Облік паливно-мастильних матеріалів (ПММ)

Облік витрат на автотранспортних підприємствах (АТП) здійснюється відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" та Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг)

на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.01 № 65.

До витрат, пов'язаних з експлуатацією автотранспорту, можна віднести такі:

• витрати на ПММ;

• витрати на проведення ТО, ремонт автотранспорту, на придбання запчастин;

• витрати, пов'язані із заміною шин, акумуляторів, забезпеченням наявності в автомобілях вогнегасників і аптечок;

• витрати, пов'язані з техоглядом автотранспортного засобу;

• витрати, пов'язані із сплатою податків і зборів (податок з власників автотранспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища);

• витрати, пов'язані з обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• витрати, пов'язані із забезпеченням місць для стоянки і зберігання автотранспорту;

• витрати, пов'язані з амортизацією автотранспортного засобу.

Якщо на етапі придбання автотранспорту методологія бухгалтерського і податкового обліку не мала принципових відмінностей залежно від того, який саме автотранспортний засіб придбаний (легковий чи вантажний), то на стадії відображення витрат, пов'язаних з експлуатацією автомобіля, цей аспект має певне значення так само, як і вид діяльності підприємства-користу- вача-власника, мета використання автомобіля і ряд інших чинників.

Бухгалтерський облік ПММ ведуть на рахунку 203 за видами і місцем знаходження (на складах, у баках автомобіля).

Надходження ПММ на підприємство відбувається таким чином:

• за оплату коштами;

• за бартером;

• безоплатно отримані;

• внесок до статутного капіталу;

• при виявленні надлишків під час проведення інвентаризації.

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" ПММ належать до складу запасів за первісною вартістю. Первісна вартість ПММ залежить від способу надходження і складається із таких елементів:

• вартості придбання у постачальника, за винятком непрямих податків;

• ввізного мита (при імпорті);

• непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат;

• інші витрати, пов'язані з придбанням і доведенням ПММ до стану, в якому вони будуть використовуватися у запланованих цілях.

Крім того, АТП фактично купують ПММ одним із таких способів:

• за талони;

• з доставкою на заправний пункт або склад підприємства з подальшим відпуском їх в експлуатацію (використання);

• за готівку із складанням авансового звіту.

Приклад. Підприємство придбало 500 л бензину А-76 на суму 730 грн. Крім того, сума ПДВ становить 146 грн. При цьому бензин залишається на відповідальному зберіганні АЗС і буде відпускатися у міру необхідності за талони номіналом 10 л кожний. Відображено бухгалтерське проведення (табл. 3.1).

Приклад. Підприємство за бартерним контрактом придбало бензин А-95 у кількості 1000 л в обмін на товари (обмін неподібними активами). Облікова вартість товарів становить 1500 грн. Контрактна вартість угоди становить 1800 грн, крім того ПДВ — 360 грн. Бензин оприбутковано в повному обсязі. Перша подія — відвантаження товару (табл. 3.2).

Якщо ПММ надходять на підприємство як внесок до статутного капіталу, то первісною їх вартістю буде узгоджена засновниками справедлива вартість. У бухгалтерському обліку така операція відображається за Д-т 203 і К-т 745. Аналогічно, якщо ПММ безоплатно надходять на підприємство або в обмін на подібні активи, то їх первісною вартістю буде справедлива вартість. У бухгалтерському обліку буде відображено проведення Д-т 203 і К-т 46. Згідно з П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість — це вартість сучасного (сьогоднішнього) придбання на ринку.

При безоплатному отриманні ПММ у підприємства виникають валові доходи (ВД). У звітному періоді, в якому будуть використані такі ПММ, валові витрати (ВВ) підприємства відповідно до

п. 5.9 Закону про прибуток збільшаться, але в цілому підприємство за безоплатно отриманими ПММ не буде мати ВВ.

Придбання ПММ підзвітною особою. Приклад. Підзвітною особою на АЗС були придбані ПММ на суму 500 грн, крім того, ПДВ — 100 грн. Придбані ПММ використовуватимуться для вантажного автомобіля (табл. 3.3).

Списання ПММ. Фактичне списання ПММ здійснюється згідно з наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 Про затвердження норм витрат ПММ на автомобільному транспорті на підставі подорожніх листів.

При цьому слід врахувати, що списанню підлягають не фактично витрачені ПММ (залишок пального в баку + кількість заправленого пального - залишок пального в баку після повернення автомобіля), а нормативне, розраховане витрачання ПММ.

Нормування витрат палива — це встановлення допустимої межі його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені залежно від моделей автомобілів, та система нормативів і коригувальних коефіцієнтів, які враховують виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Технологічними нормами є лінійні норми (допустима межа витрат палива), вони включають витрати палива для здійснення транспортування вантажів перевезення пасажирів. Витрати на гаражні й інші господарські потреби, не пов'язані безпосередньо з технологічними процесами, не включаються до лінійних норм і встановлюються окремо.

Для автомобілів встановлені такі норми витрат палива:

• базова лінійна норма на пробіг автомобіля на 100 км;

• норма виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) — на 100 т/км;

• норма на одну тонну спорядженої маси Rg (враховує додаткові умови витрати пального при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа, напівпричепа);

• норма поїздки з вантажем (враховує збільшення витрат пального, пов'язане з маневруванням і виконанням операцій заван- таження-розвантаження) — на одну поїздку;

• норма на виконання спеціальної роботи на 100 км;

• норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях — на годину або виконану операцію;

• норма на роботу незалежного обігрівача — на одну годину роботи незалежного обігрівача.

Базові лінійні норми витрат пального встановлені у таких одиницях вимірювання:

• для дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на зрідженому (скрапленому) нафтовому газі та бензині, — у літрах на 100 км пробігу (л/100 км);

• для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, у м куб на 100 км;

• для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого природного газу, — в м куб. на 100 км.

Розрахунок нормативної витрати пального

для різних типів рухомого складу автомобільного

транспорту

Для легкових автомобілів і автобусів (табл. 3.4) нормативна витрата пального розраховується за формулою

У разі використання на легкових автомобілях чи автобусах у зимовий період незалежних обігрівачів витрата пального на роботу обігрівача враховується в загальних нормативних витратах пального таким чином:

де Нон — норма витрати пального на роботу незалежного обігрівача, л/год;

Тон — тривалість роботи обігрівача (розраховується згідно з п. 1.8 залежно від тривалості роботи автомобіля на лінії і температури навколишнього середовища), год.

При експлуатації легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що враховується в тонно- кілометрах, нормативні витрати пального розраховуються для них, як і для вантажних автомобілів, що працюють із причепами (п. 4.4).

Якщо транспортна робота для зазначених автомобілів не враховується, до них згідно з пп. 3.1.11 застосовується коефіцієнт підвищення лінійної норми витрати пального для автомобіля з причепом, розрахований з обліком спорядженої маси причепа.

деН^д — лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда:

де Ня — базова лінійна норма витрати пального на пробіг автомобіля, л/100 км (м3/100 км);

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів і вантажо-пасажирських автомобілів, які виконують роботу, що враховується в тонно- кілометрах, нормативна витрата пального розраховується за формулою

^ — норма витрати пального на одну тонну спорядженої маси причепа чи напівпричепа згідно з п. 1.4, л/100 т/км (м3/100 т/км);

Сгпр — споряджена маса причепа чи напівпричепа, т;

Нж — норма на транспортну роботу згідно з п. 1.3, л/100 т/км (м3/100 т/км);

W — обсяг транспортної роботи, т/км;

(W = G х S , де G — маса вантажу, S — пробіг з

v ван ван' ^ ван J ' ван ^

вантажем).

При буксируванні автомобілів, при їхньому перегоні в спареному стані нормативна витрата пального обчислюється, як і для автопоїздів.

де Наапс — лінійна норма витрати пального самоскидного автопоїзда, л/100 км (м3/100 км),

Для автомобілів-самоскидів і самоскидних автопоїздів нормативні витрати пального визначаються за формулою

де Н8 — базова лінійна норма витрати пального на пробіг автомо- біля-самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м3/100 км);

Нж — норма витрати пального на транспортну роботу і споряджену масу чи причепа напівпричепа згідно з п. 1.3, л/100 т / км (м3/100 т / км);

G — споряджена маса причепа чи напівпричепа, т;

g — вантажопідйомність причепа, т;

Н2 — норма витрати пального на поїздку з вантажем автомо- біля-самоскида згідно з п.1.5, л (куб. м);

Z — кількість поїздок з вантажем.

У разі роботи автомобілів-самоскидів з коефіцієнтом використання вантажопідйомності вище 0,5 допускається нормування витрати пального згідно з п. 4.4. У цьому разі за базову лінійну норму приймається базова лінійна норма для відповідного базового бортового автомобіля, скоригована за різницею споряджених мас цих автомобілів.

Приклад. Визначити норму списання пального (табл 3.5) для автобуса ГАЗ-3221 "Газель" з робочим двигуном 2300 м3, максимальна потужність двигуна 73,5 кВт, тип коробки передач 5М, загальна пасажиромісткість — 9 + 1 чол., різниця спорядженої маси — 0,68