Торгівельні підприємства та підприємства громадського харчування повинні мати необхідну кількість розмінної монети, яка видається касирам підприємства під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей (форма № КО-5).

Виплати коштів підприємствами здійснюються як за рахунок коштів, отриманих з банку, так і з отриманої готівкової виручки.

Отримання готівки з банку оформляється грошовим чеком. Бланки чеків, зброшуровані в чекові книжки (по 25 або 50 чеків) підприємство купує за поданою заявою в установі банку, в якій обслуговується. Чек заповнюється бухгалтером підприємства, завіряється підписами осіб, підписи яких є на картці із зразками підписів в установі банку, та печаткою підприємства. У чеку вказується, для яких потреб і в яких сумах буде отримана готівка в банку та загальна сума її отримання. Разом з чеком заповнюється корінець до нього. Заповнений чек дається касиру чи працівнику бухгалтерії, що виконує його функції для отримання готівки. Отримана в банку готівка прибуткується на підставі прибуткового касового ордера. Повнота і своєчасність оприбуткування готівки в касу перевіряється головним бухгалтером, про що робиться відмітка у корінці грошового чека. Жодні виправлення в чеку, навіть обумовлені, не допускаються.

Видача готівки з каси здійснюється для виплати заробітної плати, для придбання товарів і послуг, для покриття витрат на відрядження, на інші цілі.

Видача коштів на заробітну плату здійснюється на підставі платіжних або розрахунково-платіжних відомостей у триденний термін з дня отримання коштів з банку (включаючи день отримання). Терміни виплати підприємством заробітної плати та авансу встановлюються підприємством і подаються у відділення банку. На загальну суму виплаченої працівникам заробітної плати складається видатковий касовий ордер. Якщо частина заробітної плати працівниками не отримана, то вона вважається депонованою і здається в банк. Списання депонованої заробітної плати з каси здійснюється також на підставі видаткового касового ордера.

Видача коштів на придбання товарів і послуг та на відрядження здійснюється у день отримання коштів в банку на підставі видаткових касових ордерів або платіжних відомостей.

Про їх витрачання підзвітні особи повинні відзвітуватись :

— за кошти, отримані для придбання товарів і послуг, — не пізніше наступного дня після їх отримання в банку;

— за кошти, отримані для відряджень, — у триденний термін після повернення з відрядження.

Невикористаний залишок готівки повертається підзвітною особою в касу з оформленням прибуткового касового ордера та здається в банк на підставі об'яви на внесок готівкою.

Не дозволяється використовувати готівку, отриману за цільовим призначенням, для інших потреб.

Облік наявності та руху готівкових грошових коштів ведеться на рахунку 30 "Каса". Рахунок 30 "Каса" має такі субрахунки:

301 "Каса в національній валюті";

302 "Каса в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів в касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів з каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки:

303 "Операційна каса в національній валюті";

304 "Операційна каса в іноземній валюті".

Інвентаризація каси проводиться з метою контролю наявності готівкових грошових коштів підприємства. При цьому виявляється відповідність залишків коштів та грошових документів із даними за записами касира. При проведенні інвентаризації каси касир складає касовий звіт за поточний день, додає до нього всі документи, які підтверджують оприбуткування та виплату коштів, надає розписку про те, що всі операції відповідним чином відображені в касовій книзі на підставі первинних документів, та надає для перевірки готівкові кошти й інші цінності, що зберігаються в касі. Якщо підприємство користується при проведенні готівкових розрахунків РРО, то інвентаризаційній комісії також подається денний звіт РРО.

Інвентаризаційна комісія перераховує покупюрно грошові кошти та перевіряє наявність цінних паперів і бланків суворої звітності, які зберігаються в касі та складає Акт інвентаризації. В акті вказується фактичний залишок готівки та залишок за даними касової книги. При цьому звіряється правильність виведення та перенесення залишку на початок дня та використання касиром лише прибуткових та видаткових касових ордерів, складених бухгалтером та зареєстрованих у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Виявлені надлишки готівки оприбутковуються в касу, а недостачі утримуються з винної особи. При цьому складаються такі облікові записи:

1. На суму виявленого надлишку:

Дебет 30 "Каса";

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

2. На суму виявлених нестач:

Дебет 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей";

Кредит 30 "Каса".

3. На суму нестач, віднесених на матеріально-відповідальну особу:

Дебет 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків ";

Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Облік грошових коштів на рахунках в банках

Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України всі підприємства, незалежно від форм власності і виду діяльності, повинні зберігати вільні грошові кошти на рахунках у банку (за винятком сум, які дозволяється зберігати в касі підприємства).

За інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 18.12.1998 року №527, банки за заявами підприємств відкривають їм поточні рахунки для зберігання грошових коштів та їх використання. Поточні рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленими підрозділам, філіям, підприємцям-фізичним особам, фізичним особам.

Підприємство має право самостійного вибору банку. Воно може відкрити потрібну для діяльності кількість поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються для кожного виду валюти. Один з рахунків визначається підприємством як основний.

Для надання позик банк відкриває клієнтам позикові рахунки за кожною позикою.

На підставі укладеного депозитного договору підприємство може перерахувати вільні кошти з поточного рахунка на депозитний рахунок. Після закінчення терміну угоди банк повертає кошти на поточний рахунок. Для розрахунків чеками з лімітованих чекових книжок відкривається спеціальний рахунок — рахунок лімітованої чекової книжки.

За заявою клієнта банку може відкриватися акредитивний рахунок — особливий рахунок, кошти якого використовуються для розрахунків з окремими постачальниками.

Порядок відкриття рахунків.

Поточні рахунки юридичним особам відкриваються за подачі в банк таких документів:

— заява на відкриття рахунка за підписом керівника і головного бухгалтера (якщо посада головного бухгалтера передбачена штатним розписом);

— копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади;

— копію довідки про прийняття до обліку в ДПА;

— оригінал та копію нотаріально завіреного Статуту;

— картки із зразками підписів осіб, що мають право розпорядження коштами на рахунку, завірену печаткою підприємства;

— довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Картка із зразками підписів заповнюється в присутності працівника банку. У ній вказуються особи, що мають право розпоряджатись коштами на рахунках підприємства: керівник підприємства і головний бухгалтер або уповноважені ними особи. Право підпису документів, за якими здійснюється рух грошових коштів підприємства, може мати лише один його пред- ставник: як правило, керівник або власник. Картка завіряється печаткою підприємства і використовуються операціоністом банку для звірки ідентичності підписів (підпису) та печатки на первинних документах, які подаються його представником для перерахування коштів або отримання готівки.

Документування операцій на рахунках у банку

Документування операцій на рахунках у банках здійснюється з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків, векселів, акредитивів.

Найбільш поширеним документом, який використовується для проведення операцій на поточних рахунках, є платіжне доручення. Платіжне доручення подається в банк платником — власником рахунка. Воно містить доручення перерахувати вказану суму з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Платіжне доручення використовується для сплати податків, платежів у фонди, оплати рахунків постачальникам тощо.

Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена на рис. 15.1.

Усі здійснені на рахунках операції банк реєструє у виписці з рахунка, до якої додаються виправдні документи про проведені операції. Банк подає копії первинних документів платників (другий примірник) з відміткою банку про дату перерахування коштів з рахунка. Виписка є реєстром аналітичного обліку банківських операцій. У ній вказується: дата попереднього руху, залишок на рахунку на початок дня, надходження коштів за банківський день на рахунок клієнта, здійснені ним виплати та залишок на кінець дня. У випадку надходження

коштів на рахунок підприємства до виписки додається реєстр документів, за якими кошти були зараховані на рахунок. У реєстрі надаються копії платіжних доручень усіх платників, зроблені банком. Залишки та операції з руху коштів на рахунках у клієнта і банку повинні бути однаковими. Станом на 31 грудня поточного року клієнт здійснює підтвердження розміру залишку на відкритих рахунках у банках.

За умовами укладеної угоди банк утримує з клієнта кошти за обслуговування, подаючи йому копії розрахунків сум платежів. На суму залишку на рахунку банк вважає себе боржником клієнта, тому надходження коштів у виписці показуються з правого боку (за кредитом рахунка), виплати — з лівого боку (за дебетом рахунка).

Одержана з банку виписка підлягає обробці на підприємстві. В першу чергу перевіряється обґрунтованість віднесення банком сум на рахунок та списання з рахунка, відповідність сум списання та надходження укладеним документам та угодам. Бухгалтером проставляється також кореспонденція рахунків за окремими операціями. Суми по кредиту рахунка заносяться за кожною випискою в облікові регістри.

Облік грошових операцій