Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Облік зобов'язань за розрахунками з постачальниками та інших поточних зобов'язань

Облік зобов'язань за розрахунками з постачальниками та інших поточних зобов'язань

План

1. Зміст, визнання та оцінка зобов'язань

2. Облік заборгованості, забезпеченої векселями

3. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

4. Облік непередбачених зобов'язань

5. Облік розрахунків з учасниками

Зміст, визнання та оцінка зобов'язань

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання підприємств та її розкриття у примітках до фінансової звітності визначені у П(С)БО 11 "Зобов'язання".

П(С)БО 2 "Баланс" визначено, що зобов'язання — це заборгованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обов'язок оплатити зобов'язання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив, при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства.

Зобов'язання відображається у балансі, якщо підприємство має теперішню заборгованість внаслідок минулих подій за таких умов:

— його оцінка може бути достовірно визначена;

— існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення (оплати).

У будь-якому разі визнання зобов'язання обумовлює відтік грошових коштів чи інших активів підприємства у майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов'язання може виникнути інше зобов'язання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем. Тоді виникає зобов'язання за виданим векселем.

Окремі зобов'язання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо підприємство емітувало облігації, розмістило їх і тримач облігацій прийняв рішення конвертувати їх в акції (при умові, що можливість такої конвертації була визначена при їх емісії). В такому випадку відтік економічних вигод здійснюється лише в момент виплати дивідендів новим акціонерам (якщо дивіденди виплачуються).

Конвертування зобов'язань у капітал здійснюється також за умови, якщо відпадає необхідність їх сплачувати. Наприклад, кредитори підприємства збанкрутували або минув термін позовної давності кредиторської заборгованості. Тоді сума такої кредиторської заборгованості визнається у складі доходів, які збільшують розмір власного капіталу.

За П(С)БО 11 "Зобов'язання" їх поділяють на такі групи:

— довгострокові (визначений термін погашення яких більше дванадцяти місяців);

— поточні (визначений термін погашення яких не перевищує дванадцять місяців);

— забезпечення (з невизначеною точно датою погашення);

— непередбачені зобов'язання (зобов'язання, імовірність та час визнання якого за балансом точно не визначені);

— доходи майбутніх періодів.

На балансі зобов'язання оцінюються:

1) за сумою погашення;

2) за теперішньою вартістю;

3) за обліковими оцінками ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Сума погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов'язання.

Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов'язання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.

Якщо підприємство отримало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов'язань або й уся сума зобов'язання, яку треба сплатити протягом дванадцяти місяців з дати балансу, повинна бути перекваліфікована у поточне зобов'язання.

Для обліку поточної частини довгострокових зобов'язань використовують рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями". Цей рахунок має такі субрахунки:

611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунка 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом — погашення довгострокової заборгованості, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

Для відображення перегрупування частини довгострокового зобов'язання у поточне необхідно скласти таку кореспонденцію рахунків:

Дебет 50 "Довгострокові позики";

Дебет 51 "Довгострокові векселі видані";

Дебет 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";

Дебет 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди";

Дебет 55 "Інші довгострокові зобов'язання;

Кредит 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

Кредит 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті";

Облік поточної частини довгострокової заборгованості ведеться окремо в національній та іноземній валютах.

Облік заборгованості, забезпеченої векселями

Вексель — це безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред'явника векселя. Векселі видані відображаються в обліку за номінальною вартістю і видаються постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на які підприємство видало векселі.

Якщо підприємство розраховується за кредиторську заборгованість векселями, то собівартість отриманих цінностей є нижчою, ніж сума погашення векселя.

Векселі бувають відсоткові та безвідсоткові. При передачі відсоткового векселя обумовлюються розміри та терміни сплати відсотків. Незалежно від термінів сплати вони нараховуються на кожну звітну дату.

Облік короткострокових векселів виданих ведеться на рахунку 62 "Короткострокові векселі видані". Цей рахунок має такі субрахунки:

621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті";

622 "Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті".

За кредитом рахунка 62 "Короткострокові векселі видані"

відображається видача векселів у забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення заборгованості за виданими векселями, її списання, тощо.

Операції з відсотковими векселями відображаються в обліку записами:

1. Надання відсоткового векселя за номінальною вартістю:

Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Кредит 621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті"

2. Нарахування відсотків (щомісячно за принципом нарахування):

Дебет 952 "Інші фінансові витрати";

Кредит 684 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

3. Погашення векселя:

Дебет 621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті";

Кредит 311 "Поточні рахунки у національній валюті".

4. Сплата відсотків за векселем виданим:

Дебет 684 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Кредит 311 "Поточні рахунки у національній валюті".

При видачі платником кредитору безвідсоткового векселя його номінальна вартість, як правило, є вищою, ніж поточна сума заборгованості. У період з дати видачі векселя до дати його погашення здійснюється перерахування рівними частками різниці номінальної вартості векселя та суми заборгованості, яка відноситься до складу інших фінансових витрат. При цьому в обліку складаються записи:

1. Видано вексель постачальнику на суму заборгованості:

Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Кредит 621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті".

2. На суму перевищення номінальної вартості над сумою заборгованості:

Дебет 39 "Витрати майбутніх періодів";

Кредит 621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті".

3. При списанні (амортизації) різниці рівномірними частками до часу погашення векселя:

Дебет 952 "Інші фінансові витрати";

Кредит 39 "Витрати майбутніх періодів".

4. Погашення векселя:

Дебет 621 "Короткострокові векселі, видані у національній валюті";

Кредит 311 "Поточні рахунки у національній валюті".

Підприємства найчастіше використовують при здійсненні розрахунків безвідсоткові дисконтні векселі.

Аналітичний облік розрахунків векселями ведуть у Відомості 3.4 "Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів". У заголовку відомості вказується номер синтетичного рахунка, до якого відкрито аркуш відомості та назва об'єкта обліку (виданих короткострокових векселів, отриманих короткострокових векселів). Підсумки відомостей переносяться в розділ І Журналу 3.

Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Товарно-матеріальні цінності надходять на підприємство на підставі угод з постачальниками. В угодах передбачаються умови поставки: види та номенклатура товарно-матеріальних цінностей, що поставляються, кількість, ціна, строки поставки, порядок розрахунків.

На кожну партію відвантаженого товару постачальник виписує документи: накладні, рахунки-фактури, товарно- транспортні накладні. При отриманні товарно-матеріальних цінностей підприємством перевіряється їх кількість, якість та ціна відповідно до умов постачання. Після перевірки здійснюється реєстрація отриманого вантажу в Журналі обліку вантажів.

Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками і підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

За кредитом цього рахунка відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, а за дебетом — її погашення, сплата тощо.

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" має такі субрахунки:

631 — "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632 — "Розрахунки з іноземними постачальниками".

На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за отримані товарно- матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками і підрядниками.

На субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

При розрахунках з постачальниками підприємства можуть використати такі документи для безготівкових розрахунків:

— платіжні доручення;

— платіжні вимоги-доручення;

— чеки;

— акредитиви;

— векселі.

У передбачених чинним законодавством випадках кошти з рахунків підприємств можуть зніматися без їх згоди (безак- цептно).

Платіжне доручення — це доручення клієнта своєму банку перерахувати кошти з його розрахункового рахунку на рахунок одержувача коштів у визначеній сумі.

Платіжні доручення виписуються підприємством у 2-х примірниках на визначених НБУ формах. Доручення приймається банком до оплати протягом 10 днів з дня виписки.

Використовуються для розрахунків за матеріали, товари, послуги, при авансових платежах, платежах в бюджет та фонди тощо.

Операції з оплати рахунків постачальників відображаються в обліку записом:

Дебет 63 "розрахунки з постачальниками і підрядниками";

Кредит 31 "Рахунки в банках".

Платіжна вимога-доручення — це комбінований документ, який складається з двох частин:

— верхня — вимога постачальника (одержувача


Сторінки: 1 2 3