— нижня — доручення платника до свого банку перерахувати вказану суму.

Верхня частина документа заповнюється постачальником і передається небанківським шляхом платникові, який дає свою згоду на оплату, заповнюючи другу частину документа. Заповнений документ покупець подає в банк для оплати. Схема документообігу за допомогою платіжних вимог-доручень наведена на рис. 11.1.

Чек — письмове розпорядження платника установі банку оплатити з його рахунка вказану в ньому суму власнику (подавцю) чека.

Чек виписується на бланках визначеної НБУ форми в 1 екземплярі і чинний 10 днів з дати виписки. Бланки чеків, як правило, зброшуровані у чекові книжки, які клієнт купує в установі банку. Вони є документами суворого обліку і обліковуються на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку" за собівартістю придбання.

Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

Грошові чеки використовуються підприємством для отримання готівки для виплати заробітної плати, придбання товарів і послуг та для інших потреб.

Розрахунковий чек — письмове розпорядження власника рахунка своєму банкові про перерахування певної суми грошей з його рахунка на рахунок отримувача коштів.

Якщо у чековій книжці вказано суму, в межах якої можна здійснювати розрахунки, вона називається лімітованою. На суму, визначену у лімітованих чекових книжках, банком відкривається спеціальний рахунок, на який перераховуються кошти з поточного рахунка підприємства. Після закінчення терміну дії лімітованої чекової книжки невикористана сума авансу перераховується на поточний рахунок підприємства. Якщо у чековій книжці не визначена сума ліміту, то оплата поданих чеків здійснюється за рахунок коштів на поточному рахунку, а при недостачі коштів — за рахунок короткострокових позик банку. Чекова книжка, ліміт оплати за якою не визначений, називається нелімітованою.

Подавець чека при отриманні товарів, робіт, послуг від постачальника заповнює його і передає отримувачу чека як оплату за них. Отримувач чека (постачальник) передає чеки у свій банк разом з реєстрами, в яких указується інформація про назву і місцезнаходження постачальника, реквізити його банку, номер чека та сума виплат за ним. Реєстр посвідчується підписами та печатками подавця чека.

1. При перерахуванні коштів на спеціальний рахунок лімітованої чекової книжки складається така кореспонденція рахунків:

Дебет 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

Кредит 311 "Поточні рахунки в банку в національній валюті".

При оплаті рахунків постачальників зі спеціального рахунка:

Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Кредит 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

2. При поверненні невикористаного залишку ліміту на поточний рахунок:

Дебет 311 "Поточні рахунки в банку в національній валюті";

Кредит 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

Акредитив — наказ банку платника здійснювати платіж постачальнику в банку постачальника за рахунок перерахованої платником суми коштів для цих потреб.

Акредитив відкривається платником на вимогу постачальника за рахунок власних коштів або кредитів банку в сумі, передбаченій в акредитивному договорі та на визначений термін. Акредитив використовується лише для розрахунків з одним постачальником, для безготівкової оплати поданих ним рахунків.

При відкритті акредитиву складається обліковий запис:

Дебет 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

При оплаті за рахунок акредитиву рахунків постачальника:

Дебет 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

Кредит 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

При закритті акредитиву:

Дебет 311 "Поточні рахунки в банку в національній валюті";

Кредит 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

Основні бухгалтерські записи за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" наведено в таблиці 11.1.

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведеться окремо за кожним постачальником у розрізі кожного документа (рахунка) про сплату (в картках чи журналі обліку розрахунків). В Журналі визначається загальна сума заборгованості підприємства перед постачальниками.

Протягом звітного місяця в журналі реєструється кожний документ постачальника, який підтверджує поповнення запасів чи виконаних послуг, а також здійснюється відмітка про оплату.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться в Журналі 3 "Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань". Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведеться у Відомості 3.3 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками й підрядниками". Протягом місяця записи у Відомості здійснюються в міру визнання зобов'язань за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку та інших).

За кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображається заборгованість за отримані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи і послуги, за дебетом — її погашення та списання. Сальдо на кінець місяця визначається за кожним постачальником та підрядником. Підсумки Відомості 3.3 переносяться у розділ І Журналу 3.

Отримані без супроводжувальних документів запаси оприбутковуються за обліковими цінами (якщо їх можливо визначити) і називаються невідфактурованими поставками. Якщо підприємство не може достовірно оцінити отримані запаси, то їх облік слід вести на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні". Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги до вияснення ціни та обґрунтованості невідфактурованої поставки на балансі не визнається.

На кінець місяця виводяться загальні підсумки заборгованості підприємства перед постачальниками.

Облік непередбачених зобов'язань

За П(С)БО 11 непередбачені зобов'язання — це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджене лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше з непередбачених подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють в собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання визначити неможливо.

Визнання зобов'язання залежить від ймовірності настання умовної події та можливості визначення його суми. Якщо існує ймовірність виникнення майбутньої події, що призведе до виникнення зобов'язання та його суму достовірно підрахувати можливо, то для дотримання принципу обережності підприємство повинне відобразити зобов'язання у звітності і визнати збиток. Якщо точну суму зобов'язання підрахувати неможливо або для його врегулювання не будуть використані ресурси підприємства, воно відображається у примітках до фінансової звітності.

Наприклад, у січні 2003 р. оцінені зобов'язання, в розмірі 180 тис. грн., які можуть виникнути в підприємства в травні за несприятливого рішення арбітражного суду. Такі зобов'язання не визнаються за балансом станом на 01.04.2003 р., оскільки не відбулась непередбачена подія, над якою підприємство не має повного контролю : не було отримане рішення суду. Окрім того, підприємство не може визначити, яким саме буде це рішення, тобто чи буде визнана за ним заборгованість взагалі і сума (оцінка) цієї заборгованості за оцінками суду, оскільки вона може бути змінена.

Прикладом непередбаченого зобов'язання може бути зобов'язання підприємства "А" перед підприємством "Б", яке подало позов до суду за відшкодування моральних збитків, оцінивши їх в сумі 1 000 000 грн. Підприємство "А" не визнає факт завдання моральних збитків і не може оцінити реальну суму претензій. Ймовірність їх погашення є незначною. Отже, в даному випадку є малоймовірною виплата коштів на відшкодування моральних збитків у сумі 1 000 000 грн.

Облік непередбачених зобов'язань ведеться на позабалансовому рахунку 04 "Непередбачені активи і зобов'язання", на субрахунку 042 "Непередбачені зобов'язання". При виникненні непередбачених зобов'язань вони відображаються простим записом на кредиті рахунку 042 "Непередбачені зобов'язання".

При невизнанні їх підприємством, або визнанні поза балансом робиться запис Дт 042 "Непередбачені зобов'язання".

Непередбачені зобов'язання відображаються в примітках за обліковими оцінками. При цьому також наводиться стислий опис зобов'язання та невизначеність суми або строку його погашення.

Непередбачені зобов'язання відображаються у балансі за таких умов:

— є можливою його оцінка;

— існує ймовірність його погашення в майбутньому;

— зобов'язання є реальним.

Одночасно з непередбаченими зобов'язаннями підприємству не слід визнавати на балансі непередбачені активи. Непередбачені активи підприємство отримує через непередбачені події, внаслідок яких у майбутньому можуть надійти економічні вигоди. Наприклад, позов, результат якого є невиз- наченим. Для обліку непередбачених активів використовується субрахунок 041 "Непередбачені активи". Списання таких активів здійснюється по мірі того, як вони визнаються чи не визнаються при визначенні невирішених подій.

Облік розрахунків з учасниками

Розрахунки з учасниками здійснюються за внесенням майна у статутний капітал та за нарахованими дивідендами на акції (частки), за внесеними частками у статутний капітал та вилученням майна (ТОВ).

Облік розрахунків з учасниками (засновниками) за майно ведеться на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Заборгованість учасників виникає при оголошенні наміру внести майно у статутний капітал товариства.

При цьому складається кореспонденція:

Дебет 46 "Неоплачений капітал";

Кредит 40 "Статутний капітал".

Заборгованість учасників з поповнення статутного капіталу погашається при внесенні коштів чи іншого майна:

Дебет 10 "Основні засоби";

Дебет 11 "Інші необоротні матеріальні активи";

Дебет 12 "Нематеріальні активи";

Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції";

Дебет 20 "Виробничі запаси";

Дебет 23 "Виробництво";

Дебет 26 "Готова