Облік дебіторської заборгованості

План

1. Зміст дебіторської заборгованості і її групування в обліку

2. Оцінка дебіторської заборгованості

3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

4. Облік поточної дебіторської заборгованості за товари,роботи і послуги

Зміст дебіторської заборгованості і її групування в обліку

У процесі господарської діяльності оплата за готову продукцію, товари здійснюється після їх відвантаження, а виконаних робіт і послуг після їх завершення і передачі клієнту (замовнику). У такому разі виникає дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги.

Підприємство також може надавати позики працівникам, отримувати аванси, переплачувати (понад встановлені нарахування) кошти в бюджет та фонди. У цьому разі виникає дебіторська заборгованість за розрахунками.

Групування, інтерпретація та оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів на певну дату.

Дебітори — це фізичні та юридичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

За П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" вона визнається активом, якщо існує імовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума (п. 5). Імовірність отримання економічних вигод по дебіторській заборгованості за відвантажені товари, роботи і послуги існує, якщо підприємство очікує своєчасної її оплати. Якщо у підприємства з'являються сумніви щодо своєчасної (у визначені терміни) її оплати, то така заборгованість вважається сумнівною.

Особливістю поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги є те, що вона визнається одночасно з визнанням доходу від їх реалізації. Тобто для їх визнання необхідно виконання таких умов:

— покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності;

— підприємство не здійснює надалі контроль та управління за реалізованою продукцією (товарами та іншими активами);

— сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

— є впевненість, що в результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати за цією операцією можуть бути достовірно визначені.

Момент передачі ризиків та вигод визначається на основі договору поставки продукції (товарів), виконаних робіт чи послуг.

За основу при класифікації дебіторської заборгованості приймаються такі основні критерії:

— строк погашення та зв'язок з нормальним операційним циклом;

— об'єкти, у відношенні до яких виникла дебіторська заборгованість;

— своєчасність погашення.

За строками погашення дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У відношенні до об'єктів, де вона виникає, групування здійснюється за такими видами:

— заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається у балансі орендодавця;

— заборгованість, забезпечена векселями;

— за наданими позиками;

— дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

— дебіторська заборгованість за розрахунками;

— інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення вона поділяється на:

— дебіторську заборгованість, визначений угодою строк оплати якої не настав;

— дебіторська заборгованість не оплачена в строк. Така заборгованість, в свою чергу, поділяється на такі види: безнадійну та сумнівну.

Безнадійна дебіторська заборгованість — це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржникам або за якою минув строк позовної давності.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, робити і послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Відображення дебіторської заборгованості в балансі за рахунками бухгалтерського обліку подане у таблиці 5.1.

Оцінка дебіторської заборгованості

На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість оцінюється за первісною або теперішньою вартістю.

Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства у непогашенні дебіторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:

• первісною вартістю;

• чистою реалізаційною вартістю;*

дисконтованою вартістю майбутніх платежів.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської заборгованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угодами фінансової оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте слід мати на увазі, що первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) буде залежати від:

— надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

— надання покупцеві знижок після реалізації;

— повернення товарів від покупців.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю здійснюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реа- лізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.

Зміст цієї оцінки полягає в тому, що з принципу обережності у складі активів визнається лише та дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню економічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської заборгованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою виставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги визначається за формулою:

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів використовується наприклад, для дебіторської заборгованості за довгостроковою фінансовою орендою.

Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Довгостроковою вважається дебіторська заборгованість, яка не виникає в ході звичайного операційного циклу, термін погашення якої складає більше 12 місяців з дати балансу.

До довгострокової відноситься дебіторська заборгованість:

— за майно, передане у фінансову оренду;

— довгострокові векселі отримані;

— інша дебіторська заборгованість.

Облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться на рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість". За дебетом рахунка 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" відображається виникнення (збільшення) заборгованості, за кредитом — її погашення (списання).

Рахунок 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" має такі субрахунки:

161 "Заборгованість за майно у фінансовій оренді";

162 "Довгострокові векселі отримані";

163 "Інша дебіторська заборгованість".

На субрахунку 161 "Заборгованість за майно у фінансовій оренді" відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені П(С)БО 14 "Оренда".

На субрахунку 162 "Довгострокові векселі отримані" ведеться облік векселів, отриманих для забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Субрахунок 163 "Інша дебіторська заборгованість" призначений для обліку іншої довгострокової дебіторської заборгованості — за виданими працівникам довгостроковими позиками тощо.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її погашення.

Операції за довгостроковою фінансовою орендою в обліку орендодавача відображаються записами:

1. При передачі основних засобів у фінансову оренду:

Дебет 131 "Знос основних засобів";

Дебет 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів";

Кредит 104 "Машини та обладнання".

2. Визнання довгострокової дебіторської заборгованості за основними засобами, переданими у фінансову оренду:

Дебет 161 "Заборгованість за майно у фінансовій оренді";

Кредит 69 "Доходи майбутніх періодів".

При видачі позики працівникові на період більший, ніж 12 місяців:

1. Видані кошти з каси під звіт :

Дебет 372 "Розрахунки з підзвітними особами";

Кредит 301 "Каса в національній валюті".

2. Визнання іншої довгострокової дебіторської заборгованості у сумі виданої позики :

Дебет 163 "Інша дебіторська заборгованість";

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Облік поточної дебіторської заборгованості за товари,

роботи і послуги

Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги виникає при відвантаженні продукції, товарів, робіт і послуг за умови розрахунку в майбутньому покупцями. Вона визнається за балансом одночасно з визнанням доходу від основної операційної діяльності.

Для обліку цієї заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", що має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Виникнення дебіторської заборгованості відображається на рахунках бухгалтерського обліку таким чином:

1. Визнання доходу від реалізація готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

Кредит 70 "Доходи від реалізації".

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 70 "Доходи від реалізації";

Кредит 641 "Розрахунки за податками".

2. За принципом відповідності одночасно з доходами від реалізації продукції, робіт, послуг визнається їх собівартість:

Дебет