Облік нематеріальних активів

План

1. Зміст і види нематеріальних активів

2. Оцінка та переоцінка нематеріальних активів..

3. Синтетичний та аналітичний облік надходження і вибуття нематеріальних активів

Зміст і види нематеріальних активів

Нематеріальні активи є особливим видом довготермінових капітальних вкладень, що не мають натурально-речової форми, але надають підприємству певні права або привілеї. Методологічні засади умов визнання, оцінки та обліку нематеріальних активів визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

За П(С)БО 8 "Нематеріальний актив" — це актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року чи операційного циклу для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Загальні умови визнання нематеріальних активів аналогічні, як і основних засобів :

— ймовірність отримання майбутніх економічних вигод;

— можливість достовірної оцінки.

Нематеріальні активи приймаються до обліку внаслідок їх придбання або створення власними силами. Якщо нематеріальний актив створюється підприємством, то у процесі здійснення витрат слід проаналізувати можливість застосування підприємством здійснених розробок для отримання нових чи вдосконалених продуктів, матеріалів, процесів та інше. Якщо підприємство здійснює дослідження з метою отримання нових знань, то здійснені у такому випадку витрати не слід визнавати як нематеріальний актив.

У зв'язку з цим витрати на створення нематеріальних активів можна поділити на 2 стадії:

— витрати на дослідження;

— витрати на розробки.

Дослідження — заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Матеріальний актив, що виникає в процесі досліджень, не повинен визнаватися підприємством. Витрати на дослідження відносяться на витрати періоду, у якому вони були здійснені, оскільки навіть за можливості їх достовірної оцінки неможливо виявити майбутню економічну вигоду.

За вимогами П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду:

— витрати на дослідження;

— витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

— витрати на рекламу і просування продукції на ринку;

— витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

— витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Розробка — застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Нематеріальний актив визнається в результаті розробок за умов, що підприємство має такі можливості:

— використовувати за призначенням або реалізувати об'єкт;

— достатні ресурси для завершення розробки активу;

— здатне достовірно оцінити затрати, віднесені до нематеріального активу в процесі його розробки;

— обґрунтувати отримання майбутніх економічних вигод від використання створеного нематеріального активу.

Для цілей обліку нематеріальні активи можна поділити на групи:

— права користування природними ресурсами;

— права користування майном;

— права на знаки для товарів і послуг;

— права на об'єкти промислової власності;

— авторські і суміжні з ними права;

— гудвіл;

— інші нематеріальні активи;

— для обліку нематеріальних активів.

Природні ресурси, які можуть використовуватися підприємством, є власністю держави. Право на користування ними настає при придбанні спеціальних дозволів або ліцензій на їх використання, видобування або розробку. При цьому оцінюється обсяг природних ресурсів, що є на родовищах корисних копалин, на видобування яких видається дозвіл або ліцензія.

Права користування майном виникають при придбанні підприємством права на використання шляхом оренди потрібних йому для господарської діяльності земельних ділянок, будівель, споруд чи приміщень, іншого майна на визначений строк (1-50 років). Найчастіше права на користування майном купуються підприємством для укладення угод оренди на використання майна, яке перебуває у комунальній або державній власності. Такі права купуються на спеціально організованих аукціонах.

Права на знаки для товарів і послуг — товарні знаки, торгові марки, фірмові назви визнаються підприємством як нематеріальний актив, якщо вони засвідчені зареєстрованим свідоцтвом. Підприємство, що є власником такого права, може реалізувати його іншому підприємству для виготовлення ним продукції з товарним знаком чи торговою маркою власника. Придбання такого права у власника дає можливості підприєм- ству-покупцю для кращого просування виготовленої продукції на ринку.

Права на об'єкти промислової власності — це зареєстровані (запатентовані) винаходи, використання яких дозволяє власнику отримати економічні вигоди. До таких прав відносять: права на корисні моделі, промислові знаки, сорт рослин, породу тварин, "ноу-хау", захист від недобросовісної конкуренції.

Корисні моделі — пристрої, технічні новинки, використання яких у виробничому процесі надасть відчутний економічний ефект, або такі, що цікавлять кінцевого споживача.

Промислові знаки — зовнішнє оформлення промислового виробу, що задовольняє споживачів.

Сорт рослин чи порода тварин — новий сорт чи порода, що має свої особливості: високу врожайність, стійкість до шкідників або хвороб тощо. Наприклад, нещодавно зареєстровані сорти цукрової та розлусної кукурудзи, адаптовані до вирощування в умовах України.

"Ноу-хау" — технології виробництва, використання яких дозволяє виготовляти якісну продукцію з мінімальними затратами, або технології, що дозволяють виготовити зовсім нову продукцію.

Авторські та суміжні з ними права — права на результати творчої діяльності у царині науки, літератури, мистецтва, кінематографії :

— літературні твори;

— музичні та драматичні твори;

— аудіовізуальні твори;

— картини, малюнки, скульптури;

— програми для ЕОМ;

— інші результати творчої діяльності.

Гудвіл виникає при наявності різниці між ринковою вартістю підприємства та його балансовою вартістю при реалізації підприємства, а також при об'єднанні підприємств. Якщо покупців декілька, то кожен з них відображає в обліку частку гудвілу пропорційно до справедливої вартості придбаного майна.

Залежно від ринкової вартості підприємства та її співвідношення до облікової при придбанні підприємства або об'єднанні підприємств можна отримати:

— гудвіл, що виникає при перевищенні ринкової вартості над його обліковою вартістю (позитивний гудвіл);

— від'ємний гудвіл "бедвіл", що визначається як перевищення облікової вартості підприємства над ринковою.

Позитивний гудвіл може виникати при придбанні підприємства, що має добре організовану діяльність, кваліфікований менеджмент та налагоджені зв'язки, що дозволяють йому на вигідних умовах купувати виробничі запаси та реалізувати продукцію (товари, роботи, послуги) за вигідними цінами.

Від'ємний гудвіл виникає при придбанні неефективно діючого підприємства, а також у процесі корисного використання (амортизації) придбаних необоротних активів.

Гудвіл або від'ємний гудвіл може виникати також при об'єднанні підприємств.

Слід зауважити, що у балансі не визнається внутрішньо

генерований (нереалізований) гудвіл, що визначає переваги підприємства порівняно з конкурентами.

До інших нематеріальних активів відносяться права на здійснення діяльності (ліцензії), використання економічних привілеїв тощо.

Оцінка та переоцінка нематеріальних активів

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю (таблиця 8.1.).

Собівартість внутрішньо створених активів визнається в сумі витрат, здійснених з дати, коли нематеріальний актив почав відповідати критеріям визнання. Не можна здійснювати перерахунок витрат, визнаних у звіті про фінансові результати за попередні звітні періоди.

Переоцінка за справедливою вартістю на дату балансу здійснюється для тих нематеріальних активів, для яких існує активний ринок.

Активний ринок — це ринок, якому притаманні такі умови:

— предмети, що продаються або купуються на цьому ринку є однорідними;

— у будь —який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

— інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Можливість існування активного ринку реалізується не

для всіх видів нематеріальних активів. Окремі з них є дуже особливими, і тому стверджувати про наявність існування їх активного ринку за умовами, визначеними П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", наприклад, для фірмової назви, складно. Окрім того, для окремих видів нематеріальних активів існують обмеження або, навіть, і заборони щодо їх реалізації: дозволи чи ліцензії на провадження діяльності тощо.

У випадку переоцінки одного об'єкта нематеріальних активів переоцінці підлягають усі об'єкти групи на кінець звітного року.

Переоцінена вартість і знос об'єкта нематеріальних активів визначається як добуток первісної вартості і зносу на індекс переоцінки.

Індекс переоцінки визначається за формулою:

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки, яка здійснюється вперше, — у складі витрат звітного періоду.

При цьому в бухгалтерському обліку складаються записи:

1. На дооцінку первісної вартості.

Дебет 12 "Нематеріальні активи";

Кредит 423 "Дооцінка активів";

2. На суму зносу:

Дебет 423 "Дооцінка активів";

Кредит 133 "Знос нематеріальних активів".

Наступні переоцінка об'єктів нематеріальних активів здійснюються аналогічно як і основних засобів.

Синтетичний та аналітичний облік надходження і вибуття нематеріальних активів

Облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку 12 "Нематеріальні активи". За дебетом рахунку відображається надходження об'єктів нематеріальних активів, їх дооцінка; за кредитом — вибуття та уцінка нематеріальних активів. Дебетовий залишок по рахунку 12 показує на визначену у грошовому вимірнику вартість нематеріальних активів, у результаті використання яких очікується отримання майбутніх економічних вигод.

Облік нематеріальних активів ведеться за такими субрахунками:

121 "Права користування природними ресурсами";

122 "Права користування майном";

123 "Права на знаки для товарів і послуг";

124 "Права на об'єкти промислової власності";

125 "Авторські та суміжні з ними права";

126 "Гудвіл";

127 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 121 "Права користування природними ресурсами" ведеться облік прав користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 "Права користування майном" — облік наявності прав користування земельною ділянкою, будівлею, оренду приміщень тощо.

На субрахунку 123 "Права на знаки для товарів