Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Облік власного капіталу та його змін

Облік власного капіталу та його змін

План

1. Зміст власного капіталу та концепції його збереження

2. Структура власного капіталу

3. Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах

Зміст власного капіталу та концепції його збереження

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після погашення його зобов'язань.

На момент створення підприємства власний капітал дорівнює вартості внесених засновниками активів, оцінених за затвердженою ними справедливою вартістю. Використання вкладених активів дозволяє засновникам (власникам) розпочати свою діяльність. Надалі в ході господарської діяльності підприємства розмір власного капіталу постійно змінюється і активи, внесені на дату його створення, ідентифікувати вже неможливо. На розмір власного капіталу впливають наявність та оцінка активів та зобов'язань підприємства. Визначити його можна за основним балансовим рівнянням:

АКТИВИ = ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ Звідси:

КАПІТАЛ = АКТИВИ - ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Власний капітал підприємства формується:

— вкладеннями (інвестиціями) власників;

— даруванням майна або коштів фізичними та юридичними особами;

— дооцінкою активів підприємства за умови зростання їх ринкової вартості;

— реінвестуванням нерозподіленого прибутку.

Вкладення власників здійснюються на невизначений період, що часто співпадає з періодом діяльності підприємства. Власниками (учасниками) вноситься зареєстрований капітал, сума якого визначається статутними документами, а також можливе внесення додаткового капіталу. Якщо вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також якщо вартість майна, внесеного в статутний капітал перевищує його справедливу вартість, затверджену засновниками, на підприємстві виникає додатково вкладений капітал.

При даруванні майна або коштів фізичними або юридичними особами, проведенні дооцінки активів та у інших випадках на підприємстві виникає інший додатковий капітал.

За умови, що власники не вилучають наявний нерозподілений прибуток шляхом отримання дивідендів або часток у власності, цей прибуток реінвестується у розвиток підприємства, оскільки вилучення грошових коштів не відбувається.

Розрізняють фінансову та фізичну концепцію капіталу.

За фінансовою концепцією капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства.

За фізичною концепцією капітал розглядається як продуктивність підприємства (наприклад, в одиницях продукції за день).

За концепцією збереження фінансового капіталу прибуток вважається отриманим, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.

За концепцією збереження фізичного капіталу прибуток вважається заробленим, якщо виробнича потужність або продуктивність підприємства на кінець періоду перевищує виробничу потужність на початок періоду після здійснення будь-яких виплат власникам.

Тільки надходження активів понад суми, необхідні для збереження капіталу, вважається прибутком і призводить до зростання власного капіталу. Якщо витрати перевищують доходи, то різниця є чистим збитком і зменшує суму власного капіталу.

Отже, розмір власного капіталу на дату балансу залежить від ефективності діяльності підприємства та вилучень власників.

Структура власного капіталу

Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та його виду. Наприклад, для акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю, за- снованих на колективній формі власності, створення і поповнення визначеного розміру статутного капіталу є необхідною умовою їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності. Підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи (приватне підприємство) створює статутний капітал лише за рішенням власника, виходячи з необхідності забезпечення статутної діяльності.

За П(С)БО 2 "Баланс" власний капітал включає такі елементи (рис. 17.1):

— статутний капітал;

— пайовий капітал ;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток.

Зменшують розмір власного капіталу непокритий збиток, неоплачений капітал та вилучений капітал.

Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу визначається чинним законодавством для підприємств різної організаційно-правової форми. Наприклад, для акціонерних товариств він складає 1250 мінімальних заробітних плат, для товариств з обмеженою відповідальністю — 100 мінімальних заробітних плат тощо.

Засновники (учасники) можуть вносити у статутний капітал грошові кошти, основні засоби, нематеріальні активи, цінні папери, запаси та інше майно.

Облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 "Статутний капітал". За кредитом рахунка відображають зареєстроване в органах виконавчої влади збільшення статутного капіталу, за дебетом — зменшення.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним учасником.

Пайовий капітал відображає суму пайових внесків фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Прикладом може бути внесення паїв членами колективного сільськогосподарського підприємства, внесення пайових внесків членами житлово-будівельного кооперативу, внесення пайових внесків членами кредитної спілки та інше. Внесення паїв проводиться для здійснення спільної фінансово- господарської діяльності.

Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 "Пайовий капітал". На кредиті рахунка 41 відображається надходження пайового капіталу, на дебеті — вибуття.

Аналітичний облік пайового капіталу ведеться за видами капіталу та за власниками.

Додатковий вкладений капітал найчастіше виникає в акціонерних товариствах. Він є тією сумою, на яку вартість розміщення акцій перевищує їхню номінальну вартість. Емісійний дохід виникає лише у випадку, якщо вартість первинного розміщення акцій перевищує їх номінальну вартість. Усі випадки подальшого їх обертання розглядаються як продаж. Для інших видів підприємств додатковий вкладений капітал — це будь-яке перевищення вартості внесків засновників понад зареєстровану суму, а також будь-які незареєстровані в установчих документах внески власників у підприємство.

Облік додатково вкладеного капіталу здійснюється на рахунку 42 "Додатковий капітал" та на субрахунках: 421 "Емісійний дохід", 422 "Інший вкладений капітал".

Інший додатковий капітал включає суму дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Облік іншого додаткового капіталу здійснюється також на рахунку 40 "Додатковий капітал", але на інших субрахунках :

423 — "Дооцінка активів" (дооцінка необоротних активів у випадках, передбачених чинним законодавством);

424 — "Безоплатно одержані необоротні активи" (вартість активів, безоплатно одержаних від інших осіб без умови їх повернення);

425 — "Інший додатковий капітал" (майно житлово-комунального господарства та соціальної сфери, не передане на баланс муніципалітету та ін.).

На кредиті субрахунків показується збільшення названого майна чи дооцінки, а на дебеті — його вибуття чи використання.

Резервний капітал складається із суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Мінімальний розмір резервного капіталу, передбачений чинним законодавством, складає 25 % статутного капіталу. Підприємство може передбачити в установчих документах створення більшого розміру резервного фонду. Резервний капітал використовується для покриття непередбачуваних збитків підприємства. Для обліку резервного капіталу використовується рахунок 43 "Резервний капітал". За кредитом цього рахунка відображається формування резервів, а за дебетом — їх використання. Залишок даного рахунка відображає суму невикористаного резервного капіталу на звітну дату.

Нерозподілений прибуток — це сума прибутку, реінвесто- вана у підприємство. Він визначається як сума чистого прибутку, що залишається у підприємства після поповнення статутного капіталу, резервного фонду, нарахування дивідендів та проведення інших виплат власникам.

За умови неефективної господарської діяльності підприємства та здійснення значних вилучень власниками підприємство може мати непокриті збитки, що зменшують розмір власного капіталу.

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) ведеться на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" відповідно на субрахунках: прибуток — 441 "Прибуток нерозподілений", збиток — 442 "Непокриті збитки". За кредитом рахунка 44 відображається збільшення прибутків, за дебетом — отримані збитки та використання прибутку.

Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства, які вони зобов'язалися здійснити на момент створення підприємства. Для реєстрації підприємства, наприклад товариства з обмеженою відповідальністю, необхідно утворити статутний капітал, і на дату його створення слід внести грошима 30% суми, визначеної установчими документами на спеціально відкритий в банку тимчасовий рахунок. Невнесена засновниками сума коштів або майно, яке вони зобов'язались передати у статутний капітал, визнається їх заборгованістю перед товариством і відображається у складі неоплаченого капіталу.

Після державної реєстрації підприємства засновники повинні в період до одного року погасити заборгованість за внесками до статутного капіталу. Для узагальнення інформації про розмір заборгованості засновників та її зміни використовується рахунок 46 "Неоплачений капітал". За дебетом цього рахунка облічується заборгованість засновників товариства за внесками до капіталу підприємства, а за кредитом — погашення заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) товариства.

Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Акціонерне товариство може здійснювати викуп акцій власної емісії за ринковою, номінальною чи іншою вартістю для перепродажу чи анулювання. Якщо викуплені акції повторно не розміщуються в період до 12 міс., товариство зобов'язане їх анулювати. Анулювання акцій може здійснюватись для зменшення кількості випущених акцій, розміру статутного капіталу та з іншою метою.

Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 "Вилучений капітал". За дебетом цього рахунка відображається фактична собівартість викуплених акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у засновників, а за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій чи часток.

Непокриті збитки, неоплачений капітал, вилучений капітал зменшують розмір власного капіталу підприємства.

Облік статутного капіталу в акціонерних товариствах

Облік формування статутного капіталу

Для створення товариства засновники повинні оголосити свої наміри.


Сторінки: 1 2 3