На прийнятих на роботу працівників заповнюється особова картка, у якій вказуються основні відомості про працівника: посада, стаж роботи, оклад, тарифний розряд, кількість

і вік дітей та інше. Для спеціалістів заповнюється особовий листок з обліку кадрів.

На підставі цих документів бухгалтерія відкриває особовий рахунок, у якому вказуються оклад, пільги з оподаткування та щомісячно нарахований заробіток.

Кожному прийнятому працівникові присвоюється табельний номер, який зберігається за ним до завершення роботи на даному підприємстві і не присвоюється іншим працівникам.

Визначення заробітку при погодинній та відрядній оплаті праці

Заробітна плата за відпрацьований час нараховується усім категоріям працівників. Щоб нарахувати заробіток робітникам, достатньо знати фактично відпрацьований час (за табелем) і тарифну ставку (рис. 16.1.).

Наприклад, робітник-погодинник V розряду відпрацював у жовтні за табелем 160 годин. Годинна тарифна ставка робітника V розряду — 1,64 грн/год. Заробіток робітника за місяць 262,4 грн.(1,64 х 160).

Працівникам може визначатися штатним розписом, контрактом чи наказом керівника підприємства місячний оклад. Тоді заробіток визначається, виходячи з розміру окладу та фактично відпрацьованих днів.

Наприклад, працівнику, що займається обслуговуванням обладнання, визначено штатним розписом оклад 264 грн. У

жовтні було 22 робочих дні. Робітником фактично відпрацьовано 21 робочий день. Його заробіток у жовтні буде становити 252 грн. (264/22 х 21).

Для того, щоб врахувати не лише кількість, а і якість праці, використовують погодинно-преміальну систему оплати праці. Показники преміювання та розміри премій визначаються положенням про преміювання.

Преміювання може здійснюватися за виконання таких показників:

— виконання і перевиконання виробничих завдань;

— підвищення продуктивності праці і виробітку;

— економію сировини, матеріалів, та інших матеріальних цінностей;

— зменшення простоїв обладнання;

— сприяння винахідництву і раціоналізаторству;

— інші показники.

Наприклад, преміювання працівників, що займаються обслуговуванням виробничого обладнання, здійснюється за скорочення простоїв обладнання. Норма простою обладнання за технічними причинами складає 7%. При цьому за кожний відсоток зменшення простоїв нараховується премія 2%. Якщо простої у звітному місяці зменшились на 3%, то премія робітникам складатиме 6% (2х3). Її сума при окладі 264 грн. складе (продовження попереднього прикладу) — 15,84 грн. Загальний заробіток робітника — 267,84 грн.

При відрядній формі оплати праці здійснюється вимірювання і визначається об'єм виконаних робіт в натуральному вираженні кожним працівником. Для цього використовують такі первинні документи: наряди на відрядну роботу, маршрутні листи (карти), рапорт про виробіток, відомість обліку виробітку, тощо. Нарахування заробітку при прямій відрядній оплаті праці здійснюється за схемою:

При відрядно-преміальній системі оплати праці за результатами роботи працівникам нараховується премія. Нарахування здійснюється пропорційно до рівня покращення результатів роботи. При відрядно-прогресивній оплаті праці нарахування заробітної плати здійснюється за нормовану кількість продукції — за прямою відрядною розцінкою, за продукцію понад норми — за прогресивно зростаючими розцінками.

Акордна система оплати праці використовується при виконанні наперед визначеного завершеного циклу робіт комплексною бригадою працівників: при проведенні капітального ремонту, будівництві тощо. Оплата праці здійснюється за весь обсяг робіт за визначеними розцінками в одиницях вимірювання кінцевої продукції із указанням максимального терміну виконання робіт. Після їх завершення заробіток розподіляється між членами бригади, виходячи з кількості відпрацьованого часу та їх розрядів.

При зміні умов праці з незалежних від робітника причин (заміна матеріалів, технології та ін.) оформляють листок на доплату (форма. П-48), у якому вказують перелік додатково виконаних робіт, причини і винуватця доплати, час виконання додаткових робіт, розцінка за 1 годину, сума до оплати.

Для обліку часу простою використовують листок простою (форма № П-16), у якому вказують: прізвище і табельний номер робітника, причини і винуватця простою, час простою, сума нарахованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати робітникові за час простою здійснюється лише у випадку, якщо простій відбувся не за його вини у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки присвоєного йому розряду (окладу).

При виготовленні недоброякісної продукції, що не відповідає визначеним до неї вимогам складається акт на брак (форма П-46), або Відомість про брак.

Для обліку нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам використовується рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці". За кредитом цього рахунка відображається нарахована працівникам заробітна плата (основна і додаткова, інші нарахування), за дебетом — суми утриманих податків та платежів, виплата заробітної плати, суми інших утримань із заробітної плати.

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами".

Нарахування і виплати заробітної плати проводяться за рахунком 661 "Розрахунки за заробітною платою". За рахунком 662 "Розрахунки з депонентами" ведеться облік нарахованих, але не отриманих персоналом своєчасно суми заробітної плати.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Облік нарахування заробітної плати та розрахунків з працівниками

Аналітичний облік розрахунків з працівниками здійснюється за кожним з них за табельними номерами.

Для обліку розрахунків з працівниками використовуються такі форми типових документів:

— розрахунково-платіжна відомість (форма П-49);

— розрахункова відомість (форми П-49, П-50);

— розрахунок заробітної плати (форма П-52);

— платіжна відомість (форма П-53);

— особовий рахунок (форми П-54, П-54а);

— нагромаджувальна картка виробітку і заробітної плати (форма П-55).

Нарахування заробітної плати працівникам здійснюється у розрахунковій відомості (форма П-50). У відомості за кожним працівником розраховується: нарахування заробітку і виплати за звітний місяць, утримання із заробітної плати і заробітна плата до видачі. Визначення відрядного заробітку проводиться з використанням нагромаджувальних карток обліку виробітку і заробітної плати (форма П-55) або в нагромаджувальних картках обліку заробітної плати (форма П-56) За нею здійснюється також і виплата заробітної плати. До розрахункової відомості відкривається платіжна відомість (форма П-53), за якою виплачуються суми до видачі працівникам.

Якщо у відомості є графа "Підпис в отриманні", то така відомість називається розрахунково-платіжною (форма П-49).

Для отримання інформації про суми нарахованої заробітної плати за попередні періоди за кожним працівником ведеться особовий рахунок (форма П-54, П-54а), у якому, окрім загальних відомостей про працівника, вказуються щомісячні суми нарахованої заробітної плати. Особові рахунки (а за їх відсутності — розрахункові або розрахунково-платіжні відомості) зберігаються протягом 75 років з дати їх заповнення.

Виплата заробітної плати здійснюється з каси підприємства в 3-денний період (включаючи день отримання коштів з банку). Якщо не всі працівники в цей термін отримали заробітну плату, то проти них у відомості ставиться штамп або здійснюється вручну запис "Депоновано". Невиплачені суми заносяться касиром в реєстр депонованої заробітної плати (табл. 13.1).

Бухгалтер перевіряє правильність визначення депонованих сум. На їх загальну величину складається видатковий касовий ордер. Депоновані суми повертаються на рахунок в банку і виплачуються працівникам на їх вимогу. Аналітичний облік

депонованих сум ведеться в журналі обліку депонованої заробітної плати або в реєстрі, синтетичний облік — в Журналі 5 або 5-А.

Заробітна плата може перераховуватися працівникам на їх індивідуальні рахунки (наприклад, рахунки пластикових карток) в установах банків.

Відображення операцій розрахунків з працівниками в обліку наведено в таблиці 13.2.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в терміни, визначені колективним договором, двічі на місяць. Перерва між виплатами заробітної плати не повинна перевищувати 16 днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний або святковий, то заробітна плата виплачується попередньо.

Підприємство зобов'язане проводити індексацію нарахованої працівникам заробітної плати у зв'язку з недотриманням строків її виплати та у зв'язку із зростанням цін.