державного технічного огляду згідно з Постановою КМ України "Про оплату за проведення державного технічного огляду, реєстрацію і перереєстрацію автомототранспортних засобів, приймання екзаменів з навичок управління ними та екзаменів з правил дорожнього руху" від 05.12.92 № 680:

• автомобіля — 6 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,0 х 6 % = 1,02 (грн));*

мотоцикла, моторолера, причепа, напівпричепа — 5 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,0 х 5 % = = 0,85 (грн)).

У податковому обліку вказаний платіж відображатиметься у складі валових витрат звітного періоду.

У бухгалтерському обліку вартість послуг щодо проведення техогляду виражатиметься за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93...) і кредитом рахунка 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Згідно зі ст. 5 Закону про податок з власників автотранспорту при проведенні техогляду підприємство — власник транспортного засобу зобов'язане подати до органів ДАІ документ (платіжне доручення), що підтверджує сплату податку з власників транспортних засобів.

У податковому обліку витрати на проведення техогляду відносяться до складу валових витрат підприємства (як, до речі, і витрати на сплату податку з власників ТЗ) на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР. Податковий


Сторінки: 1 2